04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"16" вересня 2015 р. Справа№ 910/15289/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Тищенко О.В.
Яковлєва М.Л.
за участі представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року у справі № 910/15289/15 (суддя - Маринченко Я.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»
про стягнення 2723,75 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року у справі № 910/15289/15 позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» задоволено в повному обсязі.
На підставі рішення з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» підлягає стягненню на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» 2723,75 грн. страхового відшкодування та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ПрАТ «Страхова група «ТАС» звернулося до Київського апеляційного Господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року у справі № 910/15289/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ПрАТ «Страхова група «ТАС» відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, таким що грубо порушує норми матеріального та процесуального права, а також судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 у зв'язку з виходом з відпустки судді Тищенко О.В., яка входить до постійного складу судової колегії, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді: Тищенко О.В., Яковлєв М.Л.
У судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників сторін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
18.01.2008 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» (страховик) та власником автомобіля «Опель» - ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту № НАН2АЕ00000147, за умовами якого застраховано автомобіль марки «Опель», д.н.з. НОМЕР_1, в тому числі за страховим ризиком - ДТП.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи довідки про дорожньо-транспортну пригоду та постанови Богодухівського районного суду від 16.01.2013 по справі № 2004/1794/12, 20.10.12, на 60 км. Автодороги Харків - Охтирка, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля марки «Опель», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого пошкоджено зазначені автомобілі.
Зазначеною постановою ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов договору страхування наземного транспорту № НАН2АЕ00000147 від 18.01.2008, на підставі страхового акту № И-171 від 15.01.2013, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування шляхом перерахування коштів на рахунок вигодонабувача за договором - ПАТ КБ «Приватбанк», в розмірі 3723,75 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 216 від 18.01.2013.
Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі звіту № 331/11/2012 дослідження спеціаліста-автотоварознавця, від 09.11.2012, згідно з яким матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Опель», д.н.з. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 4052 грн.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вина ОСОБА_3 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.
Статтею 4 Закону України «Про страхування» визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
У відповідності до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2, застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6962261 у ПрАТ «Страхова група «ТАС», чинного на момент скоєння ДТП (20.10.2012). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Опель», д.н.з. НОМЕР_1, збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.
З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № НАН2АЕ00000147 від 18.01.2008, перейшло право вимоги, яке власник автомобіля марки «Опель», д.н.з. НОМЕР_1, мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
У відповідності до п.12.1 ст.12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає стягненню 2723,75 грн. виплаченого страхового відшкодування (3723,75 грн. - 1000 грн. франшизи).
Судом першої інстанції правомірно відхилено заперечення відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, оскільки положення ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності» передбачають можливість відмови страховика у виплаті страхового відшкодування страхувальнику в разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж встановлених строків, і не містять підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року по справі № 910/15289/15 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 910/15289/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді О.В. Тищенко
М.Л. Яковлєв