10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
іменем України
"16" вересня 2015 р. Справа № 817/1299/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Жизневської А.В.
суддів: Котік Т.С.
ОСОБА_2,
при секретарі Єрикаловій О.О. ,
за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" червня 2015 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі-ОДПІ) від 23.12.2014 року №0004151500 та від 23.12.2014 року №0004161500. Присуджено на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної Костопільською ОДПІ камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток ТОВ “Свиспан Лімітед” (далі-Товариство) за 1 квартал 2014 р. та на підставі акту перевірки від 05.12.2014р. №640/15/32358806 (а.с.10-11) прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 р. №0004161500 форми “Р”, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 390 606,00 грн. та штрафна санкція 50% в сумі 695 303,00 грн.(а.с.9).
Крім того, ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2014 р., про що складено акт перевірки №641/15/32358806 від 05.12.2014 р.(а.с.12-13). За результатами цієї камеральної перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 р. №0004151500 форми “Р”, яким нараховано грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 753 355,00 грн. та штрафна санкція 50% в сумі 876 677,50 грн.(а.с.8).
Суд першої інстанції встановив, що вказані камеральні перевірки проведено у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків згідно з п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України.
Згідно вказаних податкових повідомлень-рішень Товариством порушено пп.149.1 ст.149, пп.153.3.4 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України та алгоритм контролю податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 30.12.2013р. №872, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2014р. за №103/24880.
При розгляді справи судом першої інстанції з'ясовано, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стало неправильне заповнення уточнюючих декларацій з податку на прибуток за перший квартал 2014 р. та три квартали 2014 року.
У відповідності до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.
Пунктом 48.1 ст.48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Згідно представлених суду позивачем документів ним було подано декілька уточнюючих Декларацій з податку на прибуток. Зокрема, 13.11.2014 р. подано уточнюючу Декларацію з податку на прибуток підприємства, в якій сума нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів 1760804 грн. (додаток ЗП) перенесено з рядка 13.5.1 у рядок 13.5.2, де зазначається сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в наступних звітних податкових періодах.
Відтак, Товариством самостійно виправлено помилку в заповнені Декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2014 року і таке виправлення відбулося до проведення камеральної перевірки.
Не відображена в декларації сума фактично сплаченого Товариством авансового внеску податку на прибуток 7 449 грн. врахована у Довідці ОДПІ про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток від 15.12.2014р. №658/15/32358806. У підсумку спірне податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 р. №0004151500 винесено на суму основного платежу 1 753 355,00 грн. Підставою винесення такого ППР зазначено порушення Товариством пп.149.1 ст.149 Податкового кодексу України.
Матеріали перевірки від 05.12.2014 р. №640/15/32358806 та показники поданої Товариством 10.11.2014р. першої уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток свідчать, що сума фактично сплаченого авансового внеску по податку на прибуток до зменшення не задекларована.
З матеріалів справи вбачається, що при поданні 13.11.2014 р. о 15-55 год. другої уточнюючої декларації в рядку 27 “Зменшення податкового зобов'язання звітного податкового періоду, що уточнюється” відображена додатна сума 695 303 грн., а при поданні в той же день о 16-45 год. третьої уточнюючої декларації в цьому ж рядку відображена подвоєна від'ємна сума 695 303 грн., що становить 1 390 606 грн.
Суд першої інстанції з'ясував, що фактична сплата авансових внесків з податку на прибуток сторонами не заперечується і підтверджена в двох актах камеральних перевірок від 05.12.2014 р. та в судових засіданнях, спір щодо правильності нарахування та сплати суми авансових внесків по податку на прибуток між сторонами відсутній. Тому суд вірно погодився з доводами позивача, що помилки, допущені при заповненні податкових декларацій, не вплинули на виникнення у нього податкових зобов'язань з податку на прибуток.
Пунктом 149.1 ст.149 Податкового кодексу визначено, що податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу.
Як передбачає норма пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами.
Порядок обчислення податку визначений статтею 152 Податкового кодексу України. У відповідності до п.152.1 цієї статті податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.
Нормою пп.153.3.4 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України передбачено, якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.
Крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів (пп. 153.3.2 п.153.3 ст.153 ПКУ) і зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів (пп.153.3.3 ст.153).
Пунктом 153.3.8 ст.153 Податкового кодексу України передбачено, зокрема, що авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток.
Як встановлено п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) платники податку на прибуток щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.
Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
Відтак, суд першої інстанції вірно зазначив, що платником податку має бути сплачений авансовий внесок з податку на прибуток як при виплаті дивідендів, так і за наявності збитків поточного звітного періоду (але при умові прибуткової діяльності за попередній рік). Цей авансовий внесок переноситься в рахунок сплати податку на прибуток майбутніх періодів.
У податковій декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 872, зменшення нарахованої суми податку здійснюється шляхом заповнення додатка ЗП, сумарне значення якого переноситься до рядка 13 "Зменшення нарахованої суми податку". В подальшому зменшення нарахованої суми податку впливає на визначення податку на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 10 + рядок 11 + рядок 12 - рядок 13).
Сума нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України відображається в рядку 13.7 і також переноситься до рядка 13 "Зменшення нарахованої суми податку".
В матеріалах справи міститься додаток ЗП до уточнюючої декларації, що подана 13.11.2014 р. о 17-30 год. В цьому додатку позивач відобразив авансові внески при виплаті дивідендів в сумі 1 760 804 грн. у рядку 13.5.2 рядка 13.5, а сплачені авансові внески відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України в сумі 717 650 грн. в рядку 13.7.
Таким чином, позивач зазначив авансові платежі у відповідності до вимог заповнення спеціального додатку до декларації з податку на прибуток.
Як вказано у відповіді, складеній відповідачем на заперечення до акту перевірки, для самостійного виправлення помилок передбачені два рядки декларації: це рядок 24, у якому відображається збільшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється, та рядок 27, де відображається зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється.
Згідно з пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Суд першої інстанції з'ясував та правильно зазначив, що у Товариства задекларовані збитки (за перший квартал 2014 року - 41 680 388 грн., за три квартали 2014 року - 48 771 233 грн.), податкових зобов'язань з податку на прибуток не виникає і тому рядки 24 та 27 Декларації не можуть бути заповнені. А відсутність показників у рядках 24-27, де відображаються коригування податкових зобов'язань з податку на прибуток, не може бути підставою для неврахування інших уточнень, відображених платником самостійно.
Щодо посилань податкового органу на обов'язок прийняти податкове повідомлення-рішення у відповідності до п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58 Податкового кодексу, то суд вважає, що згідно з цими вимогами такий обов'язок виникає лише у разі зменшення контролюючим органом від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток і виникнення податкового зобов'язання.
Суд першої інстанції правильно погодився з доводами представника позивача, що поняття "від'ємне значення податку на прибуток" чи "бюджетне відшкодування податку на прибуток" Податковий кодекс не містить. Вищенаведені норми Податкового кодексу для податку на прибуток застосовують лише термін “авансовий внесок”.
Вірно позивач послався і на те, що для виправлення допущеної помилки у податковій звітності, яка не привела до заниження розрахунків з бюджетом звітного періоду ОДПІ зобов'язана була скласти довідку, оскільки у відповідності до п. 86.10 ст.86 Податкового кодексу України в акті перевірки повинні зазначатися факти заниження і завищення податкових зобов'язань платника. В даному випадку заниження і завищення податкових зобов'язань з податку на прибуток (за наявності збитків) відсутні, а помилки, допущені позивачем під час складання декларацій з податку на прибуток за 1 квартал та 9 місяців 2014 року та їх уточнень, не впливають на визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки у Підприємства задекларований не прибуток, а збитки.
Саме така довідка від 15.12.2014р. №658/15/32358806 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2014 року, складена ОДПІ і направлена Товариству для виправлення помилки. В ній вказано на необхідність збільшення суми сплаченого авансового внеску податку на прибуток по рядку 13 Декларації на суму сплачених авансових платежів в розмірі 7449,00 грн.
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що чинна форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України N 872 від 30.12.2013 року, не передбачає для платника податків окремого порядку її заповнення.
Виходячи зі змісту вищевказаного наказу, Алгоритмом контролю податкової декларації з податку на прибуток підприємства підлягає забезпеченню лише Департамент розвитку ІТ, електронних сервісів та обліку платників для приймання та автоматизованої обробки такої декларації. Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що матеріалами справи не підтверджується порушення Товариством Алгоритму контролю податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 30.12.2013 р. №872, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.2014р. за №103/24880, оскільки до платників такий Алгоритм не доведено на офіційному рівні, він не є обов'язковим для них та не перебуває у відкритому доступі для ознайомлення і застосування платниками податків.
Суд належним чином встановив обставини справи, надав їм відповідну правову оцінку, врахував практику Європейського суду з прав людини та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги та представлені суду апеляційної інстанції розрахунки не спростовують висновків суду першої інстанції.
Податковим органом, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірність прийнятих ним рішень та не спростовано вищевикладене.
Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" червня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.В. Жизневська
судді: Т.С. Котік
ОСОБА_2
Повний текст cудового рішення виготовлено "17" вересня 2015 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" вул.Степанська, 9,м.Костопіль,Рівненська область,35000
3- відповідачу/відповідачам: Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області вул.С.Руданського, 5,м.Костопіль,Рівненська область,35000
4-третій особі: - ,