Постанова від 01.10.2015 по справі 524/5003/15-а

Справа № 524/5003/15-а

Провадження № 2а/524/300/15

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2015 року, Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Середи А.В.

при секретарі - Кот А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про визнання протиправними бездіяльності та дій, та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2015 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про визнання протиправними бездіяльності та дій, та зобов'язання вчинити дії.

Вказує, що Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня березня 2014 року по справі №524/1274/14-а: Визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01 січня 2014 року пенсії в розмірі визначеному статтею 22 Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме, не нижче чим у розмірі 130% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на момент виплати Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 пенсії в розмірі визначеному статтею 22 Закону України від 09 квітня 1992 року N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 130% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 січня 2014 року.

Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області щодо призначення ОСОБА_1 з 21 лютого 2014 року пенсії за вислугу років .

Дана постанова набрала законної сили 01.07.2014 року після відмови у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №524/1274/14-а та залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2014 року по справі № К/800/39777/14 за результатами розгляду касаційної скарги.

На виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня березня 2014 року по справі .№524/1274/14-а. йому виданий Автозаводським районним судом м. Кременчука виконавчий лист від 05.08.2014 року. Виконавчий лист разом з відповідною заявою 11 серпня 2014 року був поданий до відділу примусового виконання рішень управління державної виконав служби Головного управління юстиції у Полтавській області для відкриття виконавчого провадження та здійснення примусового виконання судового рішення.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. про відкриття виконавчого провадження від 14.08.2014 року боржнику - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області надано 7-денний строк для самостійного виконання судового рішення, але боржник відмовився виконувати судове рішення.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. від 02.10.2014 року виконавче провадження закінчено, так як вжито вичерпних заходів примусового виконання рішення, та направлено подання до ГУ УМВС України в Полтавській області про притягнення посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення.

Протиправна бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виконання судового рішення по справі №524/1274/14-а, що призвела до значної затримки у виплаті належних йому пенсійних виплат та їх знецінення внаслідок інфляції підтверджується наступними доказами: Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, якою визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області щодо виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня 2014 року по справі №524/1274/14-а : листом за підписом Голови правління Пенсійного фонду України №879/С-100 від 09.02.2015 р. в якому йому приноситься вибачення за неправомірні рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та повідомляється про надання відповідного доручення Головному Управлінню Пенсійного фонду в Полтавській області для скасування цих рішень; повідомленням старшого слідчого СВ Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області Муха О.Ю від 24.03.2015 р. №20/2481 про проведення досудового розслідування по факту невиконання судового рішення по справі №524/1274/14-а.

Згідно доручення наданого Пенсійним фондом України йому проведено перерахунок та доплату пенсії відповідно до постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.05.2014 року за справою 524/1274/14-а за період з 01.02.2014 року по 31.08.2014 року в розмірі 11580 грн. 77 коп. лише в лютому 2015 року.

Таким чином бездіяльність посадових осіб Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області призвела до значної затримки виплати належних йому пенсійних коштів та значного знецінення цих коштів.

04 березня 2015 року через електронний портал Пенсійного фонду України він направив скаргу до Головному Управлінню Пенсійного фонду в Полтавській області з вимогою здійснити заходи щодо виплати йому компенсації за затримку виплат пенсії. Відповідь він просив надати засобами електронного зв'язку на його електронну адресу.

22 квітня 2015 року він отримав на його електронну адресу проміжну відповідь з Головному Управлінню Пенсійного фонду в Полтавській області де повідомлялось, що моя скарга від 4 березня 2015 року направлена до Пенсійного фонду України для узгодження.

Лише 15 травня 2015 року він отримав на свою електронну адресу відповідь з Головному Управлінню Пенсійного фонду в Полтавській області на його скаргу від

04 березня 2015 року де повідомлялось про відмову у виплаті компенсації за несвоєчасну виплату пенсії. Така відмова мотивувалася тим, що нарахування пенсійних виплат за період з 01.02.2014 року по 31.08.2014 року в розмірі 11580 грн. 77 коп. було здійснено лише в лютому 2015 року. При цьому не було прийнято до уваги що, своєчасне нарахування цих пенсійних виплат не здійснювалось саме через злочинну бездіяльність посадових осіб Головному Управлінню Пенсійного фонду в Полтавській області. Цей юридичний факт встановлений ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, якою визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області щодо виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня 2014 року.

Частиною першою статті 20 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідь по суті на скаргу від 4 березня 2015 року позивач отримав лише 15 травня 2014 року.

Посилаючись на обставини і підстави викладені в позовній заяві позивач просив суд Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови відшкодувати інфляційні втрати за затримку у виплаті пенсії згідно постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня березня 2014 року по справі №524/1274/14-а.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо ненадання відповіді по суті скарги від 4 березня 2015 року в передбачений Законом строк.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області відшкодувати ОСОБА_1 інфляційні втрати, для чого кожну не отриману своєчасно суму пенсій за кожен календарний місяць, за період з 01 лютого 2014 року по 31 серпня 2014 року, помножити на коефіцієнт інфляції за всі наступні місяці, по момент фактичної виплати, без врахування коефіцієнту за місяць, коли ця сума була повинна нарахована.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Голуб С.О. в судовому засіданні проти позову заперечував, про що надав письмові заперечення.

Судом встановлено, що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня березня 2014 року по справі №524/1274/14-а: Визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01 січня 2014 року пенсії в розмірі визначеному статтею 22 Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме, не нижче чим у розмірі 130% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на момент виплати Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити дії по виплаті ОСОБА_1 пенсії в розмірі визначеному статтею 22 Закону України від 09 квітня 1992 року N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 130% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 січня 2014 року .

Визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області щодо призначення ОСОБА_1 з 21 лютого 2014 року пенсії за вислугу років .

Дана постанова набрала законної сили 01.07.2014 року після відмови у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №524/1274/14-а та залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2014 року по справі № К/800/39777/14 за результатами розгляду касаційної скарги.

На виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня березня 2014 року по справі №524/1274/14-а. йому виданий Автозаводським районним судом м. Кременчука виконавчий лист від 05.08.2014 року. Виконавчий лист разом з відповідною заявою 11 серпня 2014 року був поданий до відділу примусового виконання рішень управління державної виконав служби Головного управління юстиції у Полтавській області для відкриття виконавчого провадження та здійснення примусового виконання судового рішення.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. про відкриття виконавчого провадження від 14.08.2014 року боржнику - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області надано 7-денний строк для самостійного виконання судового рішення, але боржник відмовився виконувати судове рішення.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. від 02.10.2014 року виконавче провадження закінчено, так як вжито вичерпних заходів примусового виконання рішення, та направлено подання до ГУ УМВС України в Полтавській області про притягнення посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення.

Протиправна бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виконання судового рішення по справі №524/1274/14-а, що призвела до значної затримки у виплаті належних йому пенсійних виплат та їх знецінення внаслідок інфляції підтверджується наступними доказами: Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, якою визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області щодо виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня 2014 року по справі №524/1274/14-а : листом за підписом Голови правління Пенсійного фонду України №879/С-100 від 09.02.2015 р. в якому йому приноситься вибачення за неправомірні рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та повідомляється про надання відповідного доручення Головному Управлінню Пенсійного фонду в Полтавській області для скасування цих рішень; повідомленням старшого слідчого СВ Київського РВ Полтавського МУ УМВС України в Полтавській області Муха О.Ю від 24.03.2015 р. №20/2481 про проведення досудового розслідування по факту невиконання судового рішення по справі №524/1274/14-а.

Згідно доручення наданого Пенсійним фондом України йому проведено перерахунок та доплату пенсії відповідно до постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16.05.2014 року за справою 524/1274/14-а за період з 01.02.2014 року по 31.08.2014 року в розмірі 11580 грн. 77 коп. лише в лютому 2015 року.

Таким чином бездіяльність посадових осіб Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області призвела до значної затримки виплати належних йому пенсійних коштів та значного знецінення цих коштів.

04 березня 2015 року через електронний портал Пенсійного фонду України він направив скаргу до Головному Управлінню Пенсійного фонду в Полтавській області з вимогою здійснити заходи щодо виплати йому компенсації за затримку виплат пенсії. Відповідь він просив надати засобами електронного зв'язку на його електронну адресу.

22 квітня 2015 року він отримав на свою електронну адресу проміжну відповідь з Головному Управлінню Пенсійного фонду в Полтавській області де повідомлялось, що моя скарга від 4 березня 2015 року направлена до Пенсійного фонду України для узгодження.

Лише 15 травня 2015 року він отримав на його електронну адресу відповідь з Головному Управлінню Пенсійного фонду в Полтавській області на його скаргу від

04 березня 2015 року де повідомлялось про відмову у виплаті компенсації за несвоєчасну виплату пенсії. Така відмова мотивувалася тим, що нарахування пенсійних виплат за період з 01.02.2014 року по 31.08.2014 року в розмірі 11580 грн. 77 коп. було здійснено лише в лютому 2015 року. При цьому не було прийнято до уваги що, своєчасне нарахування цих пенсійних виплат не здійснювалось саме через злочинну бездіяльність посадових осіб Головному Управлінню Пенсійного фонду в Полтавській області. Цей юридичний факт встановлений ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, якою визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області щодо виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня 2014 року.

Частиною першою статті 20 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідь по суті на скаргу від 4 березня 2015 року позивач отримав лише 15 травня 2014 року.

Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" (далі - Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів) посадовими особами Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області не проведено йому виплати компенсації пенсійних виплат внаслідок їх знецінення. При цьому, зазначені нормативні акти не містять будь-якого виключення для нарахування такої компенсації залежно від порядку виплати сум доходу - у добровільному чи судовому порядку.

У відповідності до ст. ст. 1-3 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи та організації всіх форм власності та господарювання компенсують громадянам втрату частини доходів (пенсії) у випадку порушення встановлених строків їх виплати, в тому числі з вини власника чи уповноваженого органу, шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі й з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Оскільки йому компенсація за порушення строків виплати пенсії не нараховувалася та не виплачувалася з вини посадових осіб Головного Управління Пенсійного фонду в Полтавській області то він має право на її отримання.

Отже, пенсія інваліда війни визначена Законом України від 9 квітня 1992 року N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" - це особлива форма соціального забезпечення інвалідів війни, яка виражається у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Оскільки щомісячне пенсія інвалідів війни є джерелом їхнього існування, вона має забезпечувати для них достатній, гідний рівень життя. Це зобов'язує державу передбачати заходи, спрямовані на забезпечення реальності пенсії інвалідів війни, одним із яких є компенсація втрати частини доходів, у зв'язку із порушенням строків їх виплати.

Правовий аналіз статей 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" дає підстави для висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належних інвалідам війни пенсійних виплат, ці кошти спрямовані на забезпечення їх реальності, з метою підтримання достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності, у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Зазначена правова позиція була висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 29 грудня 2009 року (справа № 6-15695св11) та у постанові від 19 грудня 2011 року (справа № 6-58цс11), у постановах від 24.10.2011 р. № 6-38цс11, від 01.10.2014 р. № 6-113цс14, які, відповідно до статі 244-2 КАС України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, при розгляді конкретної справи, суд повинен керуватись прецедентами Європейського суду з прав людини (надалі ЄСЗПР). Починаючи з 1975 року ЄСЗПР право на отримання пенсії визнає елементом «майна» відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у класичній справі Маiler v. Austria (№ 5849/72 3 DR 25, 1975) Євросуд з прав людини відмітив, що законодавчо визначене право на отримання пенсії прирівнюється до права приватної власності і на нього розповсюджуються загальні національні норми, які застосовуються до «майна», «грошового зобов'язання», відповідно до національного закону, в тому числі і право на індексацію.

В пункті 34 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України зазначено, що поняття «майно» в першій частині ст.1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Питання, яке має бути розглянуто, стосується того, наскільки обставини справи, що розглядаються в цілому, давали заявникові право на майновий інтерес, захищений ст.1 Першого протоколу. Тобто, майно у визначенні ст.1 Першого протоколу до Конвенції охоплює як власне майно, так і майнові права - належні до виплати кошти, відповідно до національного законодавства.

Статтями 124 Конституції України та ч.2,3 ст.ст. 14, 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст.72 КАСУ, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відповідно до ч.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов'язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що є всі підстави для задоволення вимог позивача ОСОБА_1, а тому його адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 17, 18, 19, 71, 72, 107, 162, 255 Кодексу Адміністративного Судочинства України, ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рішення Європейського суду з прав людини у справі Mailer v. Austria (№ 5849/72 3 DR 25, 1975), Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України», ст. 124 Конституції України, суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про визнання протиправними бездіяльності та дій, та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови відшкодувати інфляційні втрати за затримку у виплаті пенсії згідно постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 травня березня 2014 року по справі №524/1274/14-а.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо ненадання відповіді по суті скарги від 4 березня 2015 року в передбачений Законом строк.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області відшкодувати ОСОБА_1 інфляційні втрати, для чого кожну не отриману своєчасно суму пенсій за кожен календарний місяць, за період з 01 лютого 2014 року по 31 серпня 2014 року у відповідності до вимог чинного законодавства України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст постанови буде виготовлено 06.10.2015 року.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука, Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:

Попередній документ
52016645
Наступний документ
52016647
Інформація про рішення:
№ рішення: 52016646
№ справи: 524/5003/15-а
Дата рішення: 01.10.2015
Дата публікації: 12.10.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: