Справа № 462/5015/15-к
09 жовтня 2015 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.1 КК України,
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, посилаючись при цьому на те, що ризики ухилення обвинуваченого від суду не усунуті, строк тримання під вартою ОСОБА_5 спливає 30 жовтня 2015 року, а подальший розгляд справи відкладається на 25 листопада 2015 року.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 заперечила проти заявленого клопотання, просила застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у зв'язку з відсутністю ризиків ухилення обвинуваченого від суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 при вирішенні заявленого клопотання заявив про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на свою належну поведінку.
Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи учасників судового засідання, приходить до наступних висновків.
Згідно вимог частини 3 статті 331 КПК України 2012 року, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України застосування запобіжного заходу здійснюється з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також спробам незаконно переховуватись від органів досудового розслідування, та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити його.
В даному випадку обвинувачений станом на 9 жовтня 2015р. утримуєься під вартою.
Суд, вислухавши думку в судовому засіданні учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, дійшов висновку, що оскільки з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, двомісячний строк тримання під вартою закінчується 30.10.2015 р., в цілях запобігти ризикам, передбачених ст.177 КПК України, вважає за доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів. Враховуючи наведене та керуючись ст. 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під варту відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України,
по 7.12.2015р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ ОСОБА_1
Копія вірна.
Суддя: ОСОБА_1