донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.09.2015 справа №908/3063/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю представників сторін:
від позивача:Не з»явився
від відповідача:Не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча», м. Маріуполь
на рішення господарського судуДонецької області
від23.06.2015року
по справі№ 908/3063/15 (суддя: Гринько С.Ю.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс», м.Дніпропетровськ
до відповідачаПублічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча», м. Маріуполь
простягнення 77821,86грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.06.2015року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» м. Дніпропетровськ про стягнення 77 821,86грн. з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» м.Маріуполь в повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» м. Дніпропетровськ заборгованість сумі 57600,00грн., пеню в сумі 4193,28грн.,інфляційні витрати в сумі 15148,80грн., 3% річних в сумі 879,78грн. і судовий збір в сумі 1827,00грн.
Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча», м. Маріуполь не погодившись з прийнятим господарським судом Донецької області рішенням звернулася з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення від 23.06.2015року та припинити провадження у справі.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до розділу 9 договору у разі, коли спори та розбіжності, які виникли у зв'язку з договором не будуть урегульовані шляхом переговорів їх розв'язання здійснюється у відповідності до матеріального права України наступним шляхом : спори, майнові вимоги по яким перевищують еквівалент 10000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов»язань, вирішуються у господарських судах України; спори, майнові вимоги по яким не перевищують еквівалент 10000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов'язань, вирішуються у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група» (відповідно до регламенту суду).
Апелянт зазначає, що заявлені вимоги позивача містять у собі суму основної вимоги меншої ніж передбачено розділом 9 Договору і тому спір повинен вирішуватися у Третейському суді. Про необхідність припинення провадження у справі, за наявності третейської угоди, відповідач повідомив суд у відзиві на позов.
Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 30.09.2015року №04-08/512/15 у зв'язку із перебуванням у відпустці визначеного за результатами автоматичного розподілу справи №908/3063 судді Агапова О.Л., замінено відсутнього суддю на суддю постійно діючої колегії №2 першої палати - ОСОБА_2
У судовому засіданні 02.09.2015року апелянт підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі.
Позивач у судове засідання 02.09.2015року та 30.09.2015року представника не направив.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку представників в судове засідання.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:
20.08.2014року між Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча», м. Маріуполь та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс», м.Дніпропетровськ укладений договір № 2001 купівлі-продажу обладнання, найменування, рік випуску, якісні характеристики, кількість, ціна, умови поставки, строки гарантії, поставки і розрахунків обумовлені специфікацією, яка являється невід»ємною частиною договору.
Строк поставки визначений п.4 специфікації - 40 календарних днів з моменту укладення специфікації, тобто від 22.08.2014року.
Відповідно до п.5 специфікації сторони узгодили строк оплати - 60 календарних днів від дати отримання обладнання. Таким чином, строк оплати повинен бути завершений до 30.10.2014року.
Згідно 9 договору у разі, коли спори та розбіжності, які виникли у зв'язку з договором не будуть урегульовані шляхом переговорів їх розв'язання здійснюється у відповідності до матеріального права України наступним шляхом :
- спори, майнові вимоги по яким перевищують еквівалент 10000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов»язань, вирішуються у господарських судах України (у відповідності до діючого законодавства України);
- спори, майнові вимоги по яким не перевищують еквівалент 10000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов'язань, вирішуються у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група» (відповідно до регламенту суду), рішення якого є остаточним та обов'язковим для сторін та підлягає виконанню в строки, які зазначені у рішенні суду.
Згідно наявної у матеріалах справи копії накладної (а.с.25) позивачем 01.09.2014року було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 57600,00грн. (в.ч.ПДВ)
Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс», м.Дніпропетровськ було направлено на адресу відповідача лист від 20.12.2014 року (а.с.26) та від 28.04.2015року (а.с.19) щодо оплати заборгованості за поставлену продукцію. У листі також позивачем зазначено, що строк оплати за поставлену продукцію складає 60 календарних днів від дня поставки ТМЦ, тобто 01.11.2014року.
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс», м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 57600,00грн. за поставлений товар по договору № 2001 від 20.08.2014року, пені за прострочку виконання грошового зобов»язання в сумі 4193,28грн., інфляційні витрати в сумі 15 148,80грн. та річні в сумі 879,78грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.06.2015року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» м. Дніпропетровськ про стягнення 77 821,86грн. з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» м.Маріуполь в повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» м. Дніпропетровськ заборгованість сумі 57600,00грн., пеню в сумі 4193,28грн.,інфляційні витрати в сумі 15148,80грн., 3% річних в сумі 879,78грн. і судовий збір в сумі 1827,00грн.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступних підстав.
Пунктом 3 частини першої статті 3 ОСОБА_5 кодексу України встановлено, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
ОСОБА_5 кодексу України визначають що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст.627 ОСОБА_5 кодексу України); зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст.628 ОСОБА_5 кодексу України), сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст.6 ОСОБА_5 кодексу України).
Відповідно до положень статей 525, 526 ОСОБА_5 кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Згідно ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку передбаченому цим законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, у тому числі, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції.
Відповідно до ч.2 ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам спір може бути передано на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсним актів, а також спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.
Рішенням Конституційного суду України від 10 січня 2008 року № 1-рп/2008 у справі №1-3/2008 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських відносин може бути переданий його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків встановлених законом (статтею 17 ОСОБА_5 процесуального кодексу України, статтею 12 Господарського процесуального кодексу України, статтею 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина 5 статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина 2 статті 22, стаття 64 Конституції України). Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.
Згідно ч.1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом (ч. 6, 9 ст. 12 Закону України "Про третейські суди").
Як вбачається з матеріалів справи, п. 9.2. договору поставки №2001 від 20.08.2012року, укладений між ПАТ «Маріупольській металургійний комбінат ім.Ілліча» (покупець) та ТОВ «Укрспецсервіс» (постачальник) передбачено, у разі, коли спори та розбіжності, які виникли у зв'язку з договором не будуть урегульовані шляхом переговорів їх розв'язання здійснюється у відповідності до матеріального права України наступним шляхом :
- спори, майнові вимоги по яким перевищують еквівалент 10000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов»язань, вирішуються у господарських судах України (у відповідності до діючого законодавства України);
- спори, майнові вимоги по яким не перевищують еквівалент 10000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов'язань, вирішуються у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група» (відповідно до регламенту суду), рішення якого є остаточним та обов'язковим для сторін та підлягає виконанню в строки, які зазначені у рішенні суду.
Тобто, підписавши договір поставки із третейським застереженням, сторони погодили, що будь-які спори, майнові вимоги по яким не перевищують еквівалент 10000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) по основній сумі зобов'язань,вирішуються у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група».
Відповідно до специфікації №1 від 22.08.2014року загальна сума обладнання, яке позивач передав відповідачу за договором №2001 від 20.08.2014року складає 57600,00грн.
Згідно даних офіційного сайту Національного банку України (http://www.bank.gov.ua) офіційний курс гривні до долару США станом на 01.11.2014року становив 12,95грн. за 1 долар.
Таким чином загальна сума за поставлене обладнання згідно специфікації №1 від 22.08.2014року за договором №2001 від 20.08.2014року складає 4447,87доларів США (57600/12,95) та відповідно до умов п.9.2 договору №2001 від 20.08.2014року даний спір повинен вирішуватися у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група».
Згідно інформації, яка розміщена на сайті: http://www.rpgua.com. На вказаному сайті розміщено Регламент постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" (в редакції зі змінами від 11 квітня 2013 року), свідоцтво про державну реєстрацію Асоціації "Регіональна правова група" АОО №567430 від 15 серпня 2008 року, довідка АБ №725877 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) про внесення до реєстру Асоціації "Регіональна правова група" від 22 квітня 2013 року, свідоцтво №14-тс від 30 травня 2006 року про реєстрацію постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" видане Головним Управлінням юстиції у Дніпропетровській області 16 вересня 2008 року.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву (вхід.№2159/15 від 22.06.2015) відповідач, посилаючись на третейське застереження у п.9.2. договору, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.42).
Господарський суд, до якого подано позов, з питання, що є предметом третейської угоди, повинен припинити провадження у справі, якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом (п.4.2., 4.2.3. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції").
За таких обставин, враховуючи закріплене ч.5 ст.55 Конституції України право кожного будь - якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та неможливість скасування або обмеження цього конституційного права (ч.2 ст.22, ст.64 Конституції України); встановлену законодавством та пунктом 9.2. чинного договору можливість розгляду господарського спору третейським судом; бов'язковість виконання договору сторонами згідно ст.629 ОСОБА_5 кодексу України, а також відмову відповідача від розгляду справи господарським судом, господарський суд Донецької області розглянув по суті та прийняв рішення у даній справі з порушенням норм матеріального права, а відтак апеляційна скарга ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» підлягає задоволенню, а провадження у справі №908/3063/15 припиненню на підставі п.5 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Результати апеляційного провадження у справі №908/3063/15 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись п.5 ч.1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча», м. Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 23.06.2015року у справі №908/3063/15 - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 23.06.2015року у справі №908/3063/15 - скасувати.
Припинити провадження у справі 908/3063/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецсервіс» м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» м.Маріуполь про стягнення 77 821,86грн. на підставі п.5 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий О.В. Кододова
Судді: Н.О.Мартюхіна
ОСОБА_3
Надруковано примірників:
1 - позивачу;
1 - відповідачу;
1 - у справу;
1 - ГСДО;
1 - ДАГС