Постанова від 08.09.2015 по справі 820/6789/15

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 р. Справа № 820/6789/15

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. по справі № 820/6789/15

за поданням Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

до Публічного акціонерного товариства "Куп'янський машинобудівний завод"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Куп'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з поданням до Публічного акціонерного товариства "Куп'янський машинобудівний завод", в якому просила суд стягнути з рахунків у банках обслуговуючих Публічного акціонерного товариства "Куп'янський машинобудівний завод" кошти у розмірі 15020,28 грн. по орендній платі з юридичних осіб.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року Подання Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, апелянт просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити подання у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 87.9 ст. 87, п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що податковий борг позивача з моменту направлення податкових вимог не переривався, а тому судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що Куп'янська ОДПІ не набула права на звернення до суду із вказаним поданням.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України", Куп'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області реорганізовано шляхом приєднання до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області. Вказані відомості внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб.

Згідно ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необхідність замінити в порядку процесуального правонаступництва згідно ст. 55 КАС України відповідача, апелянта у справі, Куп'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області на Куп'янську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Куп'янський машинобудівний завод" станом на день розгляду справи перебуває на обліку як платник податків в Куп'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Відповідачем подано до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік від 09.02.2015 року №9011099613.

Контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкові вимоги від 29.07.2008 року № 1/86 та від 01.09.2008 року №2/99.

Проте, суд першої інстанції зазначив, що відповідно облікової картки платника станом на 31.12.2008 року за Публічним акціонерним товариством "Куп'янський машинобудівний завод" рахується переплата. Лише, станом на 31.12.2012 року у відповідача виникає заборгованість з орендної плати з юридичних осіб. Доказів наявності безперервного боргу зі сплати інших податків та зборів позивачем не надано.

Крім того, відповідно до подання Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області Публічне акціонерне товариство "Куп'янський машинобудівний завод" має податковий борг перед бюджетом України, який складає - 15020,28 грн., строк сплати якого настав 30.06.2015 року, отже позивач просить стягнути податковий борг за орендну плату за земельну ділянку за травень 2015 року. При цьому, відповідачем надано копію квитанції про оплату оренди земельної ділянки з юридичних осіб за травень 2015 року у розмірі 15020,28 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні подання податкового органу, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту направлення першої податкової вимоги, а саме з 29.07.2008 року платником податків податковий борг був погашений, що підтверджується обліковою карткою платника податків, а через деякий час виник знову, отже контролюючий орган повинен направити (вручити) відповідачу нову податкову вимогу виходячи з періоду виникнення нового грошового зобов'язання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на час розгляду справи, позивач не набув права на звернення до суду із вказаним поданням про стягнення в судовому порядку з платника податків податкового боргу, яке виникає у податкового органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня відправлення платнику податків податкової вимоги рекомендованим листом із повідомленням про вручення, незалежно від дати фактичного отримання цієї податкової вимоги платником податків, вказаної в повідомленні про вручення, або після безпосереднього вручення такої вимоги під розписку платнику податків.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п/п. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В контексті наведеного пунктом 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України, також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3. ПК України).

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку (п. 37.2. ПК України).

Згідно п.п 9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України плата за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно до статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкові.

Згідно до п.288.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 7 статті 288 Податкового кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

У пункті 2 статті 286 Податкового кодексу зазначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Визначення податкового боргу, надане у пп. 14.1.175 ст. 14 Кодексу, свідчить, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченої платником податків у встановлений строк.

Як вбачається з облікової картки платника податків - відповідача у справі, станом на 30.06.2015 року податковий борг ПАТ "Куп'янський машинобудівний завод" по орендній платі з юридичних осіб становить 152 728,07 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача, на час звернення контролюючого органу до суду з даним поданням, податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб за травень 2015 року у сумі 15 020,28 грн. Доказів сплати вказаного податкового боргу на час розгляду справи відповідачем до суду не надано.

З приводу посилання суду першої інстанції на квитанцію від 25.06.2015 року про оплату оренди земельної ділянки з юридичних осіб за травень 2015 року колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з облікової картки відповідача, контролюючим органом зазначені кошти були зараховані в рахунок погашення податкового боргу по черговості його виникнення відповідно до вимог п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України, оскільки на час сплати вказаних коштів за підприємством рахувалась недоїмка по орендній платі у розмірі 117 228,74 грн., а також пені - 34 147,45 грн.

Так, пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, незалежно від визначеного платником податку призначення платежу, у разі наявності податкового боргу, сума такого платежу у розмірі податкового боргу зараховується на погашення цього податкового боргу в порядку черговості його виникнення.

Враховуючи те, що відповідач мав несплачену заборгованість перед бюджетом, Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією у відповідності до зазначених вище норм закону, сплачені відповідачем кошти зараховано в рахунок сплати заборгованості у порядку черговості її виникнення (а.с. 50).

Отже, вищезазначене платіжне доручення не може слугувати належним доказом у справі на підтвердження погашення податкового боргу за спірний період.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України.

У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В п. 95.3 ст. 93 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкові вимоги від 29.07.2008 року № 1/86 та від 01.09.2008 року №2/99, які отримані платником 01.08.2008 року та 04.09.2008 року відповідно, згідно поштових повідомлень про вручення (а.с. 13-14).

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент направлення податкових вимог), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (пп.6.2.2 п.6.2 ст.6 цього Закону).

Відповідно до пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 даного Закону, податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється (п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 цього Закону).

Таким чином, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Приймаючи рішення у справі суд першої інстанції зазначив, що відповідно облікової картки платника станом на 31.12.2008 року за Публічним акціонерним товариством "Куп'янський машинобудівний завод" рахується переплата. Лише, станом на 31.12.2012 року у відповідача виникає заборгованість з орендної плати з юридичних осіб. Доказів наявності безперервного боргу зі сплати інших податків та зборів позивачем не надано.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при прийнятті рішення у справі, не враховано принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин у справі суд повинен витребувати у податкового органу або платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності податкового боргу у платника податків, а також дотримання податковим органом процедури надіслання такому платнику податкової вимоги, що є підставою для звернення до суду із відповідним поданням про стягнення коштів. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі пункту 1 частини другої статті 110, статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів.

Як вбачається з довідки Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 857/20-26-25 від 30.06.2015 року про безперервність податкового боргу платника податків, податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п, що виник з 01.09.2008 року перервався 04.03.2015 року. Податковий борг з орендної плати з юридичних осіб з 30.09.2011 року по 30.06.2015 року не переривався. (а.с. 23). Вказане свідчить про те, що податковий борг відповідача не переривався.

Крім того, факт безперервності податкового боргу відповідача за період з моменту виставлення податкових вимог по червень 2015 року встановлений численними судовими рішеннями, які набрали законної сили, прийнятими судами протягом 2013-2015 рр. на задоволення позовних вимог Куп'янської ОДПІ у справах про стягнення з ПАТ "Куп'янський машинобудівний завод" податкового боргу та надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, зокрема: №№ 820/11241/13-а, 820/5360/13-а, 820/10667/14, 820/18103/14, 820/2308/14, 820/122/15, 820/1285/15, 820/7030/15, 820/4515/15, 820/2906/15, що в силу приписів ч. 1 ст. 72 КАС України, не підлягає додатковому доказуванню.

Підпунктом 191.1.2 п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

З огляду на встановлені у справі обставини та враховуючи, що відповідач доказів погашення податкового боргу у розмірі 15 020,28 грн. до суду не надав, колегія суддів приходить до висновку, що подання податкового органу про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у зазначеній сумі є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки вона ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції внаслідок вищезазначених порушень - скасуванню з прийняттям нової постанови задоволення подання Куп'янської ОДПІ.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2015р. по справі № 820/6789/15 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою подання Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство "Куп'янський машинобудівний завод", кошти у розмірі 15 020 (п'ятнадцять тисяч двадцять) грн. 28 коп. по орендній платі з юридичних осіб код б/к 18010600 на р/р 3321681270013; отримувач: Куп'янське УДКСУ- код отримувача: 37813292, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ в Харківській області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.

Повний текст постанови виготовлений 14.09.2015 р.

Попередній документ
51893271
Наступний документ
51893273
Інформація про рішення:
№ рішення: 51893272
№ справи: 820/6789/15
Дата рішення: 08.09.2015
Дата публікації: 08.10.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: