79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.10.2015р. Справа № 914/3247/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання БіланіО.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області
до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів
про скасування рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 17.04.2015р. №34р/к
За участю представників сторін:
від позивача: Шалай В.Я. - представник;
від відповідача: Оленюк С.Л. - представник.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутніх представників в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України від 17.04.2015р. №34р/к.
Ухвалою суду від 09.09.2015р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 06.10.2015р.
В судове засідання 06.10.2015р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити. Крім цього, представник позивача, через канцелярію суду подав заяву №873 від 05.10.2015р. (вх.№42955/15 від 06.10.2015р.) про уточнення позовних вимог, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення адміністративної колегії ЛОТВ АМК України №34р/р від 17.04.2015р. Судом розглянуто та задоволено дану заяву і позовні вимоги розглядаються із врахуванням уточнень позовних вимог. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що у відповідності до вимог ч.1 ст.25 та п.32 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідач приймаючи рішення №34р/к від 17.04.2015р. вийшов за межі своїх повноважень та вирішив питання, компетенція якого належить виключно сесії сільської ради та її депутатам, як колегіальному органу місцевого самоврядування. Крім цього, позивач зазначає, що на підставі розглянутого рішення позивача №34р/к від 17.04.2015р., сесія Сокільницької сільської ради, своїм рішенням №711 від 28.05.2015р. не погодила створення ритуальної служби в с.Сокільники. Позивач стверджує, що в мотивувальній частині рішенні №711 від 28.05.2015р. депутатами сільської ради зазначено, що ст.8 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначено саме право (повноваження), а не обов'язок органів місцевого самоврядування на створення ритуальної служби. Також позивач стверджує, що в рішенні №711 від 28.05.2015р. зазначено про те, що бюджетом сільської ради не передбачено коштів для створення чи визначення на території сільської ради ритуальних служб. Окрім цього, позивач зазначає, що бюджетом с.Сокільники не передбачено витрат для сплати судового збору на 2015 рік, що унеможливлювало оскарження рішення антимонопольного комітету №34р/к від 17.04.2015р. в установлений в рішенні строк. Тому, як стверджує позивач, сесією сільської ради прийнято рішення №733 від 13.08.2015р., яким проголосовано за зміни до бюджету на 2015 рік та спрямовано кошти для можливості сплати судового збору, збільшивши КЕКВ 2800 на суму 4000,00грн.
В судове засідання 06.10.2015р. представник відповідача явку забезпечив, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№39745/15 від 18.09.20105р.). В обґрунтування своїх заперечень, відповідач, посилаючись на ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зазначає, що рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2015р. №34р/к з повідомленням позивачем отримано 25.04.2015р. Двомісячний строк можливості оскарження даного рішення встановлено з 26.04.2015р. по 26.06.2015р., а позов позивача датований 31.08.2015р., тобто поза межами двомісячного строку для оскарження. Відтак, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав.
Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області,
Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2015р. №34р/ку справі №3-03-342/2013(далі по тексту - рішення) визнано, що Сокільницька сільська рада (ідентифікаційний код: 04369682), не створивши ритуальну службу у с.Сокільники, вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене частиною 1 статті 15 та пунктом 3 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентної дії (шляхом бездіяльності) органу місцевого самоврядування, що може призвести до обмеження конкуренції; зобов'язано Сокільницьку сільську раду (ідентифікаційний код: 04369682) припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що вказане у пункті 1 резолютивної частини рішення, а саме: до 01.07.2015р. (включно) створити (визначити) ритуальну службу у с.Сокільники. Також, у даному рішенні роз'яснено можливість оскарження рішення Антимонопольного комітету та визначено строк для його добровільного виконання.
Згідно з ч.1 та ч.6 ст.40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.
Приписами ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами.
Згідно із ч.1 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача 25.04.2015р. отримав рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2015р. №34р/к у справі №3-03-342/2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7900509938080.
Рішенням №711 Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області ХХХХХІІІ-сесії шостого демократичного скликання від 28.05.2015р. «Про виконання рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2015р. №34» вирішено, що Сокільницька сільська рада не погоджує створення ритуальної служби в с.Сокільники. Дане рішення позивач направив відповідачу, разом із супровідним листом №472 від 16.06.2015р.
Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (згідно з положеннями статей 1, 6, 121 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до п.4 ч.1ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно із ст.5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", «Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Частиною 1ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу тощо.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Відповідно до ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Як зазначено вище, оскаржуване рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2015р. №34р/к у справі №3-03-342/2013 було отримано представником позивача 25.04.2015р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7900509938080. Відтак, двомісячний строк з дня одержання позивачем рішення для його оскарження закінчився 26.06.2015р. Проте, позивач звернувся до суду з позовом про скасування спірного рішення лише 08.09.2015р., що підтверджується відтиском печатки канцелярії господарського суду Львівської області на позовній заяві, тобто з пропуском встановленого двомісячного строку на оскарження.
Позивач, до матеріалів позову долучив заяву №769 від 31.08.2015р. про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначив, що до моменту подання позову сільська рада була фактично позбавлена можливості сплатити судовий збір в розмірі 1218,00грн., а відтак просить суд визнати поважними причини пропуску строку на оскарження рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2015р. №34р/к та поновити строк на його оскарження.
В п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз'яснено, що у застосуванні припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати що за цими приписами, передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.
Оскільки позивач пропустив двомісячний строк для оскарження рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2015р. №34р/к, а пропущений строк не може бути відновлено, оскільки він є присічними, то у задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити. Дана позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 08.07.2015р. у справі №3-389гс15 та в постанові Вищого господарського суду України від 03.12.2014р. у справі №910/17287/14.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судовий збір покладається на позивача, відповідно до вимог ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Іванчук С.В.
Повне рішення складено 08.10.2015р.