Справа № 500/5913/14-ц
Провадження № 2/500/2656/14
01 жовтня 2014 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Присакар О.Я.,
при секретарі - Сирбу Г.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Куртяну) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 30.04.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 173, мотивуючи тим, що вони з кінця 2013 року не проживають разом та спільне господарство не ведуть з тих підстав, що вони мають несумісні характери та різні погляди на життя. Вважає примирення неможливим.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.
В судове засідання відповідач не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, якою просить розглянути справу у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 30.04.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1- ЖД № 123029 від 30.04.2010 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції Одеської області. Сторони з кінця 2013 року не проживають разом та спільне господарство не ведуть з тих підстав, що вони мають несумісні характери та різні погляди на життя.
Спору щодо розподілу спільного майна немає.
Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Оскільки сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, суд вважає за можливе шлюб розірвати.
Частиною 1 статті 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст.10,60,209,212,213-215 ЦПК України, ст.ст.110,112 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 30.04.2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 173- розірвати.
Після розірвання шлюбу за ОСОБА_1 залишити прізвище «Скворцова».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Я.Присакар