ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 6/13206.04.09
За позовом Прокурора Золочівського району Львівської області в інтересах держави в особі міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго»(орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Золочівська міська рада)
До Дочірнього підприємства «Газ-Тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
Про стягнення 378152,66 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
Від прокуратури Карпенко Н.М. (за посв.)
Від позивача Кузьма О.Т. (за дов.)
Миць О.О. (за дов.)
Баран Л.Б. (за дов.)
Від відповідача не з'явились
До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом прокурор Золочівського району в інтересах держави в особі Золочівської міської ради та Міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго»до дочірнього підприємства «Газ-Тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення 320466,63 грн. інфляційної складової боргу та 57685,93 грн. трьох процентів річних.
Ухвалою суду від 27.02.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/132 та призначено розгляд останньої на 06.04.2009 р..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобов'язання щодо своєчасної сплати коштів за договором № 17/05-332, у зв'язку з чим зобов'язаний сплатити на підставі ст. 625 ЦК України вищевказані кошти. Існування боргу в розмірі 962362,39 грн. підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2008 р. у справі № 47/33.
Відповідач на виклик суду не з'явився, передавши через канцелярію суду відзив на позовну заяву.
У поданому відзиві відповідач позовні вимоги відхилив, зазначивши, що умови для виконання договору не настали, а тому підстави для застосування ст. 625 Цивільного кодексу України відсутні. Зокрема, сторона зазначила, що умовами згаданого вище договору обов'язок відповідача щодо оплати послуг переробки поставлено в залежність від настання конкретної умови (події), якою є надходження коштів від споживачів теплової енергії за іншим договором -договором комісії № 12/05-333 від 01.10.2005 р., укладеного між позивачем та відповідачем.
Також відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що на 06.04.2009 р. (дату, на яку призначено судове засідання у справі № 6/132) у відповідача заплановано участь в інших судових засіданнях, у той час, чисельність представників дочірнього підприємства «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»не дозволяє направити до суду іншого представника.
Зазначене клопотання відхилено судом як необґрунтоване, зважаючи на ту обставину, що сторони повідомлені судом про день та час засідання завчасно та належним чином, що підтверджує у клопотанні й сам відповідач, учасниками процесу є не фізичні особи-представники, а юридичні особи, які не позбавлені можливості направити з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів будь-якого представника. Крім того, відповідачем докладено викладено правову позицію по суті спору у письмовому відзиві.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
01.10.2005 р. між міським комунальним підприємством «Золочівтеплоенерго»(підрядником) та дочірнім підприємством «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(замовником) було укладено договір про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/05-332 (далі - Договір), згідно з умовами якого сторони погодили, що з метою виконання умов цього Договору підрядник за завданням замовника надає послуги з переробки природного газу в готову продукцію, відповідно до технічних умов, та транспортування готової продукції до споживачів, а замовник зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити підряднику виконану роботу з надання послуг з переробки природного газу в готову продукцію та її транспортування до споживачів. При цьому, природний газ, що є сировиною для вироблення готової продукції, та сама готова продукція (вироблена теплова енергія) є власністю відповідача та на баланс позивача не передається (п. п. 1.1, 1.3 Договору).
Відповідно до розділу 8 Договору сторони погодили, що замовник передає підряднику природний газ для виробництва готової продукції в обсягах, визначених п. 3.1 Договору. Замовник зобов'язаний прийняти від підрядника готову продукцію, вироблену з використанням природного газу, з додержанням умов цього Договору. Замовник сплачує підряднику вартість отриманих послуг в розмірі та порядку, встановленому цим Договором згідно з актом, вказаним у п. 9.1 цього Договору.
Згідно з Договором позивач надав послуги з переробки природного газу, поставленого дочірнім підприємством «Газ-тепло», та транспортування теплової енергії вартістю 1980778,12 грн., що підтверджується актом № 10П/332 виконаних робіт за жовтень 2005 р. від 31.10.2005 р., актом № 11П/332 виконаних робіт за листопад 2005 р. від 31.11.2005 р., актом № 12П/332 виконаних робіт за грудень 2005 р. від 31.12.2005 р., актом № 01П/332 виконаних робіт за січень 2006 р. від 31.01.2006 р., актом № 02П/332 виконаних робіт за лютий 2006 р. від 28.02.2006 р., актом № 03П/332 виконаних робіт за березень 2006 р. від 31.03.2006 р., актом № 04П/332 виконаних робіт за квітень 2006 р. від 30.04.2006 р., актом № 05П/332 виконаних робіт за травень 2006 р. від 31.05.2006 р. (далі - Акти виконаних робіт).
Відповідач за надані послуги розрахувався частково, сплативши 1018415,73 грн., у зв'язку з чим заборгованість становить 962362,39 грн.
В силу вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2008 р. у справі № 47/33 встановлено, що заборгованість дочірнього підприємства «Газ-тепло»перед міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго»становить 962362,39 грн.
Враховуючи те, що борг у вказаному розмірі сплачено не було, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення на його користь втрат від інфляційних процесів та трьох процентів річних з простроченої суми.
Як зазначено вище, відхиляючи позовні вимоги, відповідач зазначив, що частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено наслідки прийняття стороною на себе зобов'язання, виконання якого поставлено в залежність від настання певної обставини. Відповідач, посилаючись на розділ 9 Договору, вважає, що підстава для виконання зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг виникає лише після отримання відповідачем грошових коштів від реалізації готової продукції за договором комісії.
Проте, з такими доводами відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до п. 9.2.1 Договору сторони погодили, що грошові кошти, зазначені в п. 9.2 цього Договору, перераховуються замовником підряднику з грошових коштів, отриманих від реалізації готової продукції за договором комісії.
Відповідно до п. 9.1 Договору сторони погодили, що підставою для розрахунків за отримані послуги звітного місяця є підписаний сторонами акт виконаних робіт за формою, встановленою в додатку № 5 до цього Договору.
Таким чином, умовами Договору передбачено, що підставою для розрахунків за надані послуги з переробки природного газу та транспортування теплової енергії є підписані акти виконаних робіт.
Матеріали справи містять акти виконаних робіт, проте доказів проведення оплати відповідачем не надано.
Як зазначив Господарський суд міста Києва у згаданому вище рішенні від 25.11.2008 р. у справі № 47/33 між тими ж сторонами, предметом якої є стягнення основного боргу за Договором, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2009 р., алгоритм розподілу коштів, встановлений п. 9.2 Договору, не береться до уваги, оскільки така умова Договору стосується виключно порядку розподілу між сторонами тих коштів, які надійшли на рахунок відповідача, і звільняє відповідача від обов'язку розрахуватись з позивачем за надані послуги в повному обсязі, що також підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2007 р. у справі № 7/375.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що сторонами чітко не встановлений строк виконання зобов'язання, 04.09.2007 р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням-вимогою щодо оплати вартості наданих послуг, проте відповідач залишив вимогу без виконання, грошові кошти позивачеві не перерахував.
Оскільки даний факт також встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2008 р. у справі № 47/33, він не потребує доказування, у зв'язку з чим суд вважає, що обов'язок відповідача виконати вимогу позивача про оплату виник 11.09.2007 р..
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.
Оскільки перебіг строку порушення зобов'язання починається з 11.09.2007 р., судом відхиляються позовні вимоги про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних за період з 01.11.2006 р. по 10.09.2007 р..
Згідно з розрахунком, здійсненим судом, індекс інфляції за період 11.09.2007 р. по 01.11.2008 р. становить 239628,24 грн., три відсотки річних за вказаний період, що дорівнює 416 днів, складають 32983,98 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 239628,24 грн. інфляційних та 32983,98 грн. трьох відсотків річних (розрахунок суду знаходиться у матеріалах справи).
У стягненні 80838,39 грн. інфляційних, 24701,95 грн. трьох процентів річних, судом відмовлено.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача підлягає стягненню 2726,12 грн. державного мита та 85,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з дочірнього підприємства «Газ-Тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(03065, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, рахунок 260083016264 у ГОУ ПІБ міста Києва, МФО 300012, код 32587579) на користь міського комунального підприємства «Золочівтеплоенерго»(80700, Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича, 28, рахунок 2600305042309 у ПЛФ ВАТ «Кредобанк», МФО 325365, код 20808336) 239628,24 грн. інфляційних та 32983,98 грн. трьох відсотків річних.
Стягнути з дочірнього підприємства «Газ-Тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(03065, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 16; 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, рахунок 260083016264 у ГОУ ПІБ міста Києва, МФО 300012, код 32587579) до Державного бюджету України 2726,12 грн. державного мита та 85,07 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
СуддяС.А. Ковтун
Рішення підписано 08.05.2009 р.