Справа № 565/1347/15-ц
05 жовтня 2015 року м.Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:
головуючого - судді Горегляд О.І.,
з участю:
- секретаря судового засідання - Ковбасюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м.Кузнецовськ Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
25 листопада 2011 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 уклали між собою шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області, про що 25 листопада 2011 року зроблено відповідний актовий запис за №283. Наведений факт підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ГЮ №080955, повторно виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області 01 вересня 2012 року. В період вказаного шлюбу, як слідує зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 та із свідоцтва про народження серії І-ГЮ №173117, повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області 03 жовтня 2012 року, 20 квітня 2012 року у сторін народилась дочка ОСОБА_3, яка на теперішній час є малолітньою дитиною.
ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зазначивши, що останнім часом вона не знаходить з відповідачем спільної мови, оскільки має протилежні погляди на життя, права та обов'язки подружжя. Позивачка стверджує, що через відсутність взаєморозуміння шлюб, укладений із ОСОБА_2, не може бути збереженим.
В судове засідання сторони не з'явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені судом про час, дату і місце розгляду даної справи. 05 жовтня 2015 року від ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в суд надійшли письмові заяви про розгляд справи без їх участі на підставі наявних у справі доказів.
Окрім цього, зі змісту вказаної письмової заяви позивачки від 05 жовтня 2015 року слідує, що ОСОБА_1 повністю підтримує вказані позовні вимоги про розірвання шлюбу, укладеного нею із ОСОБА_2 При цьому позивачка вказала, що з липня 2015 року до теперішнього часу сторони проживають окремо та не ведуть спільного господарства. Досягнення примирення подружжя ОСОБА_1 вважає неможливим.
ОСОБА_4 повністю визнав позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, вказавши у письмовій заяві від 05 жовтня 2015 року, що примирення подружжя є неможливим через відсутність взаєморозуміння. Окрім цього відповідач підтвердив у письмовій заяві від 05 жовтня 2015 року, що починаючи з липня 2015 року, сторони проживають окремо та не ведуть спільного господарства.
Визнання відповідачем ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу в даному випадку не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України підлягає прийняттю.
Враховуючи зазначені письмові заяви сторін від 05 жовтня 2015 року, суд дослідив і оцінив у сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, та прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння. З липня 2015 до теперішнього часу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживають окремо, фактично не підтримують сімейно-шлюбних відносин між собою та не ведуть спільного побуту і спільного господарства. Примирення сторін не наступило. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не бажають відновити сімейно-шлюбні стосунки і вважають неможливим збереження цього шлюбу, про що зазначили у письмових заявах від 05 жовтня 2015 року.
Згідно з вимогами, передбаченими ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 1, 4 ст.55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, а також зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
ОСОБА_4 до ч.ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, з наведених підстав, суд вирішив розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, оскільки докази справи свідчать, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, так як суперечить інтересам обох сторін.
Враховуючи наведене, керуючись ч.1 ст.24, ч.ч.1, 4 ст.55, ч.ч.3, 4 ст.56, ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110, ст.112 СК України, ст.ст.4, 60, ч.1 ст.61, ч.1 ст.88, ч.4 ст.174, ч.3 ст.208, ч.ч.1, 2 ст.209, ст.ст.212-215, ч.1 ст.218, ч.3 ст.222, ч.1 ст.223, ч.1 ст.294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити повністю.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції у Рівненській області 25 листопада 2011 року, актовий запис за №283, - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий суддя О.І.Горегляд