Справа № 2 -222/2009 р.
Р I Ш Е H H Я
I М Е H Е М У К Р А Ї H И
21 квітня 2009 pоку Менський pайонний суд Чеpнiгiвської області
в складі:
головуючого - судді - Чепурко В.О.
при секpетаpi - Мойсієнко О.І.
за участю прокурора - Положій Н.І.
представника відповідача - Ведмідь Н.Г.
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м. Мена цивільну справу за позовом прокурора Менського району в інтересах ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой» про стягнення орендної плати за землю,
У лютому 2009 року прокурор Менського району в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой” смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівського району про стягнення орендної плати за землю в сумі 179 грн. 97 коп. Свій позов мотивує тим, що 27.08.2003 року між ОСОБА_3 та відповідачем був укладений договір оренди земельної частки (паю) строком на 5 років, згідно якого орендар повинен був сплачувати щорічно орендодавцю 206 грн. 86 коп. за мінусом податків до 01 січня кожного року. В порушення п 2.2 зазначеного Договору орендна плата у 2006 році відповідачем не проводилась, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 179 грн. 97 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку та судовий збір на користь держави.
В судовому засіданні прокурор підтримав позов посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив його задовольнити.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій просить розглянути справу без її участі.
Представник відповідача Ведмідь Н.Г. позов не визнала посилаючись на те, що товариство у 2006 році земельну частку (пай) позивачки не обробляло.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відповідно до ст.ст. 21, 36 Закону України «Про оренду землі», розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. У разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Порядок укладення та реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) урегульований Указом Президента України від 3 грудня 1999 р. N 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" та постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 119 "Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)".
Відповідно до п.3 Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. N 1529, у ході реалізації положень цього Указу, інших актів Президента України щодо реформування колективних сільськогосподарських підприємств та створення приватних (приватно-орендних) сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, які засновуються на приватній власності, а також під час укладення договорів оренди земельних часток (паїв), належить виходити з того, що сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою.
Як слідує із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, 20.11.1996 року позивачка ОСОБА_3 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) ЧН № 0207079, на підставі якого їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у власності СК ім. Щорса с.Блистова Менського району розміром 5, 57 га. в умовних кадастрових гектарах. Відповідно до п. 17 Розділу Х „Перехідні положення” Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі їм державних актів на право приватної власності на земельну ділянку.
27.08.2003 року між ОСОБА_3 та відповідачем був укладений договір оренди земельної частки (паю) строком на 5 років, згідно якого орендар повинен був сплачувати щорічно орендодавцю 206 грн. 86 коп. за мінусом податків до 01 січня кожного року. Даний договір оренди земельної частки (паю) був зареєстрований у Блистівській сільській раді Менського району за № 37 від 01.01.2004 року. Цей договір сторони виконували протягом 2004-2005 року.
За договором оренди земельної частки (паю), орендодавець передає орендареві право не тільки користуватися, а й володіти належною йому (орендодавцю) часткою. Це випливає із загального правила, встановленого ст. 792 ЦК України. Тому, у випадку коли орендар не використовує земельну частку (пай) за призначенням, це не позбавляє його обов'язку сплачувати орендну плату.
Доводи представника відповідача щодо невикористання ним протягом 2006 року земельної ділянки не є підставою для невиплати орендної плати, оскільки такі дії орендаря є порушенням умов договору оренди земельної частки (паю). Також суд не бере до уваги направлений відповідачем лист за №62 від 12.07.2006 року до відділу земельних ресурсів та Блистівської сільської ради Менського району про розірвання договору оренди земельної частки (паю), оскільки про це не було повідомлено позивача, так як це передбачено договором оренди земельної частки (паю) та ст. 31 Закону України „Про оренду землі”.
Згідно із ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) відповідно до умов договору.
Умови щодо сплати орендної плати земельної частки (паю) відповідачем у 2006 році не виконані. Тому, сума орендної плати, що зазначена в п. 2.2 договору за 2006 р., що становить 179, 97 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
Судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530 ч.1 ЦК України ст.ст. 1, 21, 31, 36 Закону України „Про оренду землі”, Указом Президента України від 3 грудня 1999року № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки", постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 119 "Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)", ст.ст. 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов прокурора Менського району в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой», смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівського району на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, орендну плату за оренду земельної частки (паю) в сумі 179 грн. 97 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой» на користь держави судовий збір в сумі 51 грн., витрати за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1 грн. 50 коп., а всього 52 грн. 50 коп.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається до Менського районного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий В.О. Чепурко.