08 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2-а/489/165
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: ГУБНИЦЬКИЙ Д.Г.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні, стягнення моральної шкоди,-
14.04.2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно нерозгляду заяви про призначення пенсії на пільгових умовах з 29.09.2015 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити пенсію позивачу за Списком №1 починаючи з 29.09.2015 року та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.06.2015 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви про призначення пенсії на пільгових умовах позивачу; зобов'язано відповідача розглянути заяву та прийняти відповідне рішення..
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 15.07.2015 року управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва подано апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
Апелянт зазначає, що постанова Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.06.2015року прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернулась до УПФУ вперше 11.09.2014 року (а.с. 15) із заявою про призначення їй пільгової пенсії відповідно п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який надає право на пенсію за Списком № 1.
11.03.2015 року відповідач прийняв Рішення № 14/2 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність підтвердженого трудового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 виходив з того, що період та характер робіт позивача відповідають вимогам, встановленим для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з вимогами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до рішення УПФУ від 11.03.2015 року № 14/2 за позивачем визнаний спеціальний стаж, який підпадає під визначення цієї норми закону, за період з 27.02.1996 року по 31.03.2003 року у 7 років 1 місяць 6 днів. Обрахування велося з дати звернення позивача із заявою від 12.12. 2014 року про призначення їй пільгової пенсії на пільгових умовах (Список №1). Не визнано стажем, який надає право на пільгову пенсію, період роботи позивачки в міській поліклініці №3 на посаді рентген лаборанта міського травматологічного пункту за сумісництвом на 0,5 штатної одиниці з 01.04.2003 року по 28.02. 2013 року за довідкою від 04.09.2014 року №57 через невиконання обов'язкової умови зайнятості на роботах передбачених Списком №1 повний день. Інша уточнююча довідка від 19.12.2014 року про фактичну роботу позивачку за списком №1 протягом вказаного періоду 3 роки 4 місяці до уваги не взята через відсутність документів, що підтверджують неритмічну роботу поліклініки в даний період.(а.с.41-42).
У відповідності до долученої до пенсійної справи довідки Комунального закладу Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» від 19.12.2014 року ОСОБА_2 працювала в міській поліклініці №3 в рентгенологічному кабінету в міському травматологічному пункті на посаді рентгенлаборанта за сумісництвом з 01.04.2003 року по 28.02.2013 року. За роботу в шкідливих умовах праці рентген лаборантам встановлений скорочений робочий день 6 годин при 5 денному робочому тижні. Міський травматологічний пункт працює цілодобово без вихідних. Згідно наказу МОЗ від 18 грудня 2000 р. №204-о «Про затвердження галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку» тривалість робочої зміни медичних працівників травмпункту становить 24 години, згідно графіка. ОСОБА_2 в дні свої чергувань працювала повну робочу зміну в умовах списку №1 від 06 до 24 години згідно графіку. Всього за період роботи з 01.04. 2003 р. по 28.02.2013 р. ОСОБА_2 відпрацювала в умовах списку №1 5170 годин, що складає 40 місяців або 3 роки 4 місяці (а.с.57).
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки пільговий стаж позивача підтверджується наявними у матеріалах справи копією трудової книжки позивача та довідкою про підтвердження трудового стажу.
Разом з тим, позивач просить призначити їй пенсію з 29.09.2014 року.
При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки позивач вперше звернулась з заявою про призначення пенсії 11.09.2014 року, то саме з цієї дати повинна обраховуватись пенсія позивача.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Пунктом 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого у міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до п. 1.7. Порядку днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Згідно з п.4.3. не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Колегія суддів з наявної у матеріалах справи копії заяви про призначення пенсії від 11.09.2014 року не вбачає запису стосовно необхідності додати певні документи та з огляду на зазначене доходить висновку про призначення пенсії позивачу з дати звернення, а саме з 11.09.2014 року.
Разом з тим, колегія суддів не приймає доводів апелянта стосовно відмови ОСОБА_2 від заяви про призначення пенсії №267 від 11.09.2014 року, оскільки відмова від заяви про призначення пенсії подана після строку встановленого для прийняття рішення щодо призначення пенсії чи відмови .
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2015 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В.Бойко
Суддя: Т.М.Танасогло
Суддя: О.В. Яковлєв