02 жовтня 2015 року м. Чернігів Справа № 825/4139/13-а
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді - Соломко І.І.,
за участю секретаря - Шило М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду подання заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про зміну способу виконання рішення від 20.11.2013 у справі № 825/4139/13-а за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 в задоволенні адміністративного позову відмолено повністю..
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014, скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.11.2013.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано дії Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з військової служби, передбаченої ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», протиправними та зобов'язано Чернігівське зональне відділення Військової служби здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з військової служби, передбаченої ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, отримуваної ним за час проходження військової служби з урахуванням здійснених виплат.
10.03.2015 Вищим адміністративним судом України залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду.
15.04.2015 на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 видано виконавчий лист.
14.08.2015 року на адресу суду від заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції надійшло подання про зміну способу виконання судового рішення.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про дату час та місце розгляду вищевказаної заяви повідомлялись належним чином (арк. справи 123-125).
З урахуванням положень частини 2 статті 263 КАС України, відповідно до якої неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про встановлення способу (визначення) і порядку виконання рішення суду.
Враховуючи зазначене, суд вважає розгляд заяви проводити за відсутності сторін.
Надавши оцінку доводам заяви про зміну способу виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення із наступних мотивів.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Тобто, даними нормами встановлено право особи звернутись із відповідною заявою та повноваження суду, який видав виконавчий лист, вирішити питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі, з метою створення оптимальних умов для належного та якісного виконання такого рішення в процесі виконавчого провадження.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
При цьому, необхідно зауважити, що суд, змінюючи спосіб та порядок виконання постанови, не може змінювати суті прийнятого рішення.
В обґрунтування зазначеного подання, заявник зазначив, що у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень боржником за якими є державний орган, державні підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, якими не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання.
Однак, наведені заявником доводи не можуть розцінюватися як виняткові випадки, що ускладнюють та виключають можливість виконання рішення суду.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про зміну способу виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 254, 263 КАС України суд, -
В задоволенні подання заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про зміну способу виконання судового рішення по справі № 825/4139/13-а за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського зонального відділення Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя І.І. Соломко