11 грудня 2012 р. Справа № 28712/10 /9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Старовижівського районного суду Волинської області від 11 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до іспектора ДПС взводу № 4 ДАІ для ОДДЗ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
В травні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу №4 ДАІ для ОДДЗ УМВС у Рівненській області в якому просив визнати протиправним винесення постанови серії ВК № 112266 від 22.05.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення та скасувати її.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що викладені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення факти не відповідають дійсності, а на даній ділянці дороги рухався з дозволеною швідкістю руху.
Постановою Старовижівського районного суду Волинської області від 11 червня 2010 року в справі №2а-77/10 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти рішення, яким постанову Старовижівського районного суду Волинської області від 11.06.2010 року скасувати та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом не взято до уваги відсутність матеріалів фото-відео зйомки, що піддає сумніву факт встановленого інспектором порушення..
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до пп. 1,2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою інспектора ДАІ від 22.05.2010 року серії ВК №112266 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 330,00 гривень, як власника транспортного засобу марки "Додж", д.н. НОМЕР_1, при керуванні яким, 22.05.2010 року о 15 год. 43 хв. перевищено швидкість руху, більше, як на 20 км/год, що зафіксовано приладом „Візир” № 0812595.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегія суддів зазначає, що згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Постановою КМУ від 14.04.1997 року №341, одними з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п.2, п.4).
Організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів (ст.27 Закону України «Про дорожній рух»).
Показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху є доказами по справі (ст.251 КУпАП), висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).
Власники (співвласники) транспортних засобів відповідно до ст.14-1 КУпАП притягаються до відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.
Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що відповідно до призначення радіолокаційного відеозаписуючого вимірювача швидкості «Візир» та основних технічних характеристик відсутня вказівка на роботу даного приладу в автоматичному режимі.
В оскаржуваній постанові зазначено про застосування приладу «Візир», однак відсутні дані, як він був налаштований, який був встановлений тип цілі, дата повірки, дані чи допущений працівник ДПС, який склав постанову, до роботи зі спеціальними технічними засобами.
В той же час, на момент винесення оскаржуваної постанови та відповідно до листа Держспецзв'язку вих.№8/1-817 від 25.03.2009 року пристрій фіксації порушень Правил дорожнього руху «Візир» органами ДАІ України для проведення державної експертизи або сертифікації до Держспецзв'язку не надавався, процедур державної експертизи або сертифікації не проходив, експертного висновку або Сертифіката відповідності у сфері захисту інформації не мав.
Тому суд апеляційної інстанції не може прийняти як доказ показання цього приладу як достовірно встановлену швидкість руху автомобіля позивача.
Таким чином, відповідачем не було надано документи, які б підтверджували, що вищевказаний прилад «Візир» має усі передбачені законодавством документи, які б підтверджують правильність його роботи.
Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, встановлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Колегія суддів приходить до переконання, що відповідно до ст.10 Закону України «Про міліцію», Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України при виявленні правопорушення працівник ДАІ має втрутитись та запобігти правопорушенню. Втручання при правопорушеннях полягає в обов'язковому реагуванні на дії громадян з метою запобігання правопорушенням та їх припинення, застосування до порушників установлених заходів впливу (п.12.11 Інструкції).
Згідно ст.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних приладів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до відповідальності і протягом трьох днів з дня винесення має бути надіслана цій особі.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства колегія суддів прийшла до висновку, що при винесенні відповідачем постанови про адміністративне правопорушення порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності від 22.05.2010 року серії ВК №112266.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга є підставною і оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.3, 202 п.1, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Старовижівського районного суду Волинської області від 11 червня 2010 року у справі № 2а-77/10 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ВК № 112266 від 22.05.2010 року інспектора ДПС взводу № 4 ДАІ для ОДДЗ УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 330 грн.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.М.Каралюс
суддя Р.М.Гулид
суддя В.З. Улицький