Справа: № 357/7423/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Бондаренко О.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
01 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіГубської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
за участю: секретаря судового засіданняНечай Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
Позивач звернувся до суду з позовом до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, в якому просив скасувати постанову державного виконавця MB ДВС БЦ МРУЮ від05.05.2015 року про відкриття виконавчого провадження № 47419613 з виконання виконавчого листа у справі № 2-а-3601/2011 за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві Київської області.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.11.2011 у справі № 2-а-3601/2011 задоволено позов ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_5 пенсію за віком з 13.04.2011 року із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік у розмірі 1982,63 грн. з врахуванням виплаченої пенсії.
22.01.2015 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист по справі № 2-а-3601/2011, в якому в графі «Прізвище, ім'я, по батькові ( найменування) стягувана і його адреса» було зазначено: «ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1» із зазначенням в номері будинку стягувача цифри « 1» ручкою.
27.01.2015 державним виконавцем винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження в зв'язку з пропущенням строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, про що зазначено у виконавчому листі.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2015, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015, поновлено строк пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі № 2-а-3601/2011.
У зв'язку із цим стягувач 29.04.2015 звернувся до МВ ДВС БЦ МРУЮ із заявою про прийняття виконавчого листа № 2-а-3601/2011 від 22.01.2015 та надав державному виконавцю зазначені вище ухвали судів, копію паспорта та ідентифікаційного коду.
05.05.2015 року державним виконавцем міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47419613 по виконанню виконавчого листа у справі № 2-а-3601/2011.
Позивач, посилаючись на невідповідність виконавчого листа вимогам Закону України «Про виконавче провадження», звернувся до суду з даним позовом про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання названого виконавчого листа.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв у відповідності з приписами Закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень, поряд з цим, позивачем не наведено визначених законом підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, доводам апеляційної скарги та висновкам суду першої інстанції, судова колегія виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом оскарження у даному випадку є постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виданого судом виконавчого листа.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Поряд з цим, перелік підстав для прийняття державним виконавцем рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження наведений у частині 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач, обґрунтовуючи протиправність винесеної відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження, посилається на наявність визначених пунктом 6 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, а саме невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Апеляційний суд звертає увагу, що позивач, посилаючись на невідповідність виданого судом виконавчого листа наведеним вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», не наводить обґрунтувань відносно того, яким саме із зазначених у цій статті вимог не відповідає, на його думку, виконавчий документ.
Таким чином, враховуючи, що в силу вимог наведених положень державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, поряд з цим, у державного виконавця були відсутні визначені законом формальні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи оскаржувану постанову державний виконавець діяв у відповідності з приписами Закону України «Про виконавче провадження» та в межах своїх повноважень.
Крім того, колегія суддів враховує, що, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи (а.с. 28-31), під час звернення стягувача із заявою про відкриття виконавчого провадження, ним було надано виконавцеві: копії ідентифікаційного коду, ухвал судів (про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання) та копію паспорта, в якому наявні в тому числі відомості, що ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Дана адреса відповідає зазначеній у виконавчому листі адресі стягувача (із врахуванням виправлення).
Отже, наявними у справі доказами підтверджується, що виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження встановив обставини щодо особи стягувача та, зокрема, місця його проживання.
Крім того, аналіз статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», в якій закріплено перелік підстав для прийняття рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження, свідчить на користь того, що лише наявність визначених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження можуть обумовлювати прийняття державним виконавцем рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що судове рішення виконано частково виконане пенсійним органом - здійснено перерахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_5, з 13.04.2011, про що свідчить лист управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області від 17.06.2015 №3091/03 на запит відповідача (а.с. 34).
Отже наявність недоліку у виконавчому листі, на яку посилається пенсійний орган, не вплинула на можливість виконання ним судового рішення у вказаній частині, за таких обставин, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження з наведених позивачем суто формальних міркувань, матиме наслідком порушення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Так, обґрунтовуючи неправомірність рішення державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, позивач фактично посилається на наявність у виконавчому листі помилки, недоліку проте апеляційний суд, з цього приводу, погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявний у виконавчому листі незначний недолік, в даному випадку не є таким, що виключає можливість здійснення виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом, оскільки його може бути виправлено під час здійснення виконавчого провадження у визначеному статтею 259 КАС України порядку - шляхом звернення до суду, який видав виконавчий лист із заявою про її виправлення.
Поряд з цим, підстави для визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, на думку колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду, відсутні.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є законним та обґрунтованим.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Повний текст ухвали виготовлено 5 жовтня 2015 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Беспалов О.О.
Парінов А.Б.