"01" квітня 2009 р. Справа № 9/70/08-НР
За позовом: Приватного підприємства “Ісідо”, м. Миколаїв, вул. А. Старова, 4-в, кв. 2
До відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2
Суддя Ржепецький В.О.
Від позивача: Гусєв М.М., довіреність від 10.07.2008р.
Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 11.03.2008р.
Суть спору:
Приватне підприємство “Ісідо” звернулось з позовом до господарського суду Миколаївської області про стягнення з відповідача збитків в розмірі 156 857,40 грн.
В процесі розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги, згідно з заявою від 07.04.2008 р. суму позову зменшено до 151 764, 30 грн.
Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування заявлених заперечень посилається на те, що позивач прострочив виконання зобов'язання за договором про надання послуг від 01.07.2007 р., в зв'язку з чим останній прийняв на себе ризик випадкового пошкодження матеріалу, наданого відповідачу для дообробки та калібрування. В подальшому, передане йому зерно було пошкоджене та частково знищене внаслідок стихійного лиха.
За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд , -
Встановив:
Між позивачем та відповідачем 01.07.2007 укладений договір про надання послуг. Відповідно до п. 1 зазначеного договору замовник (позивач) передає, а виконавець (відповідач) приймає на доочистку та калібровку зерно пшениці в кількості 170 тон 930 кг.
Відповідно до п. 2 договору, виконавець бере на себе зобовязання якісно провести доочистку, калібровку та відгрузку зерна пшениці в фізичній вазі з урахування відходу сміттєвих домішок. Розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі (гривнях) за 1 тону зерна пшениці 25 гривень. Повний розрахунок проводиться після закінчення робіт. Строк виконання робіт до 25 липня 2007 року. Замовник зобов'язаний забрати зерно в строк 10 днів після закінчення робіт.
Згідно з п. 4 договору, він набирає чинності з моменту укладення і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.
На виконання умов договору, позивач за накладною № 21 від 01.07.2007 року передав відповідачеві 170,930 тон пшениці.
Як стверджує позивач, відповідачем умов договору не виконано, в строк, передбачений договором робіт по доочистці, калібруванню та відгрузці пшениці не здійснено.
Відповідно до накладної №1 від 27.07.2007р. відповідачем повернуто лише 38 тон пшениці 3-го класу, відповідно до накладної №3 від 17.08.2007р. повернуто 29,5 тон пшениці 6-го класу.
На підставі наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача матеріальні збитки, завдані неналежним виконанням договору про надання послуг від 01.07.2007р. та стягнути з останнього 151 764, 30 грн.
Відповідачем позов не визнано, при цьому він посилається на наступне.
Відповідач у відзиві та доповненнях до нього зазначає, що укладений між сторонами у справі договір від 01.07.2007р. ним виконано належним чином.
Так, віповідач не заперечує, що між ним та позивачем був укладений договір про надання послуг з доочистки та калібрування зерна пшениці.
За накладною № 21 від 01.07.2007 року відповідачеві позивачем було передано 170,930 тон пшениці. Однак, враховуючи, що якість зерна під час його передачі на доочистку і калібрування позивачем встановлена не була (не було надано протоколу лабораторного аналізу, накладна №21 даних про клас пшениці не містить), відповідач заперечує той факт, що за договором позивачем було передано пшеницю саме третього класу.
Відповідачем в межах виконання договору, за участю начальника лабораторії Новоодеського філіалу ТОВ “Агроекспорт-Юг” 01.07.2007 р. було проведено відбір середніх проб для здійснення якісного аналізу, що підтверджується наданим актом від 01.07.2007 р.
Згідно картки аналізу зерна № 1 від 01.07.2007 року було встановлено, що вологість зерна склала -16.5%, сміттєва домішка - 7,5%, зернова домішка - 6,8 %. Клас пшениці лабораторією при цьому не встановлювався, оскільки відповідачем не ставилася перед лабораторією завдання встановлення класності пшениці. Метою передачі на аналіз було встановлення фактичних показників засміченості та вологості.
Відповідач у відзиві на позов наполягає, що внаслідок технологічного процесу сушіння та доочищення зерна позивача, він отримав якісну пшеницю в кількості - 141,836 тон, відходи 1 категорії -15,000 тон, відходи 2 категорії -4,000 тон, відходи 3 категорії 1,600 тон.
З метою перевірки якості проведеної підробки начальником лабораторії Новоодеського філіалу ТОВ “Агроекспорт-Юг” вдруге на прохання відповідача був проведений відбір середніх проб пшениці (акт від 23.07.2007 року).
Згідно наданих відповідачем до матеріалів справи карток аналізу зерна від 23.07.2007 року якісні показники 141,836 т. пшениці склали - вологість 11,5%, сміттєва домішка - 0,8%, зернова домішка - 0,9 %.
В своєму відзиві відповідач посилається на акти зазначених вище досліджень, як на доказ того, що зобов'язання за договором ним було виконано належним чином та у встановлені договором строки.
27.07.07р. за накладною № 1 відповідачем передано позивачеві 38 тон пшениці. Залишок пшениці в кількості 103, 836 тон та зернові відходи, що створилися внаслідок доочищення та калібрування продовжували зберігатися на складі відповідача.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позову, наполягає на тому, що був готовий повернути позивачу належне йому зерно на першу вимогу останнього, але 13.08.2007 року в м. Нова Одеса трапилось стихійне лихо, внаслідок чого частина належної позивачеві пшениці була пошкоджена водою та частково знищена.
Відповідно до довідки Миколаївського обласного центру з гідрометеорології від 14.08.2007 року в зв'язку з активною грозовою діяльністю на території Миколаївської області, яка супроводжувалася зливовими дощами, в Новоодеському районі трапився великий дощ, якій мав локальний характер. За даними сортоділянки в м. Нова Одеса сума опадів, що випала склала з 09 год 00 хв.. до 16 год 00 хв -120, 7 мм, що відповідає 294% місячної норми.
Зазначене підтверджуються актами від 14.08.2007 р. та 21.08.2007 р. Тимчасової комісії по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, створеної відповідно до Розпорядження міського голови № 227 від 14.08.2007 р., якими встановлено затоплення будівель та споруд - 1,7 м, двір, склад та споруди було занесені мулом шаром до 15-20 см.
14.08.2007 року відповідачем укладено договір про надання послуг по зберіганню зерна на елеваторі з ТОВ “Агроекспорт-Юг” (Новоодеська філія).
Відповідач вивіз зерно, що зберігалося на його складі на елеватор за реєстрами №№ 180 від 14.08.2007р., 181 від 15.08.2007р., 182 від 15.08.2007 року, 183 від 16.08.2007 року 184 від 17.08.2007 року загальною кількістю 132, 850 т. зерна пшениці вологістю 34, 83 %, сміттєвою домішкою 2,63 % ( за рахунок наявності домішок мулу).
Після зниження вологості до встановлених для зберігання норм - 10,62% (вологість) та 2,44 (сміттєва домішка) залікова вага пшениці склала 96,630 т., що підтверджується актом розрахунком елеватора зберігача від 20.08.2007 року.
Згідно довідки ТОВ “Агроекспорт-Юг” (Новоодеська філія) внаслідок знаходження у воді зерно втратило свою якісь (проросло, втратило клейковину) та перейшло з продовольчої групи у фуражну згідно стандарту 3768-2004.
Пшениця в кількості 84,730 т. (в тому числі відходи 32, 6 т.) станом на 17.08.2007 року зіпсувалося та не підлягало подальшому зберіганню.
Факт зіпсування підтверджений карткою аналізу лабораторії ТОВ “Агроекспорт-Юг” (Новоодеська філія) від 17.08.2007 року, та актом від 21.08.2007 р. Тимчасової комісії по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Докази, надані відповідачем свідчать, що завезена ним після стихійного лиха на Новоодеську філію ВАТ “Агроекспорт-Юг” пшениця було відвантажена наступним чином: за накладною № 3 від 17.08.2007 р. позивачу передано 29, 5 тн пшениці. Якість відпущеної пшениці згідно лабораторного аналізу відповідала якості пшениці 6-го класу в зв'язку із зниженням показників клейковини внаслідок перебування у воді; 22.08.2007 року за вказівкою позивача відповідач передав 31,7 т. пшениці ПП ОСОБА_4 на підставі договору № 24 від 22.08.2007р. , укладеного між Позивачем та ПП ОСОБА_4
Загальна кількість пшениці, повернута Відповідачем Позивачу складає 99, 2 т.
В межах договору про надання послуг з Фермерським господарством ОСОБА_5 та за його згодою Відповідач за накладною № 20 від 09.10.2007 року 33,9 т. пшениці на загальну суму 30 005 грн. передав ПП ОСОБА_4
Отримані від продажу кошти були внесені Відповідачем за послуги елеватора сумі 29 989,68 грн. відповідно до прибуткових касових ордерів від 10.10.2007р. та 12.11.2007 року.
На підставі наведеного, з посиланням на прострочення кредитора в зобов'язанні, відповідач просить в задоволенні позову відмовити.
Зазначені твердження відповідача судом не приймаються з огляду на таке.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
В процесі розгляду справи судом встановлено, що за своєю юридичною природою укладений між сторонами у справі договір є договором підряду, правовідносини сторін за яким врегульовано положеннями Глави 61 Цивільного Кодексу України.
Так, згідно зі ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
З аналізу змісту зазначеної норми випливає, що обов'язок замовника прийняти роботу законодавець пов'язує з виконанням останньої підрядником у відповідності до умов договору та положень ст. 610 ЦК України, тобто в належному обсязі та у встановлений договором строк.
До такого виконання на підрядникові лежить обов'язок зберігати надане йому майно, передбачений ст. 841 ЦК України, а також підрядник несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу, у відповідності до вимог ст.ст. 842, 612 ЦК України.
У відповідності до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом не приймаються твердження відповідача стосовно прострочення кредитора (позивача у справі) за договором від 01.07.2007р. з огляду на положення ст. 613 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Матеріали справи не містять належних доказів відмови позивача прийняти належне виконання обов'язку, запропонованого боржником.
Крім того, відповідачем не доведено факту виконання своїх обов'язків за договором у строк, передбачений останнім.
Посилання відповідача на картки аналізу зерна, проведеного Новоодеською філією ТОВ «Агроекспорт-Юг»(а.с. 37, 39, 40-42), як на доказ належного виконання договору від 01.07.2007р. судом відхиляються з огляду на таке.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно з актами відбору проб для проведення аналізу зерна (а.с. 38, 43, 45), відбір проб здійснено з пшениці, яка зберігається на складі ПП ОСОБА_1, розташованому в АДРЕСА_2; пшениця озима, врожаю 2007 року, зберігається насипом.
Водночас, як видно з матеріалів справи (а.с. 60, 62-69) на складі відповідача зберігалась пшениця інших суб'єктів господарювання, зокрема, ПП ОСОБА_5, що враховуючи спосіб зберігання пшениці (насип), ставить під сумнів висновки, які здійснюються відповідачем на підставі результатів аналізу зерна, проведеного Новоодеською філією ТОВ «Агроекспорт-Юг».
Крім того, у відповідності до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до ч. 1 ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Таким чином, належним доказом виконання відповідачем умов договору, в розумінні ст. 34 ГПК України, є відповідна розписка, або акт прийому-передачі виконаних робіт, із зазначенням в ньому реквізитів, наведених вище.
В процесі розгляду спору 23.03.2009р. відповідачем на підтвердження виконання своїх зобов'язань за договором надано акт виконаних робіт до договору від 01.07.2007р.
Зазначений акт судом прийнятий бути не може з огляду на наступне.
Як видно з зазначеного акту, його складено 23.07.2007р., водночас в матеріалах справи відсутні будь-які посилання відповідача на зазначений акт, як на підставу своїх заперечень проти вимог позивача до 23.03.2009р., в тому числі у відповіді на претензію (а.с. 13), відзивах на позовну заяву (а.с. 20-24, 91-92), відзивах на апеляційну та касаційну скарги позивача (а.с. 121-127, 166-172).
Крім того, зазначений акт складено в односторонньому порядку, підпису представника позивача він не містить.
Наведені обставини, на думку суду, є підставами для визнання зазначеного доказу неналежним.
Твердження відповідача стосовно недоведеності позивачем факту передання за договором пшениці саме третього класу спростовуються матеріалами справи, зокрема, накладною №1 від 27.07.2007р., відповідно до якої відповідачем було повернуто позивачеві 38 тон пшениці саме 3-го класу. Докази того, що за договором позивачем для проведенн дообробки було передано відповідачеві пшеницю, яка відповідно до ДСТУ 3768:2004 відноситься до різних класів, в матеріалах справи відсутні.
На виконання вимог ухвали господарського суду від 11.02.2009р. позивачем здійснено розрахунок суми позову, який викладено в адресованих суду письмових поясненнях.
На підтвердження розрахунку суми збитків позивачем надано лист Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області №26-203 від 16.11.2007р.
Таким чином, позивачем доведено обставини, які є суттєвими для вирішення спору по суті, а саме: факт існування між сторонами у справі відносин підряду, факт неналежного виконання відповідачем умов договору підряду від 01.07.2007р., розмір завданих збитків.
На підставі наведеного позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 42, 44, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства “Ісідо” (м. Миколаїв, вул. А. Старова, 4-в, кв. 2, код 25379207) - 151764,30грн. збитків, 1517,64грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.О.Ржепецький