10 вересня 2015 р.Справа № 820/5338/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2015р. по справі № 820/5338/15
за позовом ОСОБА_1
до Управління Держземагентства у м.Харкові Харківської області третя особа Харківська міська рада
про визнання нечинним витягу з технічної документації та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держземагентства у Харківській області (далі по тексту - Управління Держземагентства у м. Харкові, відповідач), за участю третьої особи - Харківської міської ради, в якій просив суд :
1) визнати нечинним витяг з технічної документації, про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.10.2013 року № 325, виданий Управлінням Держземагентства у м. Харкові, відповідно договору оренди від 07.12.2004 року;
2) зобов'язати Управління Держземагентства у м. Харкові видати станом на 01.06.2015 року новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2848 кв.м., переданої в оренду ОСОБА_1 на підставі договору оренди від 07.12.2004 року, у м. Харкові, розташованої по АДРЕСА_1, виходячи з того, що дана земельна ділянка буде сформована із застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - для земельних ділянок текстильної промисловості та пошиття одягу Кф -1,2, у встановленому законодавством порядку.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 року по справі № 820/5338/15 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області, за участю третьої особи Харківської міської ради, про визнання нечинним витягу з технічної документації та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2015 року по справі № 820/5338/15 скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 за КВЕД є 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу, об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у м. Харкові, використовується виключно з виробничою метою. У зв'язку з чим, вважає, що відповідачем безпідставно було застосовано при здійсненні нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнт функціонального призначення 2,5 як для земель комерційного призначення, замість належного - 1,2 для земель промисловості, до категорії яких відносяться землі текстильної промисловості та пошиття одягу. Однак, Управлінням Держземагенства у м. Харкові не було проведено перевірку функціонального призначення земельної ділянки, внаслідок чого розраховано завищену нормативну грошову оцінку останньої.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення XXV сесії Харківської міської ради IV скликання від 06.10.2004 року №147/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" між громадянином ОСОБА_1 та Харківською міською радою Харківської області 07.12.2004 року був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,2848 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1 (а.с.9-12).
Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 року №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р." встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014 року. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюється додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.
Тому, з метою перерахунку розміру орендної плати за землю Харківська міська рада звернулася за витягом до Управління держземагентства у м. Харкові Харківської області.
Згідно з витягом №325 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.10.2013 року №3602/08 коефіцієнт Кф становив 2,5, як за землі комерційного використання (а.с.8).
Вважаючи, що відповідачем у даному витязі було завищено розмір нормативної грошової оцінки, оскільки безпідставно вказано коефіцієнт 2,5 як для земель комерційного використання, в той час як спірна земельна ділянка не використовується позивачем у комерційних цілях, а лише в промислових - під виробництво верхнього одягу, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання даного витягу нечинним та зобов'язання Управління Держземагентства у м. Харкові видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку вищевказаної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання - 1,2 (землі промисловості).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка позивачем використовується для здійснення видів діяльності, які є комерційними, а відтак, застосування при здійсненні нормативної грошової оцінки коефіцієнту 2,5 є правомірним. Крім того, судом першої інстанції зроблено висновок, що земельна ділянка площею 0,2848 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, надана позивачеві в оренду, у розумінні ч. 1 ст. 66 Земельного кодексу України не відноситься до земель промисловості, а відтак, відсутні підстави для зобов'язання Управління Держземагентства у м. Харкові провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка використовується позивачем, з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 1,2 (землі промисловості).
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно з ч.ч.1 та 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст.20 ЗК України).
За визначенням статті 269 Податкового кодексу України власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі є платниками земельного податку.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 цього Кодексу, об'єктами оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Статтею 274 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (пункт 289.1 статті 289 Кодексу).
Відповідно до ст.201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель (ч.5 ст.5 Закону України «Про оцінку земель»).
Відповідно до ст.ст.13, 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затверджено спільним наказом Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державного комітету лісового господарства № 18/15/21/11 від 27.01.2006 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за № 388/12262 (далі по тексту - Порядок № 18/15/21/11).
Пунктом 3.1 зазначеного Порядку встановлено, що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.
Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою 8 (п.3.2 Порядку № 18/15/21/11).
Нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів визначається за формулою : Цн = (В х Нп) / Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6 %); Нк - норма капіталізації (3 %); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (п.3.3. Порядку № 18/15/21/11).
Як визначено пунктом 3.5. Порядку № 18/15/21/11, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) (додаток 1, табл. 1.1), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.
Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N 377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики (далі по тексту - Інструкція № 377).
Як встановлено Розділом 1 Інструкції № 377, у звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб.
У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.
Розділом ІІ вказаної Інструкції передбачено, що у графі 42 Форми N 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності" - дані про землі комерційного та іншого використання землі, які використовуються головним чином комерційними, торговими і відповідними службами - торговими центрами, комерційними банками, автозаправними станціями, ремонтними майстернями, готелями, ресторанами, барами, їдальнями, торговими складами та будівлями органів управління ними. Включати потрібно землі за видами економічної діяльності, вказаними в додатку 3; частину земель, наданих юридичним та фізичним особам для підприємницької діяльності, зазначеної в цьому додатку, а також землі згідно з додатком 4, на яких проводиться підприємницька діяльність.
Відповідно до довідки з державної статистичної звітності за формою 6-зем від 29.07.2015 року за №1532/6-15 вбачається, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2848 га, яка використовується позивачем відповідно до договору оренди землі за № 85118/04 від 07.12.2004 року, відноситься до графи 42 - землі комерційного використання.
Згідно із додатком 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, передбачається, що до земель комерційного використання відносяться, зокрема, землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам (код розділу КВЕД К).
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що видами діяльності позивача є, зокрема, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, надання інших допоміжних комерційних послуг, що є комерційними видами діяльності (а.с.7).
Згідно із додатком 3 до Інструкції № 377 до земель комерційного використання відносяться землі, зокрема, на яких здійснюється здавання під найм власної нерухомості, що також є одним із комерційних видів діяльності позивача.
Також суд зазначає, що відповідно до п.165 договору оренди від 07.12.2004 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 у м. Харкові надавалась позивачу для реконструкції нежитлових будівель, зокрема під торговельні приміщення та подальшої експлуатації цих приміщень, що також є комерційним видом діяльності відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів та Державної статистичної звітності за формою 6-зем.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зазначений Управлінням Держземагентства у місті Харкові у спірному Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки N 325 Кф у розмірі 2,5 визначено у відповідності до вимог Порядку 18/15/21/11 та Інструкції № 377.
Посилання позивача на те, що спірна земельна ділянка використовується виключно для потреб промисловості - виробництва верхнього одягу, у зв'язку з чим, на думку позивача, наявні підстави для зобов'язання Управління Держземагентства у м. Харкові провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка використовується позивачем, з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 1,2 - землі промисловості, колегія суддів відхиляє та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Слід відмітити, що за умовами договору від 07.12.2004 року між ОСОБА_1 та Харківською міською радою, земельна ділянка по АДРЕСА_1 у м. Харкові відноситься до земель житлової та громадської забудови, а не до земель промисловості (а.с.9).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим, як встановлено частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У свою чергу, у відповідності до ст.72 КАС України, підставами для звільнення від доказування певних обставин є лише встановлення цих обставин судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили; визнання судом цих обставин загальновідомими; визнання цих обставин сторонами, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися (ч.3 ст.72 КАС України).
При цьому, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч.6 ст.72 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.76 КАС України пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі. Сторони, треті особи або їхні представники, які дають пояснення про відомі їм обставини, що мають значення для справи, можуть бути за їхньою згодою допитані як свідки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, не спростовуючи наявності у відповідача як суб'єкта владних повноважень обов'язку доведення правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, вказує на те, що позивач не звільнений від доказування обставин, які покладено ним в основу позовних вимог.
Колегія суддів зауважує, що позивачем не надано до суду першої та апеляційної інстанцій доказів здійснення ним на спірній земельній ділянці виключно видів діяльності, які у розумінні ст.66 Земельного кодексу України, Порядку № 18/15/21/11, Інструкції № 377 є підставою для віднесення використовуваної ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Харкові до земель промисловості.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до вищевказаної земельної ділянки коефіцієнту функціонального використання 1,2 - землі промисловості.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні позивача, розташованої по АДРЕСА_1 у м. Харкові, із застосуванням коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного призначення - 2,5, що відображено у витязі № 325 від 17.10.2013 року, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України «Про оцінку земель», Порядком № 18/15/21/11, Інструкцією № 377, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, підстави для задоволення позовних вимог про визнання вказаного витягу нечинним та зобов'язання відповідача видати новий витяг із застосуванням коефіцієнту 1,2, відсутні.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.п. 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі визнання акта незаконним, суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині постанови.
Беручи до уваги, що оскаржуваний позивачем витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є нормативно-правовим актом, вимоги про визнання його нечинним не можуть бути задоволені.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2015р. по справі № 820/5338/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.
Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 15.09.2015 р.