7 жовтня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Закропивного О.В., Луспеника Д.Д., Хопти С.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцький завод - «Білкозин», треті особи: Прилуцька міська рада Чернігівської області, служба у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцький завод - «Білкозин» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 4 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 6 травня 2015 року,
У березні 2014 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 звернулися до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2013 року задоволено позов товариства з обмеженої відповідальністю «Прилуцький завод - «Білкозин» (далі - ТОВ «Прилуцький завод - «Білкозин») про їх виселення з адміністративно-побутового корпусу за адресою: АДРЕСА_1.
9 вересня 2013 року відповідач відключив постачання води та електроенергії і вчинив неправомірні та самоправні дії щодо їх виселення з займаних приміщень у гуртожитку, позбавивши їх доступу до гуртожитку.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 10 грудня 2013 року скасовано рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівскої області від 11 жовтня 2013 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Посилаючись на те, що відповідач не виконує рішення апеляційного суду, не відновлює постачання води та електроенергії, чим створює перешкоди у користуванні житловими приміщеннями гуртожитку, просили суд зобов'язати ТОВ «Прилуцький завод - «Білкозин» не чинити їм перешкод у користуванні займаними ними житловими приміщеннями в гуртожитку, що розташований по вул. Дружби Народів, 44 у м. Прилуки; вселити їх до займаних житлових приміщень у гуртожитку; зобов'язати ТОВ «Прилуцький завод - «Білкозин» відновити постачання води та електроенергії до зазначених приміщень та стягнути моральну шкоду у розмірі по 5 тис. гривень кожному.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 4 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 6 травня 2015 року, позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 задоволено частково. Зобов'язано ТОВ «Прилуцький завод «Білкозин» відновити постачання води та електроенергію до житлових приміщень, які займають та якими користуються ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, неповнолітня ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та неповнолітні ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у гуртожитку, який розташовано по АДРЕСА_1. У решті вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ «Прилуцький завод - «Білкозин», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Зокрема, суди першої та апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), правильно дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 10 грудня 2013 року встановлено, що при наданні статусу гуртожитку спірній будівлі по АДРЕСА_1 з вини адміністрації підприємства помилково вказано номер будинку 42 замість 44, та саме за цією адресою зареєстровано позивачів. Зазначену помилку можна усунути лише за ініціативою ТОВ «Прилуцький завод «Білкозин». Спірне приміщення - будинок № 44 фактично має статус гуртожитку, позивачі проживають у ньому понад тридцять років, правомірність їх вселення раніше ніким не оспорювалась. Таким чином, позивачі вселились та проживають у гуртожитку законно, документів, які б свідчили про зворотнє, на підприємстві та у Прилуцькій міграційній службі (паспортний стіл) відсутні.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Прилуцький завод - «Білкозин» відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 4 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 6 травня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Закропивний
Д.Д. Луспеник
С.Ф. Хопта