09 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 490/12782/14-а
Категорія: 11.1 Головуючий в 1 інстанції: Черенкова Н.П.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій щодо відмови в проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок, -
У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва щодо відмови йому в проведенні з 1 грудня 2013 р. перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв'язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати і суддівської винагороди судді Заводського районного суду м. Миколаєва, яка складає 19488 грн., в т.ч. посадовий оклад 12180 грн. і надбавка за вислугу років 7308 грн., відповідно до ст. ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 р. № 3 -рп/2013; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва з 1 грудня 2013 року здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та з урахуванням рішення Конституційного суду України від 03.06.2013 р. № 3-рп/2013, виходячи із заробітної плати (суддівської винагороди) працюючого судді Заводського районного суду м. Миколаєва і стажу роботи позивача, який дає право на отримання зазначеного грошового утримання, а також проводити позивачеві відповідні виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці по день припинення права на такі виплати зі здійсненням відповідного перерахунку після кожної зміни суддівської винагороди суддів Заводського районного суду м. Миколаєва внаслідок збільшення визначеної законом мінімальної заробітної плати.
На обґрунтування позову послався на те, що його права порушені, як судді у відставці, у зв'язку з недотриманням відповідачем правових норм, у т.ч. прийнятого рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 р. №3-рп/2013 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 2, абз. 2 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не надходило, колегія суддів відповідно до ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у письмовому провадженні.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював суддею Заводського районного суду м. Миколаєва, загальний зарахований стаж судді становить 25 років 6 днів, з березня 2010 року знаходиться у відставці.
Виходячи у відставку позивачу було нараховане щомісячне грошове утримання судді з 30.03.2010 р. в сумі 6134 грн. 40 коп., що становило на той час 90% від зарплати судді.
Довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 становить 90 % від зарплати діючого судді, яка складається з посадового окладу і надбавки за вислугу років яка в нього становить 60% і без обмежень.
Також, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 звертався до Центрального районного суду м. Миколаєва з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання дій щодо відмови в проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці неправомірними, зобов'язання здійснювати перерахунок відповідно до ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та згідно до положень рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рн/2013, справа № 1-2/2013 р., стягнення недоплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в червні 2013 року в розмірі 9344,16 грн. з 1 липня 2013 року і по день винесення судом рішення по 10382 грн. 40 коп. за кожний повний місяць.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада .2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 р., адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва - задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєва щодо відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідок за № 7\1 -706\13 та № 5\2707\13 від 07 червня 2013 року Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області з січня 2013 року про заробітну плату працюючого на відповідній посаді судді для обчислення довічного утримання. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України у Центральному районі міста Миколаєва здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно довідок за № 7\1 -706\13 та № 5\2707\13 від 07 червня 2013 року Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області , починаючи з 3 червня 2013 року відповідно до ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та згідно до положень рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рн/2013, справа № 1-2/2013 р., виходячи із заробітної плати працюючого судді Заводського районного суду м. Миколаєва і стажу роботи ОСОБА_1 Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України у Центральному районі міста Миколаєва провести ОСОБА_1 відповідні виплати на підставі проведеного перерахунку недоплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 03 червня 2013 року по день припинення права на такі виплати.
08.05.2014 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до відповідача, в якій вказав, що при виконанні постанови від 19.11.2013 року не було враховано, що 01.12.2013 року розмір заробітної плати працюючого судді Заводського районного судуд м. Миколаєва збільшився у зв'язку зі зміною мінімальної заробітної плати в Україні і склав 19488,00 грн. На підставі викладеного просив провести відповідний перерахунок з 01.12.2013 року та провести виплати щомісячного довічного утримання в розмірі 17539,20 грн.
Згідно довідки Управління ДСА в Миколаївській області від 26.05.2014 року, оклад складає 12180,00 грн., надбавка за вислугу років - 60 % - 7308,00 грн.
Листом від 06.06.2014 року УПФУ у Центральному районі м. Миколаєва, ОСОБА_1 роз'яснено, що він має право звернутись із заявою на перерахунок довічного утримання судді у відставці, надавши оригінал довідки про заробітну плату.
Рішенням від 15.10.2014 року ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії, з урахуванням довідки про заробітну плату працюючого судді станом на 01.12.2013 року, з підстав непередбачуваності такого перерахунку ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
З 1 грудня 2013 р. грошове утримання працюючого судді районного суду змінилося у зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати з 1 147 грн. до 1 218 грн.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці відповідно до вимог ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в в Центральному районі м. Миколаєва здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до вимог частини 3 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", в редакції змін, внесених Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" в розмірі 90 % заробітної плати працюючого судді Заводського районного суду м. Миколаєва, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, 01.12.2013 року.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 138 Закону №2453-VI щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Позивач при звільненні у відставку мав право на 90% щомісячного довічного грошового утримання, що також вірно було встановлено судом першої інстанції.
Законом №3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частини третю та п'яту статті 138 Закону №2453-VI викладено в новій редакції, згідно з якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 138 Закону).
Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина п'ята статті 138 Закону).
В силу частини першої статті 37, статті 37-1 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Уразі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Враховуючи те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і розмір пенсії колишнього державного службовця залежать від суми грошового утримання діючого судді (заробітної плати працюючого на відповідній посаді державного службовця), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та виходячи з принципу єдності статусу суддів, у разі підвищення розміру грошового утримання діючого судді має здійснюватися перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Аналізуючи зазначені норми законів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок розміру довічного грошового утримання необхідно здійснювати із заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді. Перерахунок довічного грошового утримання проводиться у випадку збільшення заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Положення частини третьої статті 138 Закону №2453-VI в редакції Закону №3668-VI Рішенням Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині обмежень максимального розміру довічного грошового утримання, тому такі виплати повинні здійснюватися за правилами, передбаченими Законом №3668-VІ.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Центрального районного суду м. Миколаєва ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва - залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: А.Г. Федусик