Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" жовтня 2015 р.Справа № 922/5157/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Вознюк С.В.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брянківське управління шахтобудмеханізації" м. Харків
про стягнення 2 748 932,42грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. № 238/03 від 07.09.2015р.;
відповідача - ОСОБА_2, дов. б/н від 05.10.2015р.; ОСОБА_3, керівник
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 1 010 952,50грн., заборгованість за процентами в розмірі 370 036,29грн., заборгованість за комісією в розмірі 1 001,38грн., пеню за прострочення сплати кредиту в розмірі 448 115,08грн., пеню за прострочення сплати процентів в розмірі 110 941,57грн., пеню за прострочення сплати комісії в розмірі 458,32грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами за основним зобов'язанням в розмірі 34 732,45грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами за неоплачені проценти в розмірі 7 644,09грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами за неоплачені комісії в розмірі 36,67грн., збитки від інфляції по заборгованості за кредитом в розмірі 597 059,45грн., збитки від інфляції по заборгованості за процентами в розмірі 139 328,60грн., збитки від інфляції по заборгованості за комісією в розмірі 626,02грн., штраф в розмірі 28 000,00грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 03/12 від 12.06.2012р. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 04.09.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.09.2015р. Цією ж ухвалою позивача було зобов'язано надати суду:
- докази виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором № 03/12 від 12.06.2012р.;
- докази часткового виконання зобов'язань відповідачем (виписки про рух коштів на поточному рахунку позивача, копії платіжних доручень відповідача, квитанцій, корінців прибуткових касових ордерів тощо);
- первісні документи, які підтверджують надання кредиту;
- оригінали документів, що додані до позовної заяви в копіях для огляду в судовому засіданні.
У зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та ненадання витребуваних судом документів, в судовому засіданні, в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 05.10.2015р. та повторно зобов'язано позивача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі.
У судовому засіданні, призначеному на 05.10.2015р., судом встановлено, що позивач вдруге не подав до суду витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.06.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брянківське управління шахтобудмеханізації" (відповідач) укладений кредитний договір № 03/12, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредитна лінія). Кредит надається у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 1 094 400,00грн. до 11.06.2013р. Процентна ставка за користування кредитом становить 20,5% річних.
В подальшому між сторонами було укладено низку додаткових угод до кредитного договору щодо зміни розміру першого траншу та процентної ставки за користування кредитом.
Несплата відповідачем суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 2 748 932,42грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 1 010 952,50грн., заборгованості за процентами в розмірі 370 036,29грн., заборгованості за комісією в розмірі 1 001,38грн., пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 448 115,08грн., пені за прострочення сплати процентів в розмірі 110 941,57грн., пені за прострочення сплати комісії в розмірі 458,32грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами за основним зобов'язанням в розмірі 34 732,45грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами за неоплачені проценти в розмірі 7 644,09грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами за неоплачені комісії в розмірі 36,67грн., збитків від інфляції по заборгованості за кредитом в розмірі 597 059,45грн., збитків від інфляції по заборгованості за процентами в розмірі 139 328,60грн., збитків від інфляції по заборгованості за комісією в розмірі 626,02грн. та штрафу в розмірі 28 000,00грн.. стала підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Таким чином, підставою виникнення заборгованості відповідача, стягнення якої є предметом позову у даній справі, є надання кредиту за кредитним договором № 03/12 від 12.06.2012р., укладеним між позивачем та відповідачем. Та до предмету доказування у даній справі входить також встановлення факту надання позивачем кредиту.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем до позову надано копії кредитного договору та додаткових угод до нього, а також розрахунок заборгованості.
Первинні документи, що підтверджують надання кредиту, що були двічі витребувані судом, та ненадання яких було підставою оголошення перерви у судовому засіданні, позивачем суду надано не було.
Вказані документи, визнані судом істотними для розгляду спору, а їх ненадання унеможливлює встановлення обставин щодо дійсної наявності заборгованості, яка є предметом позову у даній справі.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наданий позивачем кредитний договір та розрахунок заборгованості за кредитним договором не є доказами надання кредиту, а тому не можуть бути визнані судом як належні докази, що підтверджують надання відповідачу кредиту та наявність заборгованості, які є предметом позову у даній справі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Витребувані судом документи позивачем надані не були.
Суд, керуючись положеннями ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України та неодноразово відкладаючи розгляд справи протягом встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України строку, створив сторонам належні умови для надання ними доказів на підтвердження своєї позиції у справі.
Оцінюючи надані позивачем в обґрунтування позовних вимог докази, суд дійшов до висновку, що вони не є достатніми для вирішення спору.
За приписами п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Суд вважає, що не виконання вимог суду позивачем, як особою, на яку законодавством покладено процесуальний обов'язок по доведенню суду обставин, на які він посилається в обґрунтування своєї правової позиції, перешкоджає вирішенню даного спору.
Приймаючи до уваги вищевикладене, ненадання позивачем витребуваних судом документів, а також те, що позивачем не надано суду доказів того, що вимоги суду не були виконані через наявність поважних причин, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.81 Господарського процесуального кодексу України залишення судом позову без розгляду не позбавляє позивача права знову звернутись з ним до господарського суду в загальному порядку.
Оскільки на момент звернення позивача до суду з позовом, останній, відповідно до п.22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на 31.08.2015р.) у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб був звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 1, 4-3, 33, 34, 36, 44, 49, 75, п.5. ч.1 ст. 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов залишити без розгляду.
Суддя ОСОБА_4