08 вересня 2015 р.Справа № 638/6397/15-А
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2015р. по справі № 638/6397/15-А
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора агітації відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Бердянська та Бердянського району ГУ МВС України Запорізької області Фурса Олександра Анатолійовича , Старшого інспектора ДПС, керевник групи відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Бердянська та Бердянського району ГУ МВС України Запорізької області Шиян Сергія Івановича
про визнання протиправнми дій інспекторів відділення ДАІ з обслуговування м. Бердянська та Бердянського району ГУ МВС України в Запорізькій області старшого інспектора Шияна Сергія Івановича та інспектора з агітації Фурси Олександра Анатолійовича,
20.04.2015 р., ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить визнати дії інспекторів відділення ДАІ з обслуговування м. Бердянська та Бердянського району ГУ МВС України в Запорізькій області: Фурси О. А. та Шияна С. І. противоправними та скасувати постанову серії ПС2 № 277241 від 14.04.2015 року у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 та закрити справу.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора з агітації відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Бердянська та Бердянського району ГУ МВС України в Запорізькій області Фурси Олександра Анатолійовича, старшого інспектора ДПС, керівника групи відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Бердянська та Бердянського району ГУ МВС України в Запорізькій області Шияна Сергія Івановича про визнання протиправними дій інспекторів відділення ДАІ з обслуговування м. Бердянська та Бердянського району ГУ МВС України в Запорізькій області: старшого інспектора Шияна Сергія Івановича та інспектора з агітації Фурси Олександра Анатолійовича та скасування постанови серії ПС2 № 277241 від 14.04.2015 року у справі про адміністративне правопорушення - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги
В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 14.04.2015 р. серія ПС2 № 277241, ОСОБА_1 14.04.2015 р. о 10:25 год. в м. Бердянську керував автомобілем НОМЕР_1, по пр. Леніна біля перехрестя з вул. Свободи здійснив зупинку транспортного засобу ближче ніж 10 м. від пішохідного переходу, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Даною постановою застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255,00 грн.
Позивач не погодившись з діями відповідача звернувся до суду з позовом
Відмовляючи у задоволенні позову судом першої інстанції зроблено висновок, що відповідач діяв в межах та на підставі чинного законодавства, не порушуючи при цьому законних прав та інтересів ОСОБА_1, що в свою чергу свідчить про те, що вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до абз. 4 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями ч. 12 та ч. 21 ст. 11 Закону України «Про міліцію», міліція має право: «проводити кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень», «використовувати передбачені нормативними актами технічні засоби для виявлення та фіксації порушень Правил дорожнього руху».
Колегія суддів зауважує, що відповідачами надано суду докази фіксування зазначеної подій технічними приладами, що мають функції відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чи інших документів.
Таким чином, виходячи з положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, як нормативного акту, яким у своїй діяльності керується Державтоінспекція МВС України при притягнені правопорушників до відповідальності, наявність спеціального допуску фотокамерам чи відеореєстраторам будь - якого виробника, не є обов'язковою умовою її використання працівниками ДАІ при виявленні та фіксації порушень Правил дорожнього руху.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме із запису з відеореєстратора, встановленого на патрульному автомобілі, аварійна світлова сигналізація позивачем на автомобілі Ноndа Ассогd не ввімкнена, знак аварійної зупинки або миготливий, червоний ліхтар не установлено, після того, як загорівся зелений сигнал світлофора, який дозволяє рух, позивач не почав рухатися, а продовжував стояти біля пішохідного переходу на світлофорі, до нього підійшов працівник міліції для роз'яснення позивачу суті скоєного правопорушення, а в цей час до автомобіля підійшли два пасажира з пакунками та поклали ці пакунки в багажник.
Згідно пункту 15.14 ПДР України у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих правил, що позивач не виконав, на відео фіксації допущеного ним адміністративного правопорушення добре видно (відео 10240002, час 10:25:47 - 10:26:10), що аварійна світлова сигналізація позивачем не ввімкнена, знак аварійної зупинки або миготливий, червоний ліхтар не установлено.
Також, відповідно до пункту 15.9 г ПДР України, зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами.
Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 - необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2015р. по справі № 638/6397/15-А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.
Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2015 р.