83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
06.05.09 р. Справа № 38/76
Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.
при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “КОМПАСС” м.Севастополь
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м.Горлівка Донецької області
про стягнення 21 036грн.18коп.
за участю
представників сторін:
від позивача: Лобода В.М. за дов. № б/н від 05.03.2009р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “КОМПАСС” м.Севастополь, звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м.Горлівка Донецької області про стягнення суми основного боргу у розмірі 16 087,00грн. та пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань у розмірі 4949,18грн., а всього 21 036грн.18коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір комісії №07-126/07-Д від 20.04.2007р.
Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, а саме: ухвала про порушення справи від 16.03.2009р. була направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, але на адресу господарського суду повернувся конверт з позначкою “за впливом терміну зберігання”, ухвала про відкладення розгляду справи від 31.03.2009р. була також направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, але конверт на адресу суду не повернувся, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
24.03.2009р. на адресу господарського суду надійшов Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якого ОСОБА_2 зареєстрований, як фізична особа підприємець (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та знаходиться за адресою:84646, АДРЕСА_1, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.
Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та представленням сторонами додаткових документів.
Позивач у судовому засіданні 06.05.2009р. підтримав надані уточнення позовних вимог №01-1-И/09 від 06.04.2009р., в яких позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 16 087грн. та пеню за порушення строків виконання зобов'язань у розмірі 1358грн.
Уточнення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.
У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.
Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд
20.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “КОМПАСС” м.Севастополь (за договором - комітент, далі - позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 м.Горлівка Донецької області (за договором -комісіонер , далі - відповідач) було укладено договір комісії №07-126/07-Д, згідно якого комітент доручає комісіонеру, а комісіонер зобов'язується за оплату здійснити одну або декілька угод по продажі товару від свого імені і за рахунок комітента. Під товаром у договорі зазначається товар, зазначений у видаткових накладних, які є невід'ємними частинами договору і відповідають умовам цих накладних по кількості, ціні та асортименту (п.1.2)
Серед обов'язків комісіонера пунктом 2.1.5. договору визначено, що комісіонер зобов'язаний продати товар протягом 60 календарних днів з дня прийому товару від комітента та своєчасно, не пізніше 5 банківських дні з моменту передачі товару покупцю, перерахувати грошові кошти за реалізований товар на розрахунковий рахунок комітента з вказанням у платіжному дорученні кількості та переліку реалізованого товару (п.2.1.8).
Серед обов'язків комітента пунктом 3.1.1 договору визначено, що комітент зобов'язаний передати товар комісіонеру в строки, асортименті і кількості на умовах, передбачений п.2.1.1.
Розділом 5 договору сторони визначили відповідальність сторін.
Так, за порушення умов, передбачених п.2.1.5 договору, комісіонер сплачує комітенту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочки виконання зобов'язань від суми не реалізованого товару за кожен день прострочки (п.5.2).
Пунктом 5.3 договору передбачено, що за порушення умов, передбачених п.2.1.8 договору комісіонер сплачує комітенту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочки виконання зобов'язань, від суми реалізованого товару за кожен день прострочки.
На виконання умов договору, позивач передав відповідачу товар на суму 19109грн, що підтверджено накладними №04/009Д від 20.04.2007р. на суму 9897грн.., №04/012Д від 10.05.2007р. на суму 942грн., №08/034Д від 06.08.2007р. на суму 8270грн., які містяться у матеріалах справи.
Відповідач повернув позивачу товар на суму 3022грн., що підтверджено накладними №05/005Д від 10.05.2007р., та №12/036Д від 26.12.2007р., які є у матеріалах справи.
Відповідно до умов договору, зобов'язання відповідача із продажу товару й перерахування коштів позивачеві повинні були виконані за накладною №04/009Д від 20.04.2007р. на суму 9897грн. - до 20.06.2007р., за накладною №04/012Д від 10.07.2007р. на суму 942грн. - 10.07.2007р., за накладною №08/034Д від 06.08.2007р. на суму 8470грн. -до 06.10.2007р.
Однак, відповідач у встановлені договором строки свої зобов”язання не виконав.
Актом звірки розрахунків станом на 26.12.2008р. підтверджено з боку відповідача, що сума боргу у розмірі 16087грн. рахується за ним та яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
У зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, згідно з п.5.3 договору комісії №07-126/07-Д від 20.04.2007р., позивач наполягає на стягненні з відповідача пені у розмірі 1358грн.
Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір комісії №07-126/07-Д від 20.04.2007р., накладні, акт звірки від 26.12.2008р., уточнення позовних вимог від 06.04.2009р. №01-1-И/09, правовстановлюючі документи.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов”язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька право чинів від свого імені, але за рахунок комітента ( ст. 1011 ЦК України).
Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч.1 ст. 530 ЦК України).
Позивач звертався до відповідача із претензією №399/12 про сплату боргу від 16.12.2008р., де пропонував сплатити заборгованість в сумі 16087грн., яка залишена відповідачем без реагування.
Оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за з позивачем за поставлений та реалізований товар, то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 16 087грн.00коп. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання ( ч. 1 ст. 218 ГК України).
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення ( ч. 2 ст. 218 ГК України).
Договором, укладеним між сторонами, передбачена відповідальність у вигляді сплати комітенту пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочки виконання зобов'язань від суми нереалізованого товару за кожен день прострочки (п.5.2).
Пунктом 5.3 договору передбачено, що за порушення умов, передбачених п.2.1.8 договору комісіонер сплачує комітенту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочки виконання зобов'язань, від суми реалізованого товару за кожен день прострочки.
Статтею 232 ГК України передбачений порядок застосування штрафних санкцій, а саме пунктом 6 визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи те, що строки, у які повинно бути виконано зобов”язання це 20.06.2007р, 10.07.2007р, 06.10.2007р, з позовом позивач звернувся 11.03.2009р., суд вважає, що вимога позивача стосовно стягненні пені є такою, що не підлягає задоволенню.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 1011 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “КОМПАСС” м.Севастополь до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м.Горлівка Донецької області про стягнення суми основного боргу у розмірі 16 087,00грн. та пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань у розмірі 1358грн.00коп., а всього 21 036грн.18коп., задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м.Горлівка Донецької області (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “КОМПАСС” м.Севастополь (99029, м. Севастополь, пр.Генерала Острякова,15 , р/р 26008035756900 в АКИБ “Укрсиббанк” м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 13776050) суму боргу у розмірі 16 087грн.00коп., держмито у сумі 160грн. 92коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 90грн.27коп.
В іншій частину позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
Надруковано 3 примірника:
1 - до справи
2-сторонам у справі