06.10.2015 року Справа № 904/1903/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження голови суду Євстигнеєва від 23 вересня 2015 року)
Секретар судового засідання Ситникова М.Ю.
Представники сторін:
від відповідача: Гаркавенко І.Г., представник, довіреність № б/н від 22.07.15;
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАЛЕНД", м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2015року у справі № 904/1903/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАЛЕНД", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю " КАН", м. Київ
про визнання недійсним договору зберігання
В судовому засіданні 24 вересня 2015 року було проголошено перерву до 06 жовтня 2015 року.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2015 року по справі № 904/1903/15 (суддя Соловйова А.Є.) в позові Товариству з обмеженою відповідальністю "АКВАЛЕНД", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю " КАН", м. Київ про визнання недійсним Договору відповідального зберігання з правом використання від 15 квітня 2013 року, укладеного між сторонами по справі, відмовлено.
Рішення обґрунтоване тим, що оскільки спірний договір містить як умови зберігання так і умови договору купівлі-продажу передбачених частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладанні договорів ( статті 6,627 Цивільного кодексу України, статті 179 Господарського кодексу України), та враховуючи , що договір сторонами виконувався, суд прийшов до висновку, що підстави для визнання його недійсним відсутні.
Не погодившись із рішенням, до суду з апеляційною скаргою звернувся позивач, в якій просить рішення скасувати, а позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що при винесенні рішення суд не прийняв до уваги вимоги статей 6,936,948-951,953 Цивільного кодексу України, які не передбачають права зберігача на продаж переданої йому на зберігання речі.
Також скаржник зазначав, що норми Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини, що виникли з Договору зберігання не передбачають право зберігача на продаж переданої йому на зберігання речі.
Відповідач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2015 року без змін.
Представник позивача у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
У відповідність абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу .
Абзацом 1 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області не підлягає скасуванню з наступних підстав.
15 квітня 2013 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВАЛЕНД" (далі-виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАН" (далі-депонент) був підписаний Договір № Z.13/127-UMD відповідального зберігання з правом використання (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених Договором, за товарно-супровідними документами (Акт прийому-передачі на відповідальне зберігання), депонент передає, а виконавець приймає на зберігання протягом строку цього Договору майно згідно каталогу продукції KAN, вказаного в кожному товарно-супровідному документі.
Згідно з пунктом 1.2 Договору, для його цілей, вартість майна, зазначена в прайс листі до каталогу на дату укладення Договору є довідковою і враховуючи імпортну складову товару, така ціна за товар зазначена в прайс-листі до каталогу на дату укладення цього Договору, може бути змінена депонентом без попереднього повідомлення та узгодження з виконавцем, в залежності від зміни курсу обміну гривні до ЄВРО, а також у випадку зміни комерційної політики виробника (Депонента).
Вартість майна, переданого на зберігання зазначається у відповідному товарно-супровідному документі (пункт 1.3 Договору).
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що виконавець має право користуватись майном, переданим на зберігання для своїх промислових потреб за умови використання майна за його призначенням, та відшкодувати вартість майна, або викупити майно, сплативши його вартість згідно з пунктами 1.2, 1.3 Договору з урахуванням умов Договору № P.013/204-UMD від 15 квітня 2013 року. Таким користуванням виконавцем для своїх промислових потреб є право продажу майна депонента третім особам. У випадку такого використання майна депонента, виконавець на передодні продажу надсилає письмове повідомлення депоненту із зазначенням переліку майна, його кількості. Після отримання такого повідомлення депонент надає виконавцеві для оплати рахунок-фактуру. Такий рахунок-фактура оформлюється згідно умов Договору №P.013/204-UMD від 15 квітня 2013 року, додатків до такого Договору, який виконавець має оплатити у розмірі 100% протягом трьох днів від дати оформлення такого рахунку-фактури. При цьому, ціна на таке використане майно формується з урахуванням умов Договору №P.013/204-UMD від 15 квітня 2013 року, додатків до нього та цього Договору.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з часу його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, така дата вказується на першій сторінці Договору. Строк дії Договору починає свій перебіг в момент, визначений у пункті 6.1 Договору, та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині усіх розрахунків між сторонами до їх завершення.
В той же день, 15 квітня 2013 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю " КАН", ( продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВАЛЕНД" (покупець) був укладений , зазначений у пункті 2.5 спірного договору ( Договір № Z.13/127-UMD відповідального зберігання з правом використання) - Договір № P.013/204-UMD від 15 квітня 2013 року ( далі Договір-2), відповідно до пункту 1.1 якого, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця обладнання системи KAN-therm, та додаткове обладнання ( товар) на умовах, в обсязі та в порядку, передбаченим цим Договором та додатками до нього. Товар - означає повний асортимент продукції, що вказана в каталозі продукції KAN, такий каталог є Додатком №1 до цього Договору і затвердження ( підписання чи погодження) сторонами не потребує. Враховуючи імпортну складову товару, ціна за товар зазначена в прас-листі до Каталогу на дату укладання цього Договору, може бути змінена постачальником без попереднього повідомлення та узгодження з покупцем, в залежності від зміни курсу обміну гривні до ЄВРО, а також у випадку зміни комерційної політики виробника ( постачальника).
Згідно до пункту 1.2 Договору-2 покупець зобов'язується на умовах та в порядку, передбаченому цим Договором та додатками до нього, прийняти у власність товар та оплатити його на умовах, визначеним цим договором та додатками до нього.
Асортимент, кількість, ціна та інші вимоги до партії товару визначаються в рахунку-фактурі, що надається продавцем покупцеві для оплати, рахунок - фактура оформлюється на підставі зробленого покупцем замовлення. При цьому кількість товару , що постачається може бути меншою ніж вказано в рахунку-фактурі ( пункт 1.3 Договору-2), продавець зобов'язується поставити товар відповідно до умов цього договору та в кількості , що визначається у видатковій накладній. Товар, що поставляється продавцем, за якістю має відповідати стандартам виробника (пункт 2.2 Договору-2).
В пункті 3.1 Договору-2 підставою для постачання товару у рамках цього Договору є замовлення покупця та ( або оплата покупцем товару на підставі наданих рахунків-фактур). Підтвердження замовлення здійснюється шляхом надання покупцеві оформленого рахунку-фактури продавця.
Датою постачання є дата видаткової накладної на передачу товару.
Відповідно до пункту 4.5 Договору-2 продавець залишає за собою право в односторонньому порядку встановлювати нові ціни (чим встановлені в пункті 4.2 Договору-2) та умови постачання. Підставою для зміни умов може бути наступне: невиконання встановлених цим Договором умов оплати; зміна ринкових тенденцій; зміна системи оподаткування в України.
Оплата за товар здійснюється згідно наданих продавцем покупцеві рахунків-фактур, від дати оформлення рахунку-фактури,шляхом 100% попередньої оплати за товар у сумі, вказаній у рахунку-фактурі на поточний рахунок продавця. У випадку не оплати у строки, визначені цим пунктом, такий рахунок-фактура є анульованим, а замовлення подане покупцем є скасованим, і потребує його повторення, якщо інше не визначено сторонами додатково.
Згідно до пункту 12.2 Договору-2 строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 12.1 цього Договору та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині усіх розрахунків між сторонами до їх завершення.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
У пункті 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Згідно з частинами 1-3 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Абзацом першим частини 4 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
За змістом пункту першого частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною другою статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписи пункту 2.5 Договору, який Позивачем вважається таким, що відповідає законодавству, містять ознаки правовідносин, які характерні купівлі-продажу та регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Наведеними нормами чинного законодавства не заборонено укладання договорів, які містять умови різних договорів.
Спірний договір зберігання містить умови передбачені, як до договору зберігання так і істотні умови договору купівлі-продажу, що в свою чергу деталізуються у Договорі купівлі-продажу від 15 квітня 2013 року № P.013/204-UMD на який є посилання у спірному договорі.
З огляду на викладене і те, що Договір зберігання від 15 квітня 2013 року № Z.13/127-UMD містить умови, які відповідають вимогам до договору зберігання та договору купівлі-продажу, спірний Договір зберігання містить посилання на укладений між сторонами Договір купівлі-продажу від 15 квітня 2013 року № P.013/204-UMD, який містить всі умови для даного виду договорів, договір зберігання і договір купівлі-продажу виконувалися сторонами, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги ніяким чином не спростовують вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2015 року по справі № 904/1903/15.
Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАЛЕНД", м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2015року у справі № 904/1903/15 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.10.2015 року.
Головуючий суддя О.М.Лисенко
Суддя О.В.Джихур
Суддя О.М.Виноградник