30 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 523/5556/15-а
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Сувертак І.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 16 квітня 2015 року про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
20 травня 2010 року постановою Суворовського районного суду м.Одеси зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням надбавки 50% від посадового окладу за особливі умови служби з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2006 року та з 01 січня 2008 року довічно.
03 квітня 2015 року позивач звернулася до суду першої інстанції з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. /т.2 а.с.2/
Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 16 квітня 2015 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 лютого 2011 року відповідно до заяви позивача судом першої інстанції виданий виконавчий лист у справі №2а-181/10.
22 лютого 2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. /т.2 а.с.12-13/
Згідно з п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
14 березня 2011 року старшим державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження, оскільки відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01 березня 2011 року №1031/05 вимоги виконавчого документа фактично виконані в повному обсязі. /т.2 а.с.5,6,7,15/
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність поданої позивачем заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки наявні постанови державної виконавчої служби, з приводу відкриття виконавчого провадження та закінчення виконавчого провадження в зв'язку з виконанням судового рішення.
Слід зазначити, що позивачем при зверненні до суду з даною заявою вибрана не та форма захисту. Якщо позивач вважає судове рішення невиконаним, з метою належного захисту своїх прав визначених законом, вона повинна була оскаржити постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, а не звертатися до суду з заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції вірно застосував норми процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 16 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: О.А. Шевчук
Суддя: О.І. Шляхтицький