Справа № 535/609/15-а
Провадження № 2-а/535/22/15
30 вересня 2015 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Загнійко А.В., при секретарі Момот Г.І., розглянувши у порядку письмового провадження в смт Котельва Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області (далі - управління ПФУ), в якому просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області призначити йому пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 1 п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 10 років, з моменту досягнення ним 50-річного віку, тобто з 11.07.2013 року, з виплатою не отриманої ним суми пенсії, починаючи з 11.07.2013 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав, що з серпня 2013 року неодноразово звертався до відповідача з метою призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до абзацу 1 п.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте відповідач в усній формі відмовляв у прийнятті заяви та документів, що необхідні для призначення пенсії. І лише 17.06.2015 року його чергова заява, подана 16.06.2015 року, про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку була розглянута й письмово листом від 17.06.2015 року за №3/К-04 повідомлено, що рішенням управління ПФУ від 28.11.2014 року №32 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували період роботи у зоні відчуження в установленому законом порядку. Однак, позивач стверджує, що він вказаного у листі рішення від 28.11.2014 року не отримував. Вважає таку відмову незаконною, оскільки всі необхідні документи для призначення пенсії ним були надані.
Позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явилися про час та місце судового розгляду, повідомлені належним чином (а.с.164, 165).
Позивач подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, заявлені ним позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.97). Під час судового розгляду позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача - начальник Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області Гребінник С.І. (а.с.60, 61), про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надав. Під час судового розгляду позовні вимоги не визнав у повному обсязі у зв'язку з їх безпідставністю та пояснив, що 17.06.2015 року управління ПФУ надало відповідь на заяву ОСОБА_1 від 16.06.2015 року, де його проінформовано, що заява про призначення йому пенсії за віком із зниженням пенсійного віку від 20.11.2014 року розглянута та по ній 28.11.2014 року прийнято рішення за №32 про відмову в призначенні пенсії, рішення разом із супровідним листом за №3587 від 28.11.2014 року направлено поштою на адресу позивача. Зазначив, що управління ПФУ погоджується, і ніколи не заперечувало, що позивач приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в період з 29.07.1986 року по 02.09.1986 року, про що є запис начальника штабу військової частини НОМЕР_1 у військовому квиткові позивача серії НОМЕР_2 , а тому жодної необхідності підтверджувати цей факт показами свідків не доцільно. Надані ОСОБА_1 до управління ПФУ документи про період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у тому числі довідки військової частини, не містять інформації про населенні пункти, де особою проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, як того вимагає зміст підпункту «ґ» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів у порядку письмового провадження.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.
Відповідно до копії паспорта НОМЕР_3 , виданого 05.01.1996 року Котелевським РВ УМВС України в Полтавській області, ОСОБА_1 11.07.2013 року виповнилося 50 років (а.с.8-13).
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням учасника 2 категорії серії НОМЕР_4 , виданого Полтавською обласною державною адміністрацією 30.06.1993 року (а.с. 14).
20.11.2014 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області із заявою про призначення йому пільгової пенсії (а.с.111).
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі №32 від 28.11.2014 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують період його роботи в зоні відчуження в установленому законом порядку (а.с.108-109). Будь-яких даних про те, що вказане рішення відповідача було отримане позивачем по справі не встановлено. Відмітка в журналі реєстрації вихідних документів в управлінні ПФУ в Котелевському районі про направлення відмови в призначенні пенсії, адресованої ОСОБА_1 за вих. №3587 від 28.11.2014 року, не посвідчує належним чином отримання позивачем зазначеного вище рішення (а.с.64-65).
16.06.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити його про результати розгляду його заяви про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.105).
Згідно з листом управління ПФУ від 17.06.2015 року за вих. №3/К-04, ОСОБА_1 було повідомлено, що рішенням управління ПФУ від 28.11.2014 року №32 йому відмовлено у призначенні пенсії, відповідно до абз. 1 п.1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували період роботи в зоні відчуження в установленому законом порядку. Та вказано, що про вказане рішення позивача було повідомлено листом від 09.12.2014 року №3724/04-11 (а.с.101-103)
Позивач, не погодившись із вказаною відмовою відповідача, про яку дізнався 22.07.2015 року лише після повторного звернення 16.06.2015 року, звернувся до суду із даним позовом.
Як було встановлено під час судового розгляду, фактичною підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії, слугували висновки відповідача про те, що з наданих позивачем під час звернення документів не вбачається можливим встановити період роботи у зоні відчуження та населений пункт, в якому виконувались роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Відповідно ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Згідно зі ст. 15 вказаного Закону, довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З огляду на вищезазначені норми Закону, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи, згідно ст. 65 Закону, за поданням районних державних адміністрацій Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС України, Радою Міністрів АРК, державними адміністраціями областей, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями видаються посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або Потерпілий від Чорнобильської катастрофи. Зазначені посвідчення є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами.
Відповідно ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а в ст. 10 цього Закону вказано, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 р. на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно п. 2 ст. 14 Закону учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеними до 2 категорії, є особи, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 01.07.86 р. - незалежно від кількості робочих днів; з 01.07.86 р. по 31.12.86 р. - не менше 5 календарних днів; у 1987 р. - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 р. із зони відчуження (в т.ч. особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.
Згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №501 від 25.08.1992 року «Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а потім і п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 року «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року - незалежно від кількості робочих днів, з 01.07.1986 року до 31.12.1986 року - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору серія А; при цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору Перереєстровано і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Відповідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, має достатній стаж роботи (а.с.110), що не заперечується відповідачем, досяг віку 50 років, а тому, з урахуванням зменшення пенсійного віку, має право на призначення пенсії.
Згідно з пп. «ґ» п. 7 Порядку Подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях N122 від 09.03.88 р., або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Надання інших документів при зверненні за призначенням пенсії з вище зазначених підстав законодавством не передбачено.
При цьому, згідно з п. 38 Порядку, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Відповідно абз. 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями. Основним документом, що визначає час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження є довідка ф. 122, затверджена постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань № 122 від 09.03.1988 року, що видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, у складі яких працівник безпосередньо виконував роботи з ліквідації аварії. У разі неможливості подання довідки за формою ф. 122 для призначення пенсії на пільгових умовах надаються інші (первині) документи, передбачені постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.05 р., що підтверджують період роботи в зоні відчуження, зокрема, довідки військової установи або довідки архівної установи.
У п. 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, встановлено, що підтвердження трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи (архівний №844), при зверненні до відповідача із заявою для призначення пенсії, позивач надав наступні документи: паспорт громадянина України; картку платника податків; копію посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_4 від 30.06.1995 року; військовий квиток НОМЕР_2 від 25.09.1981 року, в якому зазначено, що позивач у період з 29.07.1986 року по 02.09.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Крім того, позивачем додано копію трудових книжок; довідку від 17.03.1997 року №25, видану Котелевським військовим комісаріатом про те, що ОСОБА_1 в період з 29.07.1986 року по 02.09.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відомості про перебування в зоні відчуження відсутні; довідку від 12.05.1991 року №1578, видану військовою частиною НОМЕР_5 про те, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 29.07.1986 року по 05.09.1986 року, військова частина дислокувалася в населеному пункті с. Корогод, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року 106, відноситься до зони відчуження; архівна довідка Галузевого державного архіву МОУ від 11.02.2014 року №23544, в якій зазначено, що підтвердити участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 по військовій частині НОМЕР_5 за період з 29.07 по 05.09.1986 року немає можливості, так як в перевірених наказах командира в/ч НОМЕР_5 по стройовій частині (м.Лубни) за період з 16.07. по 20.09.1986 року і по стройовій частині (с. Корогод) за період з 16.07. по 12.09.1986 року ОСОБА_1 не значиться. Згідно Історичного формуляру в/ч НОМЕР_5 алфавітні книги військовослужбовців в/ч НОМЕР_5 і журнали доз опромінювання в/ч НОМЕР_5 за 1986 рік були знищені в зв'язку з великою дозою опромінення (а.с.107-135). Згідно з повідомленням Комунального підприємства Трудовий архів Котелевського району від 28.11.2014 року №К/399, документи з особового складу по Котелевському міжколгоспному комбінату комунального господарства за 1985-1986 роки на зберігання до КП Трудовий архів Котелевського району не надходили (а.с.132)
Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, в наказі командира військової частини НОМЕР_6 по стройовій частині «д. Целуйки» від 29.07.1986 року №58 значиться наступне: «…§5. Нижепоименованных военнослужащих, прибывших из военкоматов Полтавской области по замене, с 29 июля с.г. зачислить в списки личного состава части, на все виды обеспечения и назначить на должности:…25. Мл.с-та ОСОБА_1 (ініціали не розшифровані), 2 мср». Витяг з наказу дано мовою оригіналу, російською.
У перевірених наказах командира в/ч НОМЕР_1 по стройовій частині за період з 30.07. по 02.09.1986 року виключення ОСОБА_1 не відображено. Одночасно повідомлено, що в наказах командира в/ч НОМЕР_1 по стройовій частині з 29.07.1986 року по 01.09.1986 року відображені неодноразові відрядження команд військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 для виконання робіт в особливій зоні м. Прип'ять Чорнобильського району (в тому числі військовослужбовці 2 мср) кількісно, поіменні списки не додаються. Згідно ліквідаційного акту в/ч НОМЕР_1 журнал обліку доз радіаційного опромінення в період з 01.06. по 04.09.1986 року, книги алфавітного обліку особового складу в/ч НОМЕР_1 за період з 01.06 по 04.09.1986 року були знищені в частині у зв'язку з великою дозою опромінення. В історичному формулярі та ліквідаційному акті в/ч НОМЕР_1 інформація щодо правонаступника відсутня (а.с.90, 100).
Суд вважає, що незбереження первинних документів та відомостей стосовно приймання позивачем участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зазначений період (при наявності відповідного посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) не може слугувати підставою для обмеження пенсійних прав позивача.
Крім цього, у судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які мають статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 2-ї категорії, перебували на військовій службі та приймали участь у ліквідації наслідків аварії у період з липня 1986 року по вересень 1986 року (а.с.37-38; 39-41; 42-44).
Так, допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_4 пояснив, що у 1986 році проходив військову службу в Котелевському районному військовому комісаріаті Полтавської області. ОСОБА_1 разом з іншими військовозобов'язаними, призваними у липні 1986 року на військові збори для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, передав до складу Чапаївської дивізії, звідки їх розформовували по полках. Свідок ОСОБА_2 пояснив, що він разом з позивачем працював у Котелевському міжколгоспному комбінаті комунального господарства, звідки у липні 1986 року були призвані на військові збори для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Службу проходили в різних військових частинах.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що він служив в Чапаївській дивізії, був зам. командира взводу та старшиною роти у в/ч НОМЕР_1 , де проходив службу помічником старшини роти і позивач ОСОБА_1 з 29.07.1986 року по початок вересня 1986 року. Разом брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-км зоні безпосередньо на реакторі, біля реактора (прибирали сміття, знімали заражений радіацією ґрунт, будували паркани, копали траншеї під паркан біля ЧАЕС та ін.).
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд прийшов до висновку, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії є незаконною та необґрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості відмови у призначенні позивачу пенсії, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З приводу частини позовних вимог про призначення пенсії з моменту досягнення позивачем 50-річного віку, тобто з 11.07.2013 року, з виплатою недоотриманої позивачем суми пенсії, починаючи з 11.07.2013 року, суд зазначає наступне.
У своїй позовній заяві позивач вказує про те, що він неодноразово звертався до відповідача з заявами про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак в установленому порядку із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку позивач звернувся лише 20.11.2014 року, за результатами розгляду якої відповідачем було прийнято рішення № 32 від 28.11.2014 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
На підставі п. а ч.1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Разом з тим, суд вважає, що позивач необґрунтовано обмежив свої позовні вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача, оскільки за результатами розгляду заяви прийнято рішення № 32 від 28.11.2014 року.
В силу приписів ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд вважає можливим скасувати рішення відповідача № 32 від 28.11.2014 року щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 1 п.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати призначити пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до абзацу 1 п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Куруючись ст.ст. 6-14, 71, ч. 6 ст. 128, 159 - 163, 167, 1832 КАС України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року № 106, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 1 п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Котелевському районі Полтавської області №32 від 28.11.2014 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Котелевському районі Полтавської області призначити з 20.11.2014 року ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до абзацу 1 п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 10 років, з виплатою неотриманої ним суми пенсії.
У решті позову відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя