04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" вересня 2015 р. Справа№ 925/472/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Власова Ю.Л.
Станіка С.Р.
при секретарі судового засідання - Киниці А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Дніпровський баркас"
на рішення господарського суду Черкаської області від 02.06.2015
у справі № 925/472/15 (суддя Пащенко А.Д.)
за позовом заступника прокурора Черкаської області
до 1. Свидівоцької сільської ради, 2. Обслуговуючого кооперативу "Дніпровський баркас"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
1. Управління Держземагентства у Черкаському районі Черкаської області,
2. Черкаське обласне управління водних ресурсів,
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки
за участю представників:
від позивача: Одуденко А.В.,
від відповідача-1: не зявились,
від відповідача-2: Ісаєнко О.В., Федорчук В.В.,
від третіх осіб: не з'явились,
Заступник прокурора Черкаської області звернувся до господарського суду Черкаської області в інтересах держави з позовом про визнання незаконним та скасуваня рішення Свидівоцької сільської ради № 33-16 від 29.11.2013 "Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу "Дніпровський Баркас" на викуп земельної ділянки під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва" та про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.02.2014, укладеного між Свидівоцькою сільською радою та Обслуговуючим кооперативом "Дніпровський баркас", посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Веліковим А.І. (зареєстровано в реєстрі за № 625).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.06.2015 у справі № 925/472/15 позов заступника прокурора Черкаської області задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Обслуговуючий кооператив "Дніпровський баркас" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Дніпровський баркас" мотивовані неповним встановленням судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник наголошує, що спірна земельна ділянка належить до земель рекреаційного призначення, а не земель водного фонду. Крім того, порушення, вчинені публічним органом, не можуть бути підставою для позбавлення скаржника власності, має місце "непропорційне втручання у право на мирне володіння своїм майном", тобто порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 № 44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства").
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Дніпровський баркас" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.07.2015.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2015 у зв'язку з перебуванням судді Корсакової Г.В. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді Хрипуна О.О., суддів Власова Ю.Л. та Михальської Ю.Б.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Дніпровський баркас" у справі № 925/472/15 прийнято до провадження новим складом колегії та призначено до розгляду в раніше призначеному судовому засіданні.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2015 та від 02.09.2015 розгляд апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Дніпровський баркас" у справі № 925/472/15 було відкладено на 30.09.2015.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді Хрипуна О.О., суддів Власова Ю.Л. та Станіка С.Р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Дніпровський баркас" у справі № 925/472/15 прийнято до провадження новим складом колегії та призначено до розгляду в раніше призначеному судовому засіданні.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. В своїх поясненнях представник скаржника наголосив, що Обслуговуючий кооператив "Дніпровський баркас", як орендар спірної земельної ділянки, скористався переважним правом на її купівлю, що було б неможливим у випадку продажу цієї ділянки Свидівоцькою сільською радою з застосуванням процедури земельних торгів. Скаржник також зазначив, що спірна земельна ділянка на момент відводу не відносилась до жодної категорії земель, а лише мала визначений вид угідь, який характеризував ділянку за природними властивостями та набутими властивостями. На думку скаржника, категорія цієї земельної ділянки була вперше визначена рішенням Свидівоцької сільської ради № 13-10 від 20.09.2007 як землі рекреаційного призначення, а не землі водного фонду, а станом на момент відведення Обслуговуючому кооперативу "Дніпровський баркас" земельна ділянка площею 4,5035 га вже відносилась до земель рекреації як згідно даних Державного реєстру земель, форми 6-зем, так і за цільовим призначенням та відбулось уточнення функціонального використання (виду використання) в межах основного цільового призначення (категорії земель).
Свидівоцька сільська рада в своїх письмових поясненнях вимоги та доводи апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Дніпровський баркас" підтримала, вказавши на безпідставність посилання місцевого господарського суду на віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду згідно з матеріалами роздержавлення земель Відкритого акціонерного товариства дослідного господарства племінного заводу "Україна".
Третя особа-1 в своїх письмових поясненнях висловила думку, що приймаючи спірне рішення та укладаючи спірний договір Свидівоцька сільська рада діяла виключно в межах повноважень, що встановлені органам місцевого самоврядування в галузі земельних відносин Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельним кодексом України.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, вказавши на її безпідставність.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Предметом спору у даній справі, як правильно визначено місцевим господарським судом, є законність рішення представницького органу місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин, та договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між сільською радою (представницьким органом місцевого самоврядування) та суб'єктом господарювання.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.
Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовано вмотивував захистом державних інтересів у сфері контролю за використанням та охороною земель. Прокурор вірно вказав себе позивачем з огляду на те, що діючим законодавством орган, який би мав повноваження звернутися до господарського суду із даним позовом, не визначений, оскільки Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області хоча й наділена повноваженнями здійснювати контроль у вказаних правовідносинах, проте позбавлена права звертатися до суду із позовом про оскарження спірного рішення та договору оренди землі.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно зі ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права і інтереси.
Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад віднесено передачу земельних ділянок комунальної власності у власність чи користування громадян чи юридичних осіб.
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до ст. 21 ЗК України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у постанові судових палат у цивільних та адміністративних справах від 21.05.2014 у справі № 6-16цс14.
Рішенням Свидівоцької сільської ради № 33-16 від 29.11.2013 "Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу "Дніпровський Баркас" на викуп земельної ділянки під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва" надано дозвіл Обслуговуючому кооперативу "Дніпровський баркас" в особі директора Федорчука Вячеслава Валерійовича на викуп та дозвіл сільському голові Вовк С.М. укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 31035 кв.м. згідно із експертною грошовою оцінкою земельної ділянки в сумі 836 393 грн.
13.02.2014 між Свидівоцькою сільською радою та Обслуговуючим кооперативом "Дніпровський баркас" був укладений та посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Веліковим А.І. (зареєстровано в реєстрі за № 625) договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким Свидівоцька сільська рада зобов'язалась передати у власність Обслуговуючому кооперативу "Дніпровський баркас" земельну ділянку, рекреаційного призначення, площею 3,1035 га, розташовану по вул. Дахнівській в селі Свидівок Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер якої 7124986000:04:005:0163, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення.
У п. 1.1 договору зазначено, що земельна ділянка, яка є предметом договору належить продавцю на праві комунальної власності, хоч у п. 1.3 договору вказано, що відчужувана земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на землю на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної та комунальної власності у зв'язку з її розмежуванням.
В договорі також зазначено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 14119606, виданого реєстраційною службою Черкаського РУЮ Черкаської області 06.12.2013, земельна ділянка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 234006171249, номер запису про право власності 3721177. Земельна ділянка перебуває в оренді, відповідно до договору оренди землі, укладеним між Свидівоцькою сільською радою та Обслуговуючим кооперативом "Дніпровський баркас" 10.11.2009, зареєстрованим у Черкаському міськрайонному відділі регіональної філії "Центр ДЗК" 27.11.2009 за № 040979600004. Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012, не зареєстровані.
Згідно із наявним у матеріалах справи Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по реєстрацію права власності, земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:04:005:0163 та цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення", площею 3,1035 га була зареєстрована 04.12.2013 за Свидівоцькою сільською радою на праві комунальної власності.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у спірному рішенні Свидівоцької сільської ради відсутнє посилання на те, до якої категорії земель відноситься спірна земельна ділянка площею 31035 кв.м., дозвіл на викуп якої надано обслуговуючому кооперативу "Дніпровський баркас" цим рішенням. Хоча у спірному договорі купівлі-продажу земельної ділянки вказано, що це земельна ділянка рекреаційного призначення. Про віднесення цієї земельної ділянки до земель рекреаційного призначення вказано у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 21.11.2013 (а.с. 41).
Однак, за висновком місцевого господарського суду, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, наявними у справі матеріалами підтверджується віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду.
Управлінням Держземагентства у Черкаському районі на запит прокурора надано відповідь від 05.02.2015 (а.с. 18), в якій повідомлено про те, що згідно матеріалів роздержавлення від 20.02.2001 № 15-12 вказана земельна ділянка обліковувалась як землі загального користування (штучні водоймища), яка входить до складу земель водного фонду, рішення щодо встановлення цільового призначення вказаної земельної ділянки та землевпорядна документація щодо її відчуження до управління не надходили; в управлінні відсутні документи, які б підтверджували віднесення спірної земельної ділянки до земель рекреаційного призначення.
З матеріалів роздержавлення у 2001 році земель Відкритого акціонерного товариства дослідного господарства племінного заводу "Україна" вбачається, що в межі с. Свидівок були передані земельні ділянки, загальною площею 260,68 га: в тому числі 21,2 га як землі загального користування (зелені насадження); 84,72 га як землі запасу, з яких під господарськими дворами - 15,2 га, ріллею - 4,3 га, пасовищами - 11,3 га, сіножатями - 5,0 га, землями історико-культурнного призначення - 42,7 га; мілководдя Кременчуцького водосховища - 100,0 га. При цьому, за висновком Черкаського держлісгоспу, земельна ділянка під зеленими насадженнями є частиною лісопаркової зони м. Черкас і відноситься до 1 групи лісів.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції третя особа-1 пояснила, що спірна земельна ділянка, яка є предметом спору, введена у межі села Свидівок Свидівоцької сільської ради Черкаського району за рішенням Черкаської обласної ради № 21-17-IV від 13.04.2005 "Про зміну меж села Свидівок та селища Сокирна Черкаського району". Крім того, було прийняте рішення Черкаської районної ради № 15-37 від 19.05.2004 "Про зміну меж сіл Свидівок та Сокирно", яким запропоновано обласній раді змінити межі відповідних сіл. Так до складу села Свидівок були включені земельні ділянки загальною площею 260,68 га, із них 34,84 га - земель, які перебували у користуванні юридичних осіб, 3,8 га - земель, які перебували у користуванні, проте на які не були оформлені документи (кладовище), 7,5 - земель резервного фонду, 84,72 - земель запасу, 6,00 га - не витребуваних паїв, 123,82 га - земель загального користування, в тому числі - 100,00 га мілководдя Кременчуцького водосховища.
Місцевим господарським судом також встановлено та не заперечується сторонами, що спочатку спірна земельна ділянка у складі більшої перебувала в оренді ТОВ "Дніпровський Баркас" на підставі рішення Свидівоцької сільської ради від 07.09.2007 № 13-11 та укладеного ним із Свидівоцькою сільською радою договору оренди землі від 10.09.2007, в якому вказано, що предметом договору оренди є земельна ділянка площею 4,50 га, з них: 2,0 га інші земельні насадження, 2,50 га болото, як земля оздоровчого та рекреаційного призначення, вільна від забудови, строком на 49 років без права капітально будівництва, та в пункті 1 цього договору вказано, що це земля несільськогосподарського призначення під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу за рахунок земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів (інші зелені насадження) та земель загального користування (болото), яка знаходиться в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту.
Укладенню цього договору передувало отримання відповідних висновків та погоджень, зокрема, спеціалістом Черкаського регіонального управління водних ресурсів у судовому засіданні подано висновок від 08.08.2007 щодо попереднього погодження місця розташування земельної ділянки загальною площею 4,5 га ТОВ "Дніпровський баркас" під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу в адмінмежах Свидівоцької сільської ради Черкаського району (а.с. 98), в якому вказано, що зазначена земельна ділянка розташована в прибережній захисній смузі Кременчуцького водосховища в адмінмежах Свидівоцької сільської ради і у висновку, з посиланням на ст. 85 Водного та ст. 59 Зельного кодексів Укпаїни, погоджено розташування земельної ділянки ТОВ "Дніпровський баркас" при вказаних у висновку умовах, зокрема, щодо дотримання вимог статей 58, 88, 89 та 61 Водного та Земельного Кодексів України щодо господарювання в прибережних захисних смугах річок та водойм, заборони будівництва капітальних споруд тощо. У Акті погодження місця розташування земельної ділянки від 03.07.2007 (а.с. 100) Комісія погодила товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Баркас" розташування на цій земельній ділянці культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу, площею 4,5 га, в довгострокову оренду строком на 49 років без права капітального будівництва в адмінмежах Свидівоцької сільської ради.
Судом також встановлено, що 28.05.2009 директор ТОВ "Дніпровський Баркас" звернувся до компетентних органів із заявою про передачу обслуговуючому кооперативу "Дніпровський Баркас" право оренди земельної ділянки загальною площею 4,50 га, що належить ТОВ "Дніпровський Баркас" на підставі договору оренди землі, посвідченого приватним нотаріусом 10.09.2007, реєстр. № 6943, без зміни цільового призначення. Була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо переоформлення права користування (оренда 49 років) земельною ділянкою площею 4,5035 га з ТОВ "Дніпровський Баркас" на Обслуговуючий кооператив "Дніпровський Баркас" без зміни цільового призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва по вул. Дахнівській с. Свидівок Черкаського району. Вказана земельна ділянка мала кадастровий номер 7124986000:04:005:0090. На підставі рішення Свидівоцької сільської ради від 20 жовтня 2009 року № 33-16 між Свидівоцькою сільською радою і обслуговуючим кооперативом "Дніпровський Баркас" від 10.11.2009 був укладений договір оренди землі, предметом якого вказана земельна ділянка загальною площею 4,5035 га (землі, що використовуються для відпочинку) строком на 49 років, та вказано, що це земля несільськогосподарського призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва за рахунок земель товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський Баркас", яка знаходиться в адмінмежах Свидівоцької сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок, вул. Дахнівська. В пункті 16 цього договору оренди вказано, що цільове призначення земельної ділянки - землі рекреаційного призначення, за функціональним призначенням - під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва.
У складі технічної документації відсутнє рішення Свидівоцької сільської ради чи іншого компетентного органу про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки. У рішенні Свидівоцької сільської ради № 31-29 від 07.08.2009 (а.с. 232) вказано про затвердження технічної документації із землеустрою щодо переоформлення права користування земельною ділянкою площею 4,5035 га ТОВ "Дніпровський Баркас" на обслуговуючий кооператив "Дніпровський Баркас" без зміни цільового призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва, що знаходиться в межах населеного пункту с. Свидівок по вул. Дахнівській Черкаського району Черкаської області в довгострокову оренду терміном на 49 років.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вмотивованого висновку, що за спірним договором була продана частина земельної ділянки, передана у 2009 році другому відповідачу в оренду на 49 років (3,1035 га із 4,5035 га) та після поділу їй присвоєно кадастровий номер 7124986000:04:005:0163.
Однак, незважаючи на вимоги в усіх ухвалах суду у даній справі, суду не подано ні Свидівоцькою сільською радою, ні обслуговуючим кооперативом "Дніпровський Баркас" відповідного рішення про зміну в установленому порядку цільового призначення спірної земельної ділянки із земель водного фонду у землі рекреаційного призначення. Як вказано в офіційній відповіді Управління Держземагентства у Черкаському районі від 05.02.2015 на запит прокуратури, відомості якої підтвердили представники управління у судовому засіданні, в архіві управління відсутнє рішення щодо встановлення цільового призначення спірної земельної ділянки, а також відсутня землевпорядна документація щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:04:005:0163; за наявними в управлінні матеріалами зазначена земельна ділянка обліковувалась як землі загального користування (штучні водосховища), що відповідно до вимог діючого законодавства входить до складу земель водного фонду; жодних документів щодо зміни цільового призначення землі немає.
Стаття 51 Земельного кодексу України відносить до земель рекреаційного призначення земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації. В той час як землі, зайняті річками, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів, згідно із ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України, належать до земель водного фонду.
Відповідно до ст. 60 Земельного та ст. 88 Водного кодексів України (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги, а саме уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.
Водночас за змістом пункту 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 № 434, у разі відсутності землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водним кодексом України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон відповідно до Порядку, зважаючи на конкретну ситуацію.
Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами: природними водоймами (озерами), водотоками (річками, струмками) штучними водоймами (водосховищами, ставками), каналами та іншими об'єктами, і землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на яких знаходиться водний фонд України та на який поширюється окремий порядок надання та використання.
Відповідно до положень ст. 84 Земельного кодексу України землі, зайняті водним фондом України, в тому числі прибережні захисні смуги вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм, мілководдя, болота, не можуть передаватися у власність юридичним особам, оскільки є землями водного фонду України.
Тобто, законодавець віднесення земельних ділянок до земель водного фонду ставить в залежність саме від природних властивостей цих ділянок, а не рішень відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування з цього приводу, наявності чи відсутності відповідних даних в Державному земельному кадастрі.
Згідно статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Статтею 21 Земельного кодексу України встановлено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою зокрема для:
а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.
Передаючи земельну ділянку в оренду ТОВ "Дніпровський Баркас", Свидівоцька сільська рада у рішенні Свидівоцької сільської ради від 07 вересня 2007 року № 13-11 "Про надання ТОВ "Дніпровський Баркас" земельної ділянки під розміщення культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу" (а.с. 147) сама вказувала на дотримання встановлених ст. 61 ЗК України обмежень у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж Кременчуцького водосховища, а місцезнаходження спірної земельної ділянки незмінне протягом орендних відносин в 2007-2014 роках. При цьому колегія суддів, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зазначення у Витягу з Державного земельного кадастру про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, не може змінювати категорію землі, встановлену відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки Державний земельний кадастр не встановлює та не змінює категорію земельної ділянки, тому вказаний документ оцінюється судом нарівні з іншими доказами.
Постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 01.07.2013, на яку посилалися представники обох відповідачів (а.с. 156-161), не може мати преюдиційного значення для даного спору, оскільки, по-перше, суб'єктний склад сторін у названій справі та справі, що розглядається, різний; по-друге, із тексту постанови вбачаться, що суд лише послався на лист Управління Держземагентства у Черкаському районі від 27.06.2013, однак, факт віднесення земельної ділянки до земель рекреаційного призначення судом не встановлювався. Навпаки, названою постановою суду вказано про наявність узгодженої проектної документації прибережної захисної смуги на території водоохоронної зони Кременчуцького водосховища на земельній ділянці ТОВ "Дніпровський баркас".
Доказів знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:04:005:0163 поза межами території водоохоронної зони Кременчуцького водосховища відповідачами суду не надано.
Колегія суддів також бере до уваги, що ст. 134 Земельного кодексу України визначена обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах). Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.
Передбачені частиною 2 цієї статті умови, при яких не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, сторонами не наведені.
Колегія суддів вказує на помилковість доводів скаржника про реалізацію ним переважного права на купівлю орендованої земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оренду землі". Так, на думку колегії, ст. 9 зазначеного Закону не звільняє орендодавця від встановленого Земельним кодексом обов'язку продажу переданої в оренду земельної ділянки на конкурентних засадах, а, навпаки, вказує, що а в разі її продажу на аукціоні орендар має переважне право на придбання у власність - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону.
При цьому у ст. 128 Земельного кодексу України, якою визначається порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам, вказано, що підставою для відмови в продажу земельної ділянки є встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність.
За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що, приймаючи спірне рішення, Свидівоцька сільська рада порушила норми Земельного кодексу України, а саме: статтю 134 щодо вимоги про продаж земельної ділянки комунальної власності на конкурентних засадах (земельних торгах); статтю 128 ЗК України щодо розроблення, погодження та затвердження землевпорядної документації на земельну ділянку, що продається; статті 59, 60 ЗК України щодо заборони продажу земель водного фонду для цілей, вказаних у спірних рішенні та договорі, а тому рішення Свидівоцької сільської ради № 33-16 від 29.11.2013 "Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу "Дніпровський Баркас" на викуп земельної ділянки під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва" є незаконним та підлягає скасуванню.
Статтею 215 ЦК України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності такого правочину. Стаття 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Оскільки оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки суперечить вимогам чинного законодавства та укладений на підставі рішення Свидівоцької сільської ради № 33-16 від 29.11.2013, яке не відповідає законодавству України та є незаконним, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Згідно з ч. 2 ст. 4-3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачами не було надано суду доказів на підтвердження законності рішення Свидівоцької сільської ради № 33-16 від 29.11.2013 "Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу "Дніпровський Баркас" на викуп земельної ділянки під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва" та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.02.2014, укладеного між Свидівоцькою сільською радою та Обслуговуючим кооперативом "Дніпровський баркас".
На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Дніпровський баркас" на рішення господарського суду Черкаської області від 02.06.2015 у справі № 925/472/15 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 02.06.2015 у справі № 925/472/15 залишити без змін.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді Ю.Л. Власов
С.Р. Станік