01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"16" квітня 2009 р. Справа № 10/027-09
за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області „Броваритеплоенергомережа”, м.Бровари
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
про стягнення 7 657,08 грн.
Суддя Тищенко О.В.
Представники:
від позивача : Коваленко О.М. (довіреність від 12.01.2009р. № 01-43)
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області „Броваритеплоенергомережа” до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 7 657,08 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2009р. було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.03.2009 р.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором № 399 про надання послуг з теплопостачання від 01.09.05р., у зв'язку із чим за період з 01.12.2008р. по 01.02.2009р. у останнього виникла основна заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 7144,25 грн. Крім того, на підставі п. 7.9 договору, ст. 232 ГК України, ст.625 ЦК України позивачем нараховано до стягнення з відповідача 164,44 грн. пені, 309,74 грн. інфляційних втрат та 38,65 грн. 3 % річних.
У зв'язку із перебуванням судді Тищенко О.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 24.03.2009р. не відбулося у зв'язку із чим, ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2009р. розгляд справи призначався на 16.04.2009р.
16.04.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області позивач подав заяву, якою фактично зменшив розмір позовних вимог у зв'язку зі сплатою відповідачем в повному обсязі основного боргу та просив суд стягнути з відповідача 164, 44 грн. пені, 309,74 грн. інфляційних втрат та 38,65 грн. 3 % річних.
Відповідач, в свою чергу, в судове засідання без поважних причин не з'явився, письмовий відзив не надав, хоча про час, дату, та місце слухання справи був повідомлений належним чином
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66 -69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судових засіданнях докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.
01.09.2005р. між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області „Броваритеплоенергомережа” (Теплогенеруюча організація) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Споживач) було укладено Договір №399 про надання послуг з теплопостачання (далі - договір), згідно п.1 якого теплогенеруюча організація бере на зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову ене ргію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.
Як вбачається з п. 2 договору, початок і закінчення опалювального сезону визначається рішенням органу місцевого самоврядування. Кількість теплової енергії, що відпускається Споживачу для опалення та вентиляції, встановлюється в залежності від температури зовнішнього повітря, а для технологічних цілей та гарячого водопостачання по добовому графіку, погодженому з Теплогенеруючою організацією. Кількість фактично відпущеної теплової енергії Спожи вачу розраховується згідно "Норм і вказівок по нормуванню витрат палива і теплової енергії на опалення житлових і гро мадських будівель, а також на господарсько побутові потреби в Україні" (Держжитлокомунгосп України, 1993р.) або по конт рольно-вимірювальним приладам, встановлених на межі розриву теплових мереж Теплогенеруючої організації та Споживача, а при тимчасовій відсутності чи виходу з ладу -розра хунковим шляхом.
Відповідно до п. 3 Договору, Теплогенеруюча організація зобов'язується зокрема: відпускати Споживачу теплову енергію для об'єктів, перерахованих у додатку № 1 цього договору, своєчасно надавати Споживачу інформацію (письмово або через засоби інформації) про зміни режиму надання пос луг, нормативів їх споживання, тарифів на них, термін планово го відключення гарячого водопостачання для проведення ре монтних робіт і обслуговування зовнішніх мереж, вмикання та вимикання опалення, термін проведення огляду та ремонт них робіт, у триденний термін після одержання акта про зниження якості наданих послуг розглянути претензії Споживача до якості послуг та зробити відповідні перерахунки щодо розміру плати за надані послуги (або видати "Споживачеві" обгрунто вану відмову), поновлювати надання послуг у триденний термін після ліквідації заборгованості, усунення порушень та оплати
Згідно п. 4 Договору, споживач зобов'язаний зокрема: оплачувати теплову-енергію у строки, визначені цим договором, забезпечити збір абонементної плати у всіх квартиронай мачів та орендаторів, що знаходяться в його будинках ( в разі наявності), підтримувати у справному стані тепловикористовуюче обладнання, теплопроводи та їх ізоляцію, контрольно-вимірювальні прилади, утримувати у справному стані пристрої у фундаменті будівель, виключаючи можливість попадання води і газу із зовнішніх теплових мереж у підвал, провести освітлення в технічні підпілля та на дахи, і під тримувати їх санітарний стан у відповідності з вимогами виро бничої санітарії, не допускати споруджень підсобних приміщень, складів і т.п. у місцях проходження теплових мереж та знаходження вузлів управління. Вузли управління повинні бути винесені з підсобних приміщень.
Відповідно до п. 4.2 Договору, Споживач має право: одержувати вчасно та передбачені цим договором відпо відної якості послуги, отримання інформації щодо якості теплової енергії, та рифів, умов та режимів споживання, на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному цим договором або законодавством, на усунення виявлених недоліків у наданні послуг з теп лопостачання у строки, необхідні для їх виконання, поновлення теплопостачання своїх об'єктів після усу нення порушень, якщо подачу теплової енергії було припинено (обмежено) без розірвання цього договору, підключення субабонентів до своїх мереж після письмо вого отримання дозволу від Теплогенеруючої організації.
Як вбачається з п. 6.1 Договору, розмір оплати за користування послугами з теплопоста чання встановлюється згідно з діючими тарифами, які затвер джуються рішенням Виконкому Броварської міської ради.
Згідно п. 7.1-7.2 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених та рифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 7.3 Договору (змінено Додатковою угодою №2 від 01.01.2006р.) оплата за послуги з теплопостачання здійснюється грошовими коштами до 18 числа місяця, що передує місяцю надання послуг з теплопостачання на наступний місяць.
Як вбачається з п. 7.9 Договору, сторони домовились, що термін позовної давності по да ному договору встановлюється тривалістю 5 (п'ять) років від повідно до чинного законодавства.
Як вбачається з Додатку №1 до договору, послуги надаються в приміщенні магазину за адресою м.Бровари, вул..Київська, 302.
Рішенням Виконавчого комітету Броварської міської ради „Про затвердження тарифів на теплову енергію для 2-ої та 3-ої груп споживачів” від 22.07.2008р. №337 затверджено тарифи на теплову енергію, яку надає КП „Броваритеплоенергомережа” з 1 серпня 2008р.
Суд встановив, що позивач на виконання умов спірного договору за період з 01.12.2008р. по 01.02.2009р. поставив відповідачу теплової енергії на загальну суму 7 144,25 грн., що підтверджується відповідними рахунками за теплопостачання.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України). Крім того, згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що Відповідач свої зобов'язання що оплати за отриману теплову енергію в строк встановлений п. 7.3 договору (до 18 числа місяця, що передує місяцю надання послуг з теплопостачання на наступний місяць) не виконав. Так, за отриману за період 01.12.2008р. по 01.02.2009р. теплову енергію розрахувався лише в лютому та березні 2009р. Так, 12.02.2009р. відповідач сплатив 2 026,44 грн. боргу, 10.03.2009р., тобто після звернення позивача до суду з позовом відповідачем було сплачено 2 026,44грн боргу, а 27.03.2009р. відповідач сплатив 3091,37 грн. боргу.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім того, відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вже вказувалося вище, заявою від 14.04.2009р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача у зв'язку із простроченням зобов'язань щодо оплати за спожиту теплову енергію 164, 44 грн. пені, 309,74 грн. інфляційних втрат та 38,65 грн. 3 % річних.
Згідно п. 17 Інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» на питання якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог, Вищий господарський суд України відповів, що відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно п. 8.3 Договору, за неоплату або за несвоєчасну оплату Теплогенеруючій організації вартості спожитої теплової енергії в терміни, зазначений в п.7.3. даного договору, Споживач сплачує на користь Теплогенеруючої організації крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних за весь час прострочення та пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Як вбачається із ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” обмежує нарахування пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.
Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 8.3 Договору, неустойка нараховується Теплогенеруючою організацією протягом 1 року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позову.
Таким чином, у зв'язку із несвоєчасною оплатою відповідачем за спожиту теплову енергію, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 164,44 грн.. (борг*2*ставку НБУ/100/365*кількість днів) за період з 19.11.08р. по 10.02.09р.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд звертає увагу, що проценти річних, передбачені ст. 625 ЦК України, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею (Аналогічна думка з цього приводу викладена в Постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19 серпня 2003 року). Отже, у зв'язку із простроченням відповідачем зобов'язань щодо оплати за спожиту теплову енергію, стягненню з відповідача підлягає 309,74 грн. інфляційних втрат та 38,65 грн. 3 % річних
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 164, 44 грн. пені, 309,74 грн. інфляційних втрат та 38,65 грн. 3 % річних.
На підставі ст..49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області „Броваритеплоенергомережа” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 3 А, код ЄДРПОУ 13711949) 164, 44 грн. пені, 309,74 грн. інфляційних втрат та 38,65 грн. 3 % річних, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Тищенко О.В.