Справа № 2/714/2937/13
ЄУН : 714/907/13-ц
"21" жовтня 2013 р. Герцаївський районний суд Чернівецької області
в складі :
головуючого-судді Єфтемій С.М.
секретар Онофрей І.К.
з участю позивачкиОСОБА_3
відповідачаОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що за судовим рішенням Герцаївського районного суду від 12 січня 2011 року з останнього стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 народжених за час шлюбу із відповідачем в розмірі усього 500 грн. щомісячно. З часу ухвалення вищевказаного судового рішення, діти подорослішали та потребують більше коштів на їх у тримання, а старший син ОСОБА_7 взагалі є студентом Чернівецького політехнічного коледжу на платній основі. За відсутності інших доходів окрім заробітній платі, то утримувати дітей їй стає дедалі тяжче, а аліменти які сплачує відповідач на утримання останніх явно недостатньо. З урахуванням працездатності відповідача, який зокрема підробляє неофіційно на будівництві та відсутності в нього інших осіб на утримання, виходячи з встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2013 рік» прожитковий мінімум на дітей у віці від 6 до 18 років, на підставі ст. 180-189, 199 СК України, просила суд стягнути з відповідача щомісячно аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі усього 2420 грн. починаючи з вересня 2013 року по досягненню ними повноліття та закінчення навчання дітей.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала та у своєму поясненні послалася на обставини викладені у позовній заяві. Також суду пояснила, що відповідач з часу ухвалення судового рішення про стягнення з нього аліментів на дітей, аліменти сплачував нерегулярно, проте наразі ним сплачено аліменти на дітей наперед до квітня 2014 року. Окрім цього, відповідачем у серпні місяці поточного року надано дітям окремо від аліментів по 500 грн. кожному. Оскільки розмір аліментів які сплачує відповідач на дітей замалий, а її заробітна плата є незначною, то за для матеріального забезпечення дітей, в т.ч. навчання старшого сина ОСОБА_7, вона змушена була оформити кредит у банку. Ії звернення до відповідача з приводу надання додаткових коштів на утримання дітей були марними, а тому просила збільшити розмір аліментів які стягується з відповідача.
Відповідач проти задоволення вимог позивачки заперечував посилаючись на те, що дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 намагається матеріально забезпечувати по мірі можливості. З урахуванням відсутності як такої роботи, то аліменти на дітей іноді сплачував нерегулярно, проте, ураховуючи необхідність оплати за навчання старшого сина ОСОБА_8, ним було позичено гроші та сплачено аліменти на перед до квітня 2014 року у сумі 6000 грн. Наразі постійної роботи не має й надати більшої матеріальної допомоги дітям не спроможний. Окрім цього, в минулому році тривалий час перебував на лікування на що також було витрачено відповідну суму грошей. Як до ухвалення попереднього рішення з питань сплати ним аліментів на дітей так й наразі як такої роботи не має, проживає з батьком пенсіонером, який іноді й йому допомагає. Розмір аліментів про який просить встановити позивачка є завеликим, а тому просив залишити у силі попереднє рішення суду про стягнення з нього аліментів на дітей на користь позивачки.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позивачка звертаючись до суду із вказаною позовною заявою порушила питання про визначення та зміну розміру аліментів, визначений за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів даної цивільної справи, за рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 12 січня 2011 року, з відповідача стягнуто аліменти на дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивачки у розмірі 250 грн. на кожну дитину, починаючи з 10 листопада 2010 року до повноліття дітей (а.с. 11).
Отже, на час звернення позивачки із вказаним позовом до суду, у відповідача обов'язок по сплаті аліментів на утримання дітей до досягнення ними повноліття не припинився, а тому вимоги позивачки про стягнення з відповідача щомісячно аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі усього 2420 грн. починаючи з вересня 2013 року по досягненню ними повноліття не узгоджуються з предметом зазначеного позову.
З урахуванням встановлених обставини справи, пояснень позивачки щодо стягнення з відповідача аліментів на дітей у більшому розмірі ніж встановленому попереднім рішенням суду, то до спірних правовідносин підлягають застосування положення ст. 192 СК України,
Зокрема ст. 192 СК України та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
На підтвердження обставин щодо зміни розміру аліментів, позивачка послалася на подорослішали дітей у зв'язку із чим, останні потребують більше коштів на їх утримання, зокрема, старший син ОСОБА_7 став студентом Чернівецького політехнічного коледжу вартість навчання за якого складає 8300 грн. (а.с 5), у зв'язку із чим позивачка була змушена оформити кредит у банку (а.с 7, 8), так як її заробітна плата не вистачає для матеріального забезпечення дітей (а.с. 6), хоча відповідач як працездатна особа підробляє неофіційно та отримує дохід, а відтак, має можливості сплачувати аліменти на дітей у більшому розмірі.
Нормою ст. 10 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Герцаївський районний суд Чернівецької області ухвалюючи 12 січня 2011 року рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів утримання дітей, тобто судового рішення за яким стягується з відповідача аліменти на утримання дітей на користь позивачки, встановив, що відповідач підробляв на сезонних будівництвах та його заробіток щомісячно складав 2000 грн. щомісячно. З урахуванням матеріального стану відповідач та позивачки, суд стягнув з ОСОБА_4, тобто відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей в розмірі по 250 на кожну дитину (а.с11).
Досліджені в судовому засіданні письмові докази надані позивачкою не містять жодних відомостей про покращення матеріального становища відповідача, зміну сімейного стану чи погіршення матеріального стану позивачки, або про інші істотні обставини, що можуть вплинуть на зміну розміру аліментів.
Надані позивачкою копії кредитних договорів за якими останньою було отримано кредити в розмірах відповідно 3975 грн. та 5900 грн. не містіть інформації про використання вказаних грошей на потреби дітей (їх навчання), у зв'язку із чим можна було б зробити висновки про зменшення розміру доходів позивачки.
Посилання позивачки на ст. 199 СК України та пов'язаним із цим її вимогою про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до закінчення їх навчання, суд також вважає безпідставними, оскільки вказаною нормою врегульовано питання утримання батьками повнолітніх дітей у разі продовження ними навчання, проте діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наразі є неповнолітніми.
За вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що позивачка не довела ті обставини, на яких вона посилався як на підставу своїх вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя :