04 грудня 2012 р. Справа № 28506/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В квітні 2010 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, в якому просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 14.05.2009 року.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на те, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати таку постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що готівкові кошти, отримані від покупців за реалізовану продукцію зберігаються у металічному сейфі, який і становить касу господарської одиниці по вул. Засумська, 2, Центральний ринок. На початок проведення перевірки 22.04.2009 року о 12 год. 34 хв. у касі підприємства взагалі не було грошей. Таким чином, перевіряючими неправомірно зроблено висновок про невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі мкоштів, яка зазначена у денному звіті РРО. Також зазначає, що в порушення приписів ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідачем проведено планову перевірку позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2009 року працівниками державної податкової інспекції в м.Суми на підставі направлень №33880 та №330900 проведено планову перевірку господарської одиниці торгового місця, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн» з приводу дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами проведеної перевірки складно акт від 22.04.2009 року за №3152/18/19/23/34623849/632, згідно якого встановлено порушення вимог п.1,2,13 ст. 3 Закону України “Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а сем: позивач проводив розрахункові операції без застосування реєстратора розрахункових операцій при продажу товарів; відсутність належного забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську прийнято оскаржуване рішення № НОМЕР_1 від 14.05.2009р. , яким застосовано штрафні санкції до позивача за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 615 грн.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідача прийняте у відповідності з чинним законодавством, виходячи з таких підстав.
Так, у відповідності до п.3 Переліку форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1336 від 23.10.2000 року при здійсненні роздрібної торгівлі в кіосках, проведення розрахункових операцій із застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій є обов'язковим.
Відповідно до п.п. 1, 2, 13 ст.3 Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до п.1 ст.17 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі: - п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що до позивача правомірно застосовано штрафну санкція в розмірі 72,00 грн. (14,4 грн. х 5).
Крім того, згідно ст. 22 цього ж Закону, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
З врахуванням наведеного, до позивача правомірно застосовано штрафну санкцію в сумі 543,0 грн. (108,6 грн. х 5).
Враховуючи вищевказані вимоги законодавства, твердження апелянта про те, що для проведення таких розрахункових операцій реєстратор розрахункових операцій взагалі не застосовується, є безпідставним.
Колегія суддів відхиляє посилання покликання апелянта на те, що проводилась планова перевірка позивача, доказів дотримання порядку проведення якої позивачем не надано, виходячи з наступного.
Спеціальним нормативно-правовим актом, з питань здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків є Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Згідно зі ст. 15 даного Закону, контроль в даній сфері здійснюється податковими органами шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до законодавства України.
Частиною 4 ст. 16 цього Закону передбачено, що планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги
Відповідно до пункту 3.1 додатку 1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27 травня 2008 року №35, такі перевірки проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлення на перевірку.
При цьому, суд зазначає що вимоги статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу", якими обгрунтовує позивач протиправність оскаржуваного рішення, визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а в даному випадку перевірка позивача проводилась з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом господарювання.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій згідно ст.ст.17, 22 Закону України “Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є правомірним, сума санкції визначена у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оволайн» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року у справі № 2а-1362/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.М. Каралюс
суддя Р.М. Гулид
суддя В.З. Улицький