Рішення від 06.05.2009 по справі 12/15-Д

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" травня 2009 р. Справа № 12/15-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Косигін М.І., дов. від 26.03.09

від відповідачів не з"явились;

від третіх осіб: не з"явились.

розглянув справу за позовом Українського Товариства глухих (м. Київ) Житомирського учбово - виробничого підприємства Українського товариства глухих (м. Житомир)

до 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Новоград- Волинський)

2) Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (м.Київ) (ухвалою господарського суду від 27.09.07р. назву другого відповідача АКБ "Мрія" замінено на ВАТ ВТБ Банк)

3) Приватного нотаріуса Новоград-Волинського міського округу Плюйко В.П.

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6

про визнання частково недійсними договору застави та виконавчого напису

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічнихзасобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.04.09 до 15:00 год. 06.05.09.

Позивачем пред'явлено позов про визнання частково недійсним договору застави та недійсним виконавчого напису.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Відповідач 1 в судове засідання не з'являлась. Ухвали господарського суду Житомирської області, які направлялась на її адресу повертались з відміткою поштового відділення про неможливість вручення поштового відправлення у зв'язку з тим, що адресат не проживає за адресою, яка вказувалась судом.

Відповідач 2 проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.125, т.2).

Відповідач 3 надіслав письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого вважає себе неналежним відповідачем, оскільки виконавчий напис про стягнення з ПП ОСОБА_2 на користь АКБ "Мрія" суми боргу за рахунок заставленого майна не вчиняв (а.с.79, т.1, а.с. 64, т.2).

В процесі розгляду справи було встановлено, що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Новоград-Волинського нотаріального округу Лінкевичем Б.А. (а.с.41 т.1).

03.07.07 позивач подав заяву з клопотанням про заміну неналежного відповідача - приватного нотаріуса Плюйко В.П. на приватного нотаріуса Лінкевича Б.А. (а.с. 82 т.1).

За ч. 2 ст. 24 ГПК України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідачти за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного позивача належним позивачем.

Однак, при розгляді справи встановлено, що згідно наказу начальника Житомирського обласного управління юстиції № 113/0 від 20.10.2004р. приватний нотаріус Лінкевич Б.А. припинив свою діяльність (а.с. 48 т.1). За вказаних обставин клопотання про заміну неналежного відповідача суд відхиляє.

В процесі розгляду справи, було встановлено, що приміщення швейної майстерні, яке знаходиться за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. І.Франка, 29-а в процесі торгів було продано ОСОБА_5, а надалі власником приміщення став ОСОБА_6

Оскільки рішення суду може вплинути на права вищевказаних осіб щодо відповідачів, суд залучив їх до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Представник третіх осіб проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових відзивах від 21.11.07 та 29.12.08 (а. с. 33,72, т.2). Зокрема представник третіх осіб вважає, що договір застави від 09.07.03р. не може бути визнаний недійсним, оскільки він являється невід'ємною частиною (додатком) кредитного договору від 09.07.03р. №КЮ 091/03, який укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2.

В судовому засіданні оглядались матеріали справи:

1) Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області № 2-80 за позовом Житомирського учбово- виробничого підприємства Українського товариства глухих до Товариства з обмеженою відповідальністю "Космос" та громадянки ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень.

2) Житомирського господарського суду № 15/43"Д" за позовом Українського Товариства глухих до Товариства з обмеженою відповідальністю "Космос" про розірвання договору купівлі-продажу нежилого приміщення.

У зв'язку з тим, що позов пред'явлений про визнання недійсним договору застави, який був укладений до набрання чинності Цивільним кодексом України, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу УРСР.

В порядку ч. 3 ст. 267 ЦК України, до винесення рішення по справі сторони у спорі не заявляли про застосування судом позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.02р. між Українським товариством глухих в особі Житомирського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих (позивач) та ТОВ "Космос" був укладений договір купівлі-продажу швейної майстерні за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Івана Франка, 29-а (надалі-будівля (а.с.99, т.1)).

Вказаний договір рішенням господарського суду Житомирської області від 01.07.05р. по справі №15/43"Д" був розірваний, а ТОВ "Космос" зобов'язано повернути Українському товариству глухих в особі Житомирського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих будівлю (а.с. 7-9, т.1).

За даними позивача, будівля на час звернення до суду та на час розгляду справи знаходиться у його володінні.

22.05.03р. між ТОВ "Космос" та ОСОБА_7 (відповідач - 1) був укладений договір купівлі-продажу спірної будівлі, який рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 17.02.05р. по справі №2-80 визнаний недійсним (а.с. 98, т.1).

09.07.03р. між АКБ "Мрія" та ПП. ОСОБА_2 в якості забезпечення позики, виданої за кредитним договором №КЮ 091/03 від 09.07.03р. ОСОБА_2, був укладений договір застави. За вказаним договором, предметом застави є будівля швейної майстерні , що розташована за адресою м. Новоград-Волинський, вул. І.Франка,29-а (а.с. 40, т.1).

21.08.04р. приватним нотаріусом Лінкевичем Б.А. був вчинений виконавчий напис про стягнення з ПП ОСОБА_2 на користь АКБ "Мрія" суми боргу за рахунок заставленого майна (а.с. 41, т.1).

Оскільки договір купівлі-продажу від 22.05.03р., згідно якого відповідач-1 набула права власності на будівлю, визнано недійсним, позивач просить визнати недійсними: договір застави від 09.07.2003р. в частині передачі під заставу будівлі швейної майстерні за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Івана Франка, 29-а та виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Лінкевичем Б.А.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині визнання договору застави від 09.07.03р. недійсним.

Враховуючи, що вказаний договір застави укладався між відповідачем 1 та відповідачем 2, перш за все слід зазначити, що за змістом ч.3 ст. 215 ЦК України правочин може бути визнаний судом недійсним, зокрема, у випадку, якщо його дійсність на підставах, встановлених законом, заперечує заінтересована особа (не сторона договору).

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України, юридичні особи мають право звертатися до господарського суду саме за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вищий арбітражний суд в п.4 роз'яснення від 12.03.1999р. №02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" вказав, що якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду слід керуватися правилами ст. 2 ГПК України. Отже, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Виходячи з наведеного, позивач у справі має довести суб'єктивне матеріальне право або законний інтерес, на захист якого подано позов, а також наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання відповідачами у справі.

Проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що його суб'єктивне право позивача дійсно порушено діями відповідача 1 та відповідача 2, про що свідчить наступне.

08.11.02р. за договором купівлі-продажу (а.с. 99, т.1) позивачем було продано ТОВ "Космос" швейну майстерню, що знаходиться за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Івана Франка, 29-а та належала Українському товариству глухих на праві власності. На дату укладення вказаного договору право власності позивача підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим на підставі рішення виконкому Новоград-Волинської міської ради від 30.07.92р. (а.с.100, т.1).

Однак, рішенням господарського суду Житомирської області від 01.07.05р. по справі №15/43"Д" позивачу було повернуто вказану вище будівлю (а.с.7-9, т.1). При цьому позивач підтвердив, що і на час розгляду справи приміщення перебуває у його володінні.

Крім того, за позовом Українського товариства глухих в особі Житомирського учбово-виробничого підприємства Українського товариства глухих рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 17.02.05р. по справі №2-80, яке є чинним на день вирішення спору, було визнано недійсним (а.с. 11, т.1) договір купівлі-продажу спірної будівлі від 22.05.03р., укладений до винесення рішення від 01.07.05р. між ТОВ "Космос" та ОСОБА_7 (відповідач1).

У відповідності до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Аналогічні правила містить і Цивільний кодекс УРСР. Частина 1 ст. 48 Цивільного кодексу УРСР встановлює загальне правило про те, що недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону.

Враховуючи, що договір купівлі продажу від 22.05.03р., як правовстановлюючий документ права власності відповідача 1 визнано недійсним, ОСОБА_2 передала швейну майстерню в заставу відповідачу 2, не маючи на те законних підстав.

Зокрема, за ч.1 ст. 4 Закону України "Про власність" від 07.02.91р., який був чинним на час укладення договору застави від 09.07.03р., саме власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що на день укладення договору застави, власником приміщення швейної майстерні, що знаходиться за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Івана Франка, 29-а на законних підставах являвся позивач.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що договір застави від 09.07.03р., укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 є таким, що суперечить вимогам закону, відповідно підлягає визнанню недійсним в частині передачі під заставу швейної майстерні за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Івана Франка, 29-а.

Згідно ст. 59 ЦК УРСР правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Заперечення третіх осіб (а. с. 33,72, т.2) в частині того, що договір застави від 09.07.03р. не може бути визнаний недійсним, оскільки він являється невід'ємною частиною (додатком) кредитного договору від 09.07.03р. №КЮ 091/03 суд розцінює як безпідставні з тих підстав, що договір застави, як вид забезпечення виконання зобов'язання, є самостійним правочином, який в установленому чинним законодавством порядку може бути визнано судом недійсним.

Щодо вимоги про визнання недійсним виконавчого напису від 21.08.04р. про стягнення з ПП ОСОБА_2 на користь АКБ "Мрія" суми боргу за рахунок заставленого майна, то слід вказати наступне.

У відповідності до ч.3 ст. 15 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Таким чином вимога про визнання недійсним виконавчого напису не підлягає розгляду в господарських судах України, тому провадження в цій частині позовних вимог слід припинити на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За вказаних обставин, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню в частині вимоги про визнання договору застави від 09.07.03р. недійсним.

В частині вимоги про визнання недійсним виконавчого напису від 21.08.04р. про стягнення з ПП ОСОБА_2 на користь АКБ "Мрія" суми боргу за рахунок заставленого майна, провадження у справі слід припинити на підставі на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача 1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,49,69,82-85ГПК України,господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір заставивід 09.07.03р., укладений між Акціонерним комерційним банком "Мрія" в особі Житомирської філії АКБ "Мрія" (правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк ), 10001, м. Житомир, вул. Київська, 77, код 13579556 та Приватним підприємцем ОСОБА_2, 11700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в частині передачі під заставу швейної майстерні за адресою: м. Новоград-Волинський, вул. Івана Франка, 29-а

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (11700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

в дохід Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (11700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

в дохід Державного бюджету України 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Припинити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК в частині позовних вимог про визнання недійсним виконавчого напису від 21.08.04р. про стягнення з ПП ОСОБА_2 на користь АКБ "Мрія" суми боргу за рахунок заставленого майна.

Рішення господарського суду набирає чинності після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу -м. Житомир

3,4 - 1-му та 2-му відповідачам .

5- ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) (рек).

6- ОСОБА_6 (с. Слобода-Романівська, Новоград-Волинського району) (рек)

7- позивачу (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська,74) (рек.)

Попередній документ
5207631
Наступний документ
5207633
Інформація про рішення:
№ рішення: 5207632
№ справи: 12/15-Д
Дата рішення: 06.05.2009
Дата публікації: 20.04.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання засновницьких (установчих) документів недійсними