10 вересня 2015 р. Справа № 816/1529/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. по справі № 816/1529/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002"
до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України треті особи Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області
про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці ДФС, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмовив прийнятті митної декларації.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської митниці Міндоходів про коригування митної вартості від 20 листопада 2014 року № 806020002/2014/000114/1. Визнано протиправною та скасувати картку Полтавської митниці Міндохоів відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 806020002/2014/00324 від 20 листопада 2014 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" судові витрати у розмірі 73, 08 грн.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2015року , прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , посилається на правомірність постанови суду першої інстанції , просить суд апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено , що 01 лютого 2013 року між Компанією Langfang Meihua Bio-Teehnology Co.,Ltd та ТОВ "Тандем-2002" укладено контракт № 1315602, з урахуванням внесених додатковими угодами змін, згідно з яким Компанія Langfang Meihna Bio-Teehnology Co.,Ltd продає, а ТОВ "Тандем-2002" купляє L-лізин HCL та L- треонін 98,5 % на загальну суму 4 000 000 доларів США у кількості, по цінам та в терміни поставки згідно додатків, які є невід'ємною частиною даного Контракту (а. с. 15-20).
Відповідно до додатку 20 (специфікація на товар) поставці підлягає L-лізин HCL у кількості 35 т на загальну суму 30 100,00 доларів США (а. с. 21).
Позивачем, з метою здійснення митного контролю та оформлення товару L-лізин HCL в кількості 35 т за ціною 860 доларів США/т (на загальну суму 30 100 доларів США) до Полтавської митниці подано митну декларацію від 19.11.2014 №806020002/2014/012041 (а. с. 51-52).
Разом з митною декларацією позивачем подано пакет товаросупровідних та комерційних документів.
Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору (графа 42 митної декларації).
Рішенням №806020002/2014/000114/1 від 20 листопада 2014 року (а. с. 23) митну вартість імпортованих товарів скориговано із застосуванням резервного методу, використавши при цьому як основу для розрахунків раніше визначену митну вартість товару, оформленого за митною декларацією № 112050000/2014/23384 від 22.10.2014.
Карткою відмови №806020002/2014/00324 відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв'язку з порушенням приписів статті 52 Митного кодексу України в частині визначення митної вартості товару (а. с. 22).
Митною декларацією № 806020002/2014/012114 від 21 листопада 2014 року позивачем було відкореговано митну вартість товару відповідно до вимог відповідача та сплачено митні платежі, що дало можливість розмитнити товар та його використовувати.
Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу були надані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів за ціною контракту, які містять всю необхідну інформацію про вартість товару, реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, а тому відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості товарів без необхідних на те підстав, а оскаржуване рішення винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (частина 4 статті 52 Митного кодексу України).
Згідно із частиною 5 статті 52 Митного кодексу України декларація митної вартості подається, зокрема, у разі: якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни.
Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
В силу приписів частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із частиною 6 статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі закріплено право митних адміністрацій переконатися в правдивості або точності будь-якої заяви, документа або декларації, наданих для цілей митної оцінки. Тобто під час митної оцінки контролюючий орган зобов'язаний прийняти до уваги всі документи що надані суб'єктом господарювання до митного оформлення, проаналізувати та дослідити зміст кожного документу та надати відповідну оцінку.
Частиною 21 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
В силу положень частин 1 - 3 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно частини 1, 2 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до частини 11 статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Отже, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Матеріалами справи підтверджено , що для здійснення митного оформлення товару на виконання контракту № 1315602 від 01.02.2013р. укладеного між «Тандем - 2002» та Компанією «Лангфанг Мейхуа Біо- Технолиджі», позивачем подано митну декларацію № 806020002/2014/012041 від 19.11.2014 в якій митна вартість товару: L-лізин НСЬ 98,6% являє собою L-лізину моногідрохлорид, визначена за основним методом, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються на рівні 0,95 доларів США за кг.
В результаті митного контролю встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме - у платіжному дорученні № 16 від 09.09.2014 у графі «Призначення платежу» зазначено інший рахунок-фактуру від 28.08.2014, який не подано до митного оформлення. Проведено консультацію з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в декларанта та в митному органі, що було підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості від 20 листопада 2014 року № 806020002/2014/000114/1.
Зазначена невідповідність є обґрунтованою підставою для виникнення сумніву щодо неправомірності визначення митної вартості товару за ціною договору.
Відповідно ст. 33 МКУ митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віданні, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах.
Крім того, рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 0,95 дол. США за кг., а рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за МД від 22.10.2014 №112050000/2014/23384, що визнана митним органом, становить 1,55 дол. США за кг.
Під час консультацій декларанта відповідно до вимог третьої частини ст. 53 МКУ зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) копію митної декларації країни відправлення ; 5) інші документи за власним бажанням.
INVOICE (рахунок - фактура) від 28.08.2014р. , відсутність якого було підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 20 листопада 2014 року позивачем до митниці не надано.
Декларантом додатково подано калькуляцію на товар, комерційну пропозицію та технічний лист на товар.(опис товару).
Калькуляція на товар не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки вона не містить інформації щодо вартості сировини, яка входить до складу товару, а також не містить даних про хімічний склад сировини, що не дає можливості ідентифікувати то« Технічний лист на товар (опис товару) не містить інформації про ціну товару.
Таким чином, в поданих документах відсутнє документальне підтвердження складових митної вартості, вони носять інформативний характер і не можуть бути використані для підтвердження заявленої митне вартості.
Інших документів для підтвердження заявленої митної вартості подано не було.
В позовній заяві позивач посилається на надання до митного органу INVOICE (рахунок - фактура) від 28.08.2014р., якій підтверджує правомірність визначення позивачем митної вартості товару.
Проте, на вимогу протокольної ухвали суду апеляційної інстанції , позивачем не надано суду доказів подання даного INVOICE (рахунок - фактура) від 28.08.2014р. до митного органу.
Представник Полтавської митниці ДФС заперечує проти подання позивачем INVOICE (рахунок - фактура) від 28.08.2014р.
Колегія суддів вважає , що вищенаведене дійсно підтверджує наявність обґрунтованих сумнівів у митниці щодо правильності визначення митної вартості за ціною договору, тому проведення коригування Полтавською митницею ДФС митної вартості товару із застосуванням резервного методу відповідно до ст.64 Митного кодексу України є правомірним , а відповідно картка відмови в прийнятті митної декларації № 806020002/2014/00323 та рішення про коригування митної вартості від 19.11.2014 № 806020002/2014/000113/2 є законними .
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до п.2 ст. 58 не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх необхідних відомостей).
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з аналогічними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.
Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст.64 Митного кодексу України, визначена митна вартість товару ґрунтується на МД від від 22.10.2014р. № 112050000/2014/23384, що була визнана митним органом.
За таких обставин, відмовляючи позивачу у митному оформленні товарів за основним методом, Митниця діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, і мала підстави для обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару декларантом та правильно застосувала резервний метод визначення митної вартості, мотивувавши неможливість застосування попередніх.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вищевказане не було враховано судом першої інстанції , що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, тому відповідно п.4 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Полтавської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2015р. по справі № 816/1529/15 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Тандем - 2002" відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М.
Повний текст постанови виготовлений 15.09.2015 р.