іменем україни
07 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Дем'яносова М.В.,Коротуна В.М.,Маляренка А.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Солом'янського районного суму м. Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 травня 2015 року,
У липні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 у якому просив суд стягнути з ОСОБА_5 на його користь грошові кошти в сумі 110 000 грн, індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних в сумі 26 730 грн, а також відсотки, визначені на рівні облікової ставки Національного банку України в розмірі 21 939 грн, а всього158 669 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що до 30 червня 2010 року ним частинами було надано відповідачу у борг грошові кошти в сумі 110 000 грн. За усними домовленостями відповідач зобов'язався повернути кошти за першою вимогою. Отримання відповідачем грошових коштів підтверджується його особистим підписом у додатковому погодженні від 30 червня 2010 року. Разом з тим, на час звернення до суду грошові кошти не повернуті, а його постійні усні та письмові вимоги за 2012-2013 роки залишилися без реагування.
Рішенням Солом'янського районного суму м. Києва від 27 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20 травня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить повністю або частково скасувати оскаржувані судові рішення та справу передати на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Солом'янського районного суму м. Києва від 27 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 травня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
М.В. Дем'яносов В.М. Коротун А.В. Маляренко