08 вересня 2015 р.Справа № 820/4041/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калитки О. М.
Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2015р. по справі № 820/4041/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові міжрегіонального головного управління Міндоходів Харківської області, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000054200 від 02 квітня 2015 року у повному обсязі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2015 року у справі № 820/4041/15 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Тріумф» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000054200 від 02.04.2015 року.
Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, 06 квітня 2015 Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріумф», отримано податкове повідомлення-рішення № 0000054200 від 02 квітня 2015 року, відповідно якого Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів, на підставі Акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2015 року № 99/28-09-42-10/3051350 від 20.03.2015 року, далі - Акт перевірки, встановлено порушення з боку позивача п. п. 198.1., п. 198.6. ст. 198, п. 200.1. ст.. 200 Податкового кодексу України, яке полягає у включенні позивачем до податкової декларації з ПДВ № 9019793875 від 20.02.2015 року податкових накладних, складених у грудні 2014 року, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, зобов'язано позивача сплатити за основним зобов'язанням 202990, 00 грн., відповідно п. 123.1. ст. 123 ПК України за штрафними санкціями - 50747,50 грн., всього 253737,50 грн. У розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до податкового повідомлення - рішення № 0000054200 від 02 квітня 2015 року зазначено, що позивачем завищено суму податкового кредиту за січень 2015 року на суму ПДВ 202989,55 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на 202989,55 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суми податків, включені позивачем до складу податкового кредиту згідно податкової декларації з ПДВ № 9019793875 від 20.02.2015 року, підтверджувались зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними № 7328 (зареєстрована в ЄРПН 13.01.2015 р.) та № 26485 (зареєстрована в ЄРПН 08.01.2015 р.), що відповідно п. 201.10. ст. 201 ПК України є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент складання податкових накладних) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент складання податкових накладних) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Згідно ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 31.12.2014 року було складено податкові накладні № 7328 (зареєстрована в ЄРПН 13.01.2015 р.) та № 26485 (зареєстрована в ЄРПН 08.01.2015 р.) (а.с. 49-50)
Також, позивачем були включені суми податків до складу податкового кредиту згідно податкової декларації з ПДВ № 9019793875 від 20.02.2015 року, які підтверджувались зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними № 7328 (зареєстрована в ЄРПН 13.01.2015 р.) та № 26485 (зареєстрована в ЄРПН 08.01.2015 р.). (а.с. 44-48)
У зв'язку із внесенням змін до норм Податкового кодексу України з 1 січня 2015 року відповідно до ст.198.6 суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:
- ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод,
- ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
- для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.
Тобто, втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Посилаючись на позицію вказану в листі Державної фіскальної служби України № 5292/7/99-99-19-03-02-17 від 17.02.2015 року відповідач вважає, що всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту).
Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу. Зазначене стосується податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року, як в електронному, так і паперовому вигляді, як зареєстрованих в ЄРПН, так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.
Оскільки станом на 31 грудня 2014 року до складу податкового кредиту могли бути включені податкові накладні з датою складання не раніше 1 січня 2014 року, до уточнюючих розрахунків, які подаються до контролюючого органу з метою включення до складу податкового кредиту таких податкових накладних, не можуть бути включені податкові накладні з датою складання до 1 січня 2014 року (винятком є лише податкові накладні, які включаються до складу податкового кредиту за фактом оплати платниками податку, які формують податковий кредит за касовим методом).
Починаючи з 1 січня 2015 року, всі податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, та розрахунки коригування до них складаються платниками податку виключно в електронному вигляді, у тому числі ті, які складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, не видаються покупцю, складені за щоденними підсумками операцій тощо.
У січні 2015 року обов'язковій реєстрації в ЄРПН підлягали податкові накладні, у яких сума ПДВ перевищує 10 тис. грн., а також ті, що були складені при здійсненні операцій з постачання підакцизної та імпортованої продукції.
Податкові накладні, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015 року та які не підлягали обов'язковій реєстрації в ЄРПН (сума ПДВ не перевищує 10 тис. грн., та складені за операціями з постачання товарів, що не відносяться до підакцизної та імпортованої продукції), включаються до складу податкового кредиту покупця за січень 2015 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту).
Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
Так, на час складення податкових накладних № 7328 та № 26485 у грудні 2014 році Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Тріумф» мало право на включення до податкового кредиту сум ПДВ протягом 365 днів з дати складання податкової накладної.
З 01 січня 2015 року з вказаного вище пункту Податкового кодексу України вилучено норми, що дозволяли платнику, який не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, скористатися правом на включення цього ПДВ до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної; а для тих платників, хто обчислював ПДВ за касовим методом - протягом 60 календарних днів з дня списання коштів.
Водночас, колегія суддів наголошує, що на час складення податкових накладних у 2014 році строк правової дії податкових накладних було визначено діючими у 2014 році п. 198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу, який складав 365 днів.
Отже, право Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф» на включення до податкового кредиту податкових накладних протягом 365 днів з дати їх виписки базувалось на спеціальних та чинних на період виписки податкових накладних положеннях законодавства 2014 року, зокрема норм Податкового кодексу України.
Разом з тим, обмеження права позивача щодо включення у 2015 році до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених у 2014 році, без подання уточнюючих розрахунків, викладені в листі Державної фіскальної служби України №5292/7/99-99-19-03-02-17 від 17.02.2015 року, ґрунтуються на новій редакції Податкового кодексу України, що набрала чинності з 01 січня 2015 року.
Таким чином, відповідач фактично позбавляє Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф» право на податковий кредит без подання уточнюючих розрахунків за грудень 2014 року на підставі податкових накладних, виписаних до 01.01.2015 року, у той час як станом на дату складання таких накладних діяла норма Податкового кодексу України, що надавала платнику право віднести суми ПДВ до податкового кредиту протягом 365 днів з дати складання відповідних накладних.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищенаведене та положення ст. 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові міжрегіонального головного управління Міндоходів Харківської області №0000054200 від 02 квітня 2015 року підлягає скасуванню, як таке що прийнято з порушенням норм чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2015р. по справі № 820/4041/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.
Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О.
Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2015 р.