ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
05 жовтня 2015 року № 813/4575/15
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюк В.Я.
секретар судового засідання Шозда Г.В.
з участю відповідача - ОСОБА_1,
представника позивача - Грабарчук Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Пустомитівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості, -
Пустомитівський районний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості в розмірі 1014 грн. 68 коп.
В обгрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем було приховано факт зайнятості та отримання доходів, а тому суми, які йому були виплачені як безробітному, підлягають поверненню.
Представник позивача позов підтримав з викладених міркувань, просить його задоволити.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив, вважає, що під час подання заяви не був зайнятою особою.
Заслухавши представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
Згідно п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року №1533-III, з наступними змінами та доповненнями, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.
Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним здійснюється на підставі Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248.
ОСОБА_1 17.12.2014 року звернувся до Пустомитівського районного центру зайнятості про надання статусу безробітнього, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою.
Як вбачається з акта №61 від 21.07.2015 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 перебував згідно з даними обміну з ДПА отримав дохід на ТзОВ «Інтербіз», де працював з 01.12.2014 року за договором цивільно-правового характеру за №785 від 01.12.2014 року, акт здачі-приймання наданих послуг за договором №785 від 01.12.2014 року складений 31.12.2014 року.
В підтвердження даних обставин позивач представив лист ТзОВ «Інтербіз» від 16.06.2015 року за №335, договір про надання послуг від 01.12.2014 року за №785, акт здачі-приймання наданих послуг за договором №785 від 01.12.2014 року, складений 31.12.2014 року.
У відповідності до вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року за №803-XII, з наступними змінами та доповненнями, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Як передбачено ч.3 ст.1 згаданого Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.
В свою чергу, відповідач надав суду акт здачі-приймання наданих послуг за договором №785 від 01.12.2014 року, складений 08.12.20014 року, з якого вбачається, що період надання послуг за цим актом: з 01.12.2014 року по 08.12.2014 року.
Також, відповідач долучив до матеріалів справи супроводжуючий лист ТзОВ «Інтербіз» від 02.09.2015 року за вих.№367, в якому вказується, що ОСОБА_1 на підприємстві не числиться, заробітна плата йому не нараховується; акт здачі-приймання наданих послуг за договором №785 від 01.12.2014 року, складений 31.12.20014 року, вважати недійсним у зв'язку з невірно вказаною інформацією щодо періоду надання послуг.
Дані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи відомостями про трудові відносини осіб (Таблиця 5 Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів) згідно з якими відповідач перебував у трудових відносинах з ТзОВ «Інтербіз» з 01.12.2014 року по 08.12.2014 року. Подання Таблиці №5 до контролюючого органу підтверджується квитанцією від 18.09.2015 року.
Таким чином, суд вважає, що, на момент звернення до центру зайнятості 17.12.2014 року, відповідач був безробітним, оскільки не надавав послуги на умовах цивільно-правового договору, а тому підстави для стягнення з нього виплаченої допомоги по безробіттю відсутні.
Подані позивачем докази спростовуються наведеними обставинами та документами.
Як передбачено ч.1 ст.72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати із сторін.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 жовтня 2015 року.
Суддя В.Я.Мартинюк