ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 47/14008.04.09
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «ВЕЛС»
Про стягнення 8215,75 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
від позивача ОСОБА_2 -предст. (дов. від 12.03.2009р.)
від відповідача не з”явилися
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 8215,75грн. заборгованості за неналежне виконання умов Договору №21/1008 від 21.10.2008р., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита -102,00грн. та 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2009р. було порушено провадження у справі № 47/140 та призначено її розгляд на 17.03.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2009р. надав уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача 9982,17грн. заборгованості за Договором. А саме: 8215,75грн. -основного боргу, 1766,42грн. -пені та судові витрати.
Ухвалою суду від 17.03.2009р. в зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 08.04.2009р.
Представник позивача у судовому засіданні 08.04.2009р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов, з урахуванням уточнення позовних вимог, задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків, встановлених Договором, не оплатив у повному обсязі вартість здійсненого позивачем перевезення у сумі 8215,75грн., лише частково здійснив оплату, що призвело до виникнення заборгованості відповідача.
Відповідач у судові засідання 17.03.2009р. та 08.04.2009р. не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав.
Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців офіційною адресою місцезнаходження відповідача є: 03680, м.Київ, вул.Козацька, 122. Відповідно, ухвали суду були надіслані за вказаною адресою.
У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
21.10.2008 року між ФОП ОСОБА_1, в якості експедитора (далі-позивач), та ТОВ «ТПК «ВЕЛС», в якості замовника (далі-відповідач), було укладено Договір №21/1008 на транспортно-еспедиторське обслуговування автотранспортом в міжнародному сполученні (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач надає відповідачу автотранспортний засіб, вантажопідйомністю 20 тон для здійснення перевезення за маршрутом, вказаним у заявці, яка є невід»ємною частиною договору, та зобов'язався здійснювати доставку вантажу у відповідності з вимогами Конвенції CMR та Європейською угодою про режим праці та відпочинку водіїв.
Відповідно до п.4.1. Договору вартість автопослуг по виконанню умов даного договору визначена за домовленістю сторін і вказана в заявці, яка є невід»ємною частиною договору. Позивач виписує відповідачу рахунок із подальшими оформленнями товарно-транспортними накладними (CMR), а за їх відсутності -копії оформленого путьового листа.
21.10.2008р. сторонами було укладено Заявку на перевезення вантажу за маршрутом м.Мозирь-м.Київ, вартість перевезення згідно якої складає 4383,75грн.
На виконання вказаної Заявки позивачем було здійснено перевезення вантажу у строки, передбачені Договором, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0000607 (оригінал якої було досліджено судом у судовому засіданні, а належним чином засвідчена копія долучена до матеріалів справи), а відповідачем вантаж було отримано, про що свідчить підпис уповноваженої особи та печатка відповідача в графі 24 CMR -«вантаж отримано».
03.11.2008р. сторонами було укладено Заявку на перевезення вантажу за маршрутом м.Мозирь-м.Київ, вартість перевезення згідно якої складає 4632,00грн.
На виконання вказаної Заявки позивачем було здійснено перевезення вантажу у строки, передбачені Договором, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0000608 (оригінал якої було досліджено судом у судовому засіданні, а належним чином засвідчена копія долучена до матеріалів справи), а відповідачем вантаж було отримано, про що свідчить підпис уповноваженої особи та печатка відповідача в графі 24 CMR -«вантаж отримано».
Згідно п.4.2. Договору оплата автопослуг здійснюється протягом 5-ти банківських днів на підставі виставленого позивачем рахунку на момент розвантаження.
Згідно позовної заяви, позивачем на виконання умов Договору було надіслано відповідачу рахунок №13 від 22.10.2008р. на суму 4383,75грн. та рахунок №25 від 05.11.2008р. на суму 4632,00грн., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, які, в свою чергу отримані відповідачем 17.11.2008р. та 04.12.2008р. відповідно.
Проте, згідно пояснень позивача, відповідач 22.01.2009р. здійснив часткову оплату послуг позивача у розмірі 800,00грн., а повну вартість послуг позивача по перевезенню вантажу на суму 8215,75грн. у встановлений п.4.2. Договору строк не здійснив, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в сумі 8215,75грн. Станом на момент звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача складає 8215,75грн.
Згідно статті 929 п.1 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно статті 931 п.1 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Стаття 527 вищезазначеного кодексу визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 45 Статуту автомобільного транспорту УРСР затвердженої Постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 червня 1969 р. N 401 (із змінами та доповненнями) за договором перевезення вантажу автотранспортне підприємство або організація зобов'язуються доставити ввірений їм вантажовідправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно статті 9 Конвенції «Про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам /КДПГ/»(Указ ПВС СССР про приєднання СССР до Конвенції від 01.08.1983 року № 9763-X) накладна, поки не доведено протилежне, слугує доказом умов договору і підтвердженням прийняття вантажу перевізником.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач умови Договору виконав належним чином: ним було надано послуги по перевезенню вантажу, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR, а відповідач у встановлений Договором строк свої зобовязання по повній оплаті отриманих послуг згідно міжнародних товарно-транспортних накладних CMR у сумі 8215,75грн. - не виконав у повному обсязі, а тому на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 8215,75грн. (4383,75грн. + 4632,00грн. - 800,00грн.), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання по повній оплаті наданих послуг за Договором 1766,42грн. -пені.
Відповідно до п.1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Суд, дослідивши Договір №21/1008 від 21.10.2008р., встановив, що його умовами не передбачено відповідальності відповідача у вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг по перевезенню вантажу.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 1766,42грн. пені є необґрунтованою, документально недоведеною та незаконною, в зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позові, не надав.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені, але підлягають задоволенню частково, а саме: 8215,75грн. -основного боргу.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 102,00 грн. - витрат по сплаті державного мита та 97,12 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «ВЕЛС»(м.Київ, вул. Козацька, 122, ЄДРПОУ 33592181) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму основного боргу -8215 (вісім тисяч двісті п'ятнадцять)грн. 75коп., 102 (сто дві)грн. - витрат по сплаті державного мита та 97 (дев'яносто сім)грн. 12коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. В іншій частині позовних вимог -відмовити.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.
Дата підписання: 29.04.2009р.