Справа № 2518/1615/2012
Провадження №1/743/5/13
06 березня 2013 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області
в складі: головуючої судді - Павленко О.В.
при секретарях - Сташків І.Г., Нерус Н.І., Коваль Т.С.,
з участю прокурора - Софієнко В.В., адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 18.07.2007 року близько 2 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до господарства № 31 по вул. Центральна в с. Гуньківка Ріпкинського району Чернігівської області, яке належить ОСОБА_3, де, через відчинені навстіж вхідні двері, проник всередину будинку і на ґрунті раптово - виниклих неприязних стосунків, умисно наніс удари ножем в область голови, грудної клітини та правої кисті ОСОБА_3, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колюче - ріжучого поранення правої половини грудної клітки, правобічного пневмотораксу, які відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя, а також у вигляді різаних ран правої половини обличчя, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потяголи короткочасний розлад здоров'я.
Скоєння ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину повністю знайшло своє підтвердження на підставі доказів зібраних по справі та перевірених судом.
Так, допитаний на досудовому слідстві в якості обвинуваченого, а судом 28.07.2008 року - в якості підсудного ОСОБА_2 показав, що він будучи в стані алкогольного сп'яніння, 18.07.2008 року близько 2 години ночі прийшов до господарства ОСОБА_3, що розташоване в с. Гуньківка Ріпкинського району, де під час конфлікту з останнім, заподіяв йому ножові поранення.
З показів потерпілого ОСОБА_3, оголошених судом, вбачається, що 18.07.2007 року близько 2 години ночі до його будинку, через відчинені двері, проник ОСОБА_2 та заподіяв йому ножові поранення.
Крім того, заподіяння ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 повністю підтверджується показами свідків ОСОБА_4 (т.1 а.с. 96-98, т.2 а.с. 74), ОСОБА_5 ОСОБА_6В.(а.с.99-100), ОСОБА_7А.(т. 1 а.с.172-174, т.2 а.с.41) та ОСОБА_8, а також іншими доказами, зокрема, заявою ОСОБА_3 до Ріпкинського РВ УМВС України в якій він повідомив про те, що 18.07.2007 року близько 2 години ночі до його будинку проник ОСОБА_2 та спричинив йому ножові поранення ( т. 1 а.с.9); протоколом огляду місця події від 18.07.2007 року, з якого видно, що при огляді місця події в господарстві ОСОБА_3 в с. Гуньківка було виявлено та вилучено ніж та уламки табурету( т.1 а.с. 12,77,78); висновками судово - біологічних експертиз №№ 6,7 від 10.01.2008 року, з яких видно, що на фрагментах стільця вилученого під час огляду місця події виявлено кров, що може належати ОСОБА_2 та ОСОБА_3; на лезі ножа, вилученому під час огляду місця події виявлено кров, що може належати ОСОБА_3, а на ручці ножа - піт, що може належати ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 135-137,142-144)
Відповідно до висновків судово- медичної експертизи № 3165 від 14.12.2007 року у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото - різаного поранення правої половини грудної клітки, правобічного пневмотораксу, різаних ран правої половини обличчя, правої кисті, які могли утворитися 18.07.2007 року від дії колото - ріжучого предмету типу ножа, і відносяться до категорії: проникаюче поранення грудної клітки справа - до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Інші тілесні ушкодження - до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Вищевказані тілесні ушкодження можуть свідчити, що ОСОБА_3 під час нанесення йому тілесних ушкоджень міг чинити активний опір. Тілесні ушкодження у вигляді колото - різаних ран могли утворитися від дії колото - ріжучого предмету, в тому числі ножа, не менш як від трьох ударів. Не виключена можливість, що вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах на які вказує ОСОБА_3 ( т. 1 а.с. 112-116)
Всі вищенаведені докази суд оцінює у їх сукупності, визнає такими, що зібрані у відповідності до вимог кримінально - процесуального законодавства, а тому є належними та допустимими.
Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновків акту амбулаторної судово - психіатричної експертизи № 85 від 04.03.2008 року, у ОСОБА_2 в період інкримінованого йому діяння клінічних ознак розладу психічної діяльності, в тому числі й тимчасового розладу психічної діяльності не знайдено, тому він був здатний усвідомлювати свої дії та ними керувати. На час проведення експертизи ОСОБА_2 виявляв клінічні ознаки постконтузійного синдрому (F 07.2 - за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10 перегляду), який в тім не позбавляв його здатності правильно сприймати обставини, що мають значення для справи та давати про них правильні свідчення. За своїм психічним станом ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру показані не були.
Кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 надійшла на розгляд до Ріпкинського районного суду 13.06.2008 року.
Під час судового розгляду справи, з огляду на поведінку підсудного ОСОБА_2, а також враховуючи висновки додаткової амбулаторної судово - психіатричної експертизи, проведеної на підставі постанови суду від 01.12.2008 року, судом 26.01.2009 року було призначено додаткову комісійну стаціонарну судово- психіатричну експертизу.
Відповідно до висновку комісійної додаткової стаціонарної судово - психіатричної експертизи № 82 від 10.03.2009 року, в теперішній час ОСОБА_2 виявляє ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності у вигляді протікаючого епізоду манії -з психотичними симптомами, які орієнтовно виникли у ОСОБА_2 починаючи з листопада - грудня 2008 року. За своїм психічним станом на даний час ОСОБА_2 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом на даний час ОСОБА_2 потребує застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричний заклад з посиленим наглядом до виходу із вищевказаного тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, після чого ОСОБА_2 може постати перед судом.
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15.05.2009 року відносно ОСОБА_2 були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації у психіатричний заклад.
06.07.2012 року провадження у кримінальній справі було відновлено, оскільки, згідно повідомлення Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні ОСОБА_2 21.06.2012 року виписаний із вказаного закладу.
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11.09.2012 року відносно ОСОБА_2 призначено амбулаторну судово - психіатричну експертизу, а потім постановою від 31.10.2012 року - додаткову стаціонарну судово - психіатричну експертизу. Згідно з висновками вказаних експертиз, на період часу, до якого відноситься інкриміноване ОСОБА_2 діяння ( 18.07.2007 року) а також на теперішній час, ОСОБА_2 виявляв і виявляє ознаки хронічного психічного захворювання (шизофренія, параноїдна форма, безперервний тим перебігу, галюцинаторно - параноїчний синдром). За своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час не може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. На теперішній час ОСОБА_2 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання, шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, галюцинаторно - параноїчний синдром. За своїм психічним станом потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Таким чином, при розгляді справи у суді було встановлено, що підсудний ОСОБА_2 під час вчинення суспільно - небезпечних дій був у стані неосудності, що, у відповідності до ст.. 316 КПК України, є підставою для продовження розгляду справи за правилами встановленими главою 34 цього Кодексу.
Вислухавши думку прокурора та захисника, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст.. 18 КК України, суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 19 КК України осудною є особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Частиною 2 ст. 19 Кримінального кодексу України визначено, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно - небезпечного діяння перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру.
Враховуючи наведене, ОСОБА_2 не підлягає кримінальній відповідальності, оскільки не являється суб'єктом злочину, а отже, кримінальна справа відносно нього підлягає закриттю.
Згідно зі ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру, як госпіталізація до психіатричного закладу з суворим наглядом.
ОСОБА_2 негативно характеризується за місцем проживання, злочин вчинив в період іспитового строку встановленого вироком Ріпкинського районного суду від 25.12.2006 року, постійного місця проживання не має. ( т.1 а.с. 51-65)
Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив суспільно - небезпечне діяння і є суспільно - небезпечним, тому суд вважає за потрібне та необхідне застосувати відносно ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру.
Судом враховується рекомендація лікарів - психіатрів, яка міститься у висновках комісійної додаткової стаціонарної судово - психіатричної експертизи № 446 від 25.12.2012 року про те, що ОСОБА_2 потребує застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричний заклад із суворим наглядом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 94 ст.ст. 417, 420, 421, 424 КПК України, суд -
ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а провадження у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України - закрити.
Застосувати до ОСОБА_2 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричний заклад із суворим наглядом.
Запобіжний захід у вигляді взяття під варту ОСОБА_2 скасувати з моменту доставки його до психіатричного закладу.
Постанова може бути оскаржена захисником або на неї може бути внесено апеляційне подання прокурора протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Ріпкинського
районного суду ОСОБА_9