23 вересня 2015 року Справа № 876/7841/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Львівській області на постанову Галицького районного суду м.Львова від 24 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції у Львівській області про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції у Львівській області про скасування постанови
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 24 червня 2015 року позов задоволено. Скасовано постанову Державної фінансової інспекції у Львівській області про накладення адміністративного стягнення серії ДФІ №13-0043/2015 від 24.03.2015р.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна фінансова інспекція у Львівській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення серії ДФІ №13-0043/2015 від 24.03.2015р. є законною, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено наявність в діях позивачки складу ч.1 ст.164-2 КпАП України, жодних процесуальних порушень під час розгляду справи ними не здійснено.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
При цьому колегія суддів відхиляє клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, так як його явка в суді апеляційної інстанції не визнана обов'язковою і причини в заявленому клопотанні не є поважними.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-2 КпАП України і відповідачем допущені процесуальні порушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Проте, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією у Львівській області відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи на перший квартал 2015 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Львівського національного університету ім. Івана Франка за період з 01.10.2012 по 31.12.2014.
За результатами проведеного контрольного заходу складено акт ревізії від 24.02.2015 року №03-21/02, який включає в себе порушення, за допущення яких колишнього директора Педагогічного коледжу Львівського національного університету ім. І. Франка ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, під час перевірки виявлено утримання понадштатних і понаднормативних посад працівників Педагогічного коледжу Львівського національного університету ім.І.Франка, що призвело до ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку.
Постановою про накладення адміністративного стягнення від 24 березня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-2 КпАП України згідно вказаної у протоколі фабули та накладено стягнення у вигляді 170 грн. штрафу.
У відповідності до вимог ч.3 ст.34 Закону України «Про вищу освіту» керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень: організовує діяльність вищого навчального закладу; вирішує питання фінансово-господарської діяльності вищого навчального закладу, затверджує його структуру і штатний розпис; відповідає за результати діяльності вищого навчального закладу перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою); контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни; здійснює інші передбачені статутом повноваження.
Пунктом 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 23.01.2014 №60 «Про затвердження Типових штатних нормативів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації» встановлено, що керівники вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації повинні привести штатні розписи закладів у відповідність до цього наказу (вступив в дію з 01.09.2014).
Згідно п.6 ст.8 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
У відповідності до вимог п.8 ст.9 цього ж Закону, відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Колегія суддів зазначає, що у період з 01.09.2014 по 31.12.2014, враховуючи фактичну кількість лабораторій та проведену в час ревізії заміну посад працівників визначених за нормативами, в Педагогічному коледжі утримувалося понад норму 6,5 посад лаборантів на оплату праці яких зайво використано бюджетних коштів на загальну суму 50463,70 гривень. При цьому штатний розпис, зокрема в частині посад лаборантів, складався планово-фінансовим відділом університету, згідно інформації Педагогічного коледжу про наявність навчальних кабінетів і лабораторій. Вищевказаний штатний розпис Педагогічного коледжу засвідчено підписом директора коледжу ОСОБА_1
Більше того, в період з 01.09.2014 по 31.12.2014 в коледжі утримувалася понадштатна посада заступника директора з навчально-виробничої роботи, замість завідувача навчально-виробничої практики, на оплату праці якої використано бюджетних коштів в загальній сумі 4650,72 гривень. Проте, вказаної суми не було закладено у кошторисі установи оскільки такої посади штатним розписом не передбачено. Відповідно, вказана сума була залучена з інших статей витрат установи.
Відтак, покликання суду першої інстанції щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-2 КпАП України є помилковим та спростованим наведеним вище.
Колегія суддів відхиляє наявність процесуальних порушень з боку відповідача під час складання і розгляду матеріалів адміністративної справи, про які вказує в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції.
Так, протокол про адміністративне правопорушення від 05 березня 2015 року №13-0099/2015 було складено в присутності ОСОБА_1 і адреса місця її проживання записана із слів ОСОБА_1 Про те, що ОСОБА_1 з протоколом ознайомлена, права та обов'язки, передбачені ст.268 КпАП України про адміністративні правопорушення та статтею 63 Конституції України їй роз'яснено та про вручення їй другого примірника протоколу засвідчено підписом ОСОБА_1 у примірнику протоколу який наявний в Держфінінспекції у Львівській області. Місце складання протоколу м. Львів, вул. Університетська, 1 (головний корпус Львівського національного університету ім. Івана Франка) оскільки проводилася ревізія фінансово-господарської діяльності університету. Ревізією також було охоплено структурні підрозділи, зокрема Педагогічний коледж, які не мають статусу юридичної особи.
Про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 20 хв. 24 березня 2015 року ОСОБА_1 було повідомлено рекомендованим листом від 12.03.2015 №13-25/69. Згідно Довідки ф.20 Укрпошти причиною повернення листа вказано «за закінченням терміну зберігання».
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду належить до скасування з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову.
Керуючись ст.ст.195,197,196,198,202,205,207,254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Львівській області задовольнити повністю.
Постанову Галицького районного суду м.Львова від 24 червня 2015 року у справі №461/6191/15-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
ОСОБА_2