01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"16" квітня 2009 р. Справа № 10/026-09
за позовом Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 9 538,30 грн.
Суддя Тищенко О.В.
Представники:
від позивача: Харченко О.М. (довіреність від 04.09.2008р.)
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9 538,30 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором поставки № 1078 від 15.08.2008р., у зв'язку з чим у останнього перед позивачем виникла основна заборгованість за отриманий товар в сумі 7193,40 грн.
Крім того, на підставі п. 5.2 договору, ст. 232 ГК України, ст.625 ЦК України позивачем нараховано до стягнення з відповідача 979,17 грн. пені, 696,75грн. 17 % річних, 668,98грн. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2009р. порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 24.03.2009р.
У зв'язку із перебуванням судді Тищенко О.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 24.03.2009р. не відбулося у зв'язку із чим, ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2009р. розгляд справи призначався на 16.04.2009р. об 14:00год.
В судовому засіданні позивач подав письмові пояснення по справі, якими підтримав позов в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Крім того, у вищевказаних поясненнях представник позивача зазначив про те, що між позивачем та відповідачем окрім Договору поставки № 1078 від 15.08.2008р. інших договорів не укладалося, а поставка товару відповідачу в серпні -вересні 2008р. здійснювалась саме на виконання Договору поставки № 1078 від 15.08.2008р.
В свою чергу, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача в судове засідання 16.04.09р. не з'явився, відзив на позовну заяву не подав.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66 -69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача .
Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судових засіданнях докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.
15.08.2008р. між Приватним підприємством «Торговий Дім ПОЛЯКОВ» (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено Договір поставки №1078 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар (продукти харчування та інші товари) на умовах договору.
Відповідно до п. 1.2 договору, загальна сума товару що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені у заявці терміни.
Згідно п. 3.1 договору, замовлення на придбання товару здійснюється покупцем шляхом подачі заявки через торгівельного представника постачальника.
При прийомі товару оформлюється накладна, яка підписується представниками сторін. Накладна засвідчує факт поставки товару його якість та кількість (п. 3.5 договору)
Як вбачається з п.4.2 договору, покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару шляхом перерахування 100 % вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару або шляхом внесення 100 % вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника.
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав належним чином, протягом серпня -вересня 2008р. передав у власність покупця товару (продукти харчування та інші товари) на загальну суму 7193,40грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, копії які залучені до матеріалів справи. Оригінал спірного договору та оригінал копії накладної були оглянуті в судовому засіданні.
Відповідач в свою чергу, в строк встановлений договором за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку із чим борг останнього склав 7 193,40грн.
01.12.2008р. позивач та відповідач склали Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем згідно спірного договору станом на 01.12.2008р. склала 7 193,40грн.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки станом на 16.04.2009р. борг відповідача згідно спірного договору повністю не сплачений та становить 7 193,40грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача 7193,40грн. основного боргу є обґрунтованими, документально підтвердженим, а отже, такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 979,17 грн. пені, 696,75грн. 17 % річних, 668,98грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно п. 5.2 Договору, при порушенні покупцем п.4.2 договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, крім цього, збитки від інфляції та 17 % річних від суми боргу за весь час прострочення
Як вбачається із ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” обмежує нарахування пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.
Відповідно до ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, у зв'язку із несвоєчасною оплатою відповідачем за отриманий товар, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 979,17грн.. (борг*2*ставку НБУ/100/365*кількість днів)
Крім того, ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вже зазначалося вище, пунктом 5.2 Договору встановлено інший розмір процентів річних (17 %) за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд звертає увагу, що проценти річних, передбачені ст. 625 ЦК України, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею (Аналогічна думка з цього приводу викладена в Постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19 серпня 2003 року)
З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 696,75грн. 17 % річних, та 668,98грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 7 193,40грн. основного боргу, 979,17 грн. пені, 696,75грн. 17 % річних та 668,98грн. інфляційних втрат.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (07200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Торговий Дім ПОЛЯКОВ»(18030, с.Черкаси, вул..Берегова, 4А, код ЄДРПОУ 32268131) 7 193,40грн. основного боргу, 979,17 грн. пені, 696,75грн. 17 % річних та 668,98грн. інфляційних втрат, а також судові витрати: 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Тищенко О.В.