Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" квітня 2009 р. Справа № 29/174-09 вх. № 3030/5-29
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за дов. №858957 від 24.04.09р.; відповідача - Шелехань М.В. за дов.№1/2009юр. від 24.04.09р.;
розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с. Залиман до Приватного підприємства "Фельдграу", с. Залиман
про визнання недійсним договору
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03 березня 2009 р., укладений між Приватним підприємством "Фельдграу" та фізично; особою-підприємцем ОСОБА_3; визнати право власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на наступне майно : будівлі та споруди, що розташовані по вул. Центральна, 150 в с. Залиман Балаклійського району Харківської області: червоний куточок (диспетчерська) площею 75,2 кв.м. (літ. «А-1»), критий тік площею 1650,7 кв.м. (літ. «Б»), майстерня №2 площею 350,1 кв.м. (літ. «В-1»), гараж площею 298,9 кв.м. (літ. «Г-1»), майстерня №1 площею 363,9 кв.м. (літ. «Д-1»), майстерня площею 92,4 кв.м. (літ. «Е-1»), майстерня площею 26,0 кв.м. (літ. «Ж-1»), пункт штучного запліднення площею 28,8 кв.м. (літ. «3-1»), силосна траншея площею 1750,8 кв.м. (літ. «И»), корівник №10 площею 1729,7 кв.м. (літ. «К-1»), молоко блок площею 322,7 кв.м. (літ. «Л-1»), корівник №7 площею 1582,3 кв.м. (літ. «М-1»), дизельна електростанція площею 25,3 кв.м. ( літ. «Н-1»), дизельна електростанція площею 46,1 кв.м. (літ. «О-1»), кузня площею 18,2 кв.м. (літ. «П-1»), зерносховище ангарного типу площею 499,5 кв.м. (літ. «Р-1»), олійниця площею 132,8 кв.м. (літ. «С-1»), підвал площею 214,5 кв.м. (літ. «Т-1»), кладова з підвалом площею 316,4 кв.м. (літ. «У-1»), цукровий склад площею 102 кв.м. (літ. «Ф-1»), зерносклад площею 901,3 кв.м. (літ. «Х-1»), автогараж площею 1049,4 кв.м. (літ. «4-1»), ангар площею 809 кв.м. (літ. «Ц-1»), ангар площею 842,6 кв.м. (літ. «ІП-1»), вагова площею 46 кв.м. (літ. «Щ-1»), мийка автотранспортної техніки площею 3 кв.м., теслярська майстерня площею 100 кв.м., площадка з твердим покриттям току площею 1300 кв.м., паркан довжиною 234,7 м. пог. (№1), паркан довжиною 471,7 м. пог. (№2). , будівлю контори (літ. «А-1») площею 183 кв.м. , що розташована по вул. Центральна, 146 в с. Залиман Балаклійського району Харківської області; стягнути з відповідача судові витрати.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі; змін, уточнень, доповнень не має.
Представник відповідача надав 28.04.2009р. надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що обставини викладені у позовній заяві відповідають дійсності. У відзиві відповідач посилається на те, що у підприємства на ьогодні не має коштів для того щоб оформити право власності та оплатити послуги нотаріуса, а також інші витрати при оформленні договору купівлі-продажу, тому проти задоволення позову не заперечує та визнає його в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
03 березня 2009р. між ФОП ОСОБА_3 та ПП "Фельдграу" був підписаний договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого згідно технічних паспортів стали: будівлі та споруди, що розташовані по вул. Центральна, 150 в с. Залиман Балаклійського району Харківської області: червоний куточок (диспетчерська) площею 75,2 кв.м. (літ. «А-1»), критий тік площею 1650,7 кв.м. (літ. «Б»), майстерня №2 площею 350,1 кв.м. (літ. «В-1»), гараж площею 298,9 кв.м. (літ. «Г-1»), майстерня №1 площею 363,9 кв.м. (літ. «Д-1»), майстерня площею 92,4 кв.м. (літ. «Е-1»), майстерня площею 26,0 кв.м. (літ. «Ж-1»), пункт штучного запліднення площею 28,8 кв.м. (літ. «3-1»), силосна траншея площею 1750,8 кв.м. (літ. «И»), корівник №10 площею 1729,7 кв.м. (літ. «К-1»), молоко блок площею 322,7 кв.м. (літ. «Л-1»), корівник №7 площею 1582,3 кв.м. (літ. «М-1»), дизельна електростанція площею 25,3 кв.м. ( літ. «Н-1»), дизельна електростанція площею 46,1 кв.м. (літ. «О-1»), кузня площею 18,2 кв.м. (літ. «П-1»), зерносховище ангарного типу площею 499,5 кв.м. (літ. «Р-1»), олійниця площею 132,8 кв.м. (літ. «С-1»), підвал площею 214,5 кв.м. (літ. «Т-1»), кладова з підвалом площею 316,4 кв.м. (літ. «У-1»), цукровий склад площею 102 кв.м. (літ. «Ф-1»), зерносклад площею 901,3 кв.м. (літ. «Х-1»), автогараж площею 1049,4 кв.м. (літ. «4-1»), ангар площею 809 кв.м. (літ. «Ц-1»), ангар площею 842,6 кв.м. (літ. «Ш-1»), вагова площею 46 кв.м. (літ. «Щ-1»), мийка автотранспортної техніки площею 3 кв.м., теслярська майстерня площею 100 кв.м., площадка з твердим покриттям току площею 1300 кв.м., паркан довжиною 234,7 м. пог. (№1), паркан довжиною 471,7 м. пог. (№2).
Як вбачається з матеріалів справи, на момент підписання договору купівлі-продажу перелічені об'єкти належали ПП «Фельдграу» на підставі рішення №3 виконавчого комітету Залиманської сільської ради Балаклійського району Харківської області від 15 січня 2008р. «Про оформлення права власності на нежитловий об'єкт по вулиці Центральна, № 150 в селі Залиман Балаклійського району Харківської області» та рішення №17 виконавчого комітету Залиманської сільської ради Балаклійського району Харківської області від 16 квітня 2008р. Окрім цих об'єктів предметом договору купівлі-продажу стала будівля контори (літ «А-1») площею 183 кв.м., що розташована по вул. Центральна, 146 в с. Залиман Балаклійського району Харківської області. Право власності на цю будівлю виникло у відповідача згідно акту приймання-передачі майна ПП АФ «Меліса» у власність ПП «Фельдграу» згідно договору від 01.09.2006 р. в якості бартерного розрахунку за виконані підприємством сільськогосподарські роботи.
Договір підписаний з боку ПП «Фельдграу» його одноособовим власником - ОСОБА_4, який відповідно до п. 5.2. Статуту підприємства приймає рішення з усіх питань діяльності підприємства. Як директор підприємства він має право укладати угоди згідно п. 5.3.1 Статуту.
За вищевказаним договором, п.2.2.1., позивач зобов"язався сплатити підприємству 71250,0 грн., п.1.4. сторонами було узгоджено, що ціна, за якою відчужується нерухоме майно, становить 71250,0грн. Вказана сума була сплачена позивачем 03 березня 2009р. Попередньо з керівником (і власником одночасно) відповідача позивач домовився про те, що зазначений договір (оскільки його предметом є нерухоме майно) буде посвідчено 23 березня 2009 р. нотаріально з покладенням усіх витрат на підприємство та зафіксували це в самому договорі (п.2.1.4.). Проте відповідач відмовляється нотаріально посвідчити договір, мотивуючи це відсутністю коштів на необхідність отримання свідоцтва про право власності, проведення технічної інвентаризації, нотаріальні та пов'язані з ними послуги, держмито тощо.
Ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Враховуючи вищевикладене, те, що позовні вимоги, в частині визнання дійсним догвору, є обгрунтованими та доведеними матеріалами справи, суд визнає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.і ст. 4 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені нежитлові приміщення відносяться до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.
Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.
Згідно частини 1 статті 332 Цивільного кодексу України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.
Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.
Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Власник або інша заінтересована особа мають право звернутися до суду за забезпеченням права власності, пов'язаних з усуненням перешкод, які заважають власнику або іншому титульному володільцеві здійснювати в повній мірі та беззаперечно свої права володіння та розпорядження майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 712,50 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 316, 317, 386 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір купівлі-продажунерухомого майна від 03 березня 2009 р., укладений між Приватним підприємством «Фельдграу» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.
Визнати право власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (64271, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на будівлі та споруди, що розташовані по вул. Центральна, 150 в с. Залиман Балаклійського району Харківської області: червоний куточок (диспетчерська) площею 75,2 кв.м. (літ. «А-1»), критий тік площею 1650,7 кв.м. (літ. «Б»), майстерня №2 площею 350,1 кв.м. (літ. «В-1»), гараж площею 298,9 кв.м. (літ. «Г-1»), майстерня №1 площею 363,9 кв.м. (літ. «Д-1»), майстерня площею 92,4 кв.м. (літ. «Е-1»), майстерня площею 26,0 кв.м. (літ. «Ж-1»), пункт штучного запліднення площею 28,8 кв.м. (літ. «3-1»), силосна траншея площею 1750,8 кв.м. (літ. «И»), корівник №10 площею 1729,7 кв.м. (літ. «К-1»), молоко блок площею 322,7 кв.м. (літ. «Л-1»), корівник №7 площею 1582,3 кв.м. (літ. «М-1»), дизельна електростанція площею 25,3 кв.м. ( літ. «Н-1»), дизельна електростанція площею 46,1 кв.м. (літ. «О-1»), кузня площею 18,2 кв.м. (літ. «П-1»), зерносховище ангарного типу площею 499,5 кв.м. (літ. «Р-1»), олійниця площею 132,8 кв.м. (літ. «С-1»), підвал площею 214,5 кв.м. (літ. «Т-1»), кладова з підвалом площею 316,4 кв.м. (літ. «У-1»), цукровий склад площею 102 кв.м. (літ. «Ф-1»), зерносклад площею 901,3 кв.м. (літ. «Х-1»), автогараж площею 1049,4 кв.м. (літ. «4-1»), ангар площею 809 кв.м. (літ. «Ц-1»), ангар площею 842,6 кв.м. (літ. «ІП-1»), вагова площею 46 кв.м. (літ. «Щ-1»), мийка автотранспортної техніки площею 3 кв.м., теслярська майстерня площею 100 кв.м., площадка з твердим покриттям току площею 1300 кв.м., паркан довжиною 234,7 м. пог. (№1), паркан довжиною 471,7 м. пог. (№2). , будівлю контори (літ. «А-1») площею 183 кв.м. , що розташована по вул. Центральна, 146 в с. Залиман Балаклійського району Харківської області.
Стягнути з Приватного підприємства "Фельдграу" (64271, Харківська область, Балаклійський район, с. Залиман, код 33891534) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (64271, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) державного мита у розмірі 712,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя