07 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гвоздика П.О., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» про скасування договору приєднання та за позовом Комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2015 року,
У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до КП «Єдиний розрахунковий центр» про скасування договору приєднання.
У жовтні 2014 року КП «Єдиний розрахунковий центр» звернулося до суду позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 12 листопада 2014 року вказані позови об'єднано в одне провадження.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 08 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2015 року, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено, а позов КП «Єдиний розрахунковий центр» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП «Єдиний розрахунковий центр» 1 148 грн 65 коп. заборгованості за надані послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, а також 243 грн 60 коп. сплаченого судового збору.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судового рішення відсутні, виходячи з наступного.
Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, обґрунтовано виходив із недоведеності відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України вимог позову ОСОБА_4, з огляду на те, що спірний договір, який відповідає вимогам типового, визнано укладеним в судовому порядку, а також того, що відповідачка, будучи споживачем житлово-комунальних послуг в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1, не сплачує встановлені збори та платежі, пов'язані з обслуговуванням та утриманням позивачем вказаного будинку і його прибудинкової території, внаслідок чого виникла заборгованість перед КП «Єдиний розрахунковий центр», що підлягає стягненню з відповідачки в розмірі, визначеному виконавцем і який ОСОБА_4 не спростовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ухвала апеляційного суду, постановлена з додержанням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 2 ст. 338 ЦПК України підстави для скасування судового рішення.
Наведені у касаційні скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
П.О. Гвоздик
І.М. Завгородня
Ю.Г.Іваненко