23 вересня 2015 року 810/2464/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Приходько Н.І., за участю:
представників позивача - Лати Н.Ф., Кондратьєвої Ю.В.,
представників відповідача - Григор'єва Д.Т., Ткач Н.В., Школьної Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерок» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
10 червня 2015 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аерок» (ТОВ «Аерок», товариство, пдприємство) із позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29 травня 2015 року №0000952201/2376, №0000962201/2375, №0000942201/2374, №0000972201/2373, №0005591702/2370.
Зазначали, що твердження відповідача про нереальність операцій між позивачем і його контрагентами не відповідає дійсності. Звертали увагу на наявність у підприємства усіх необхідних і належно оформлених первинних документів, які підтверджують реальність операцій. Вказали, що всі придбані товари за досліджуваними у ході перевірки операціями були використані у господарській діяльності товариства. Наголошували, що платник податків не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Стверджували, що за наслідками подання уточнюючих декларацій із податку на прибуток податкові зобов'язання товариства «Аерок» не збільшились, у зв'язку із чим і не виникло обов'язку з їх доплати. Наголошували на правильності розрахунку і сплати у необхідному розмірі до бюджету податку з доходів фізичних осіб у за період, який перевірявся.
Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, просили скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, у тому числі і у письмових запереченнях. Вказали, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи із такого.
Як видно з Акта від 12 травня 2015 року №963/2201/34840150 (т.1 а.с.20-113), у період з 12 березня 2015 року по 23 квітня 2015 року проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерок» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року.
За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, ТОВ «Аерок» порушено вимоги:
- пунктів 138.1, 138.2, підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 153.2.4 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1631568,86 грн. за 2013 рік та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 10158450 грн., в тому числі за І квартал 2014 року - на 1903954 грн., за І півріччя 2014 року - на 3826785 грн., за 3 квартал 2014 року - на 6373120 грн., за 2014 рік - на 10158450 грн.;
- підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, пункту 50.1 статті 50, підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1276523 грн., в тому числі за І квартал 2014 року - на 196105 грн., за II квартал 2014 року - на 1080418 грн. та не нараховано штрафну санкцію в розмірі 319130,75 грн., в тому числі за І квартал 2014 року в розмірі 49026,25 грн., за II квартал 2014 року у сумі 270104,50 грн.;
- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.6, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим завищено податковий кредит на загальну суму 3722134,00 грн.;
- підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176, пункту 177.8 статті 177 Податкового кодексу України, що привело до заниження податкових зобов'язань із податку з доходів фізичних осіб за 2013 - 2014 роки на загальну суму 20143,65 грн.
Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, позивачем подано до ДПІ заперечення на нього (т.12 а.с.181-185).
Листом від 26 травня 2015 року №1543/10/10-16-22-01 про розгляд заперечень Інспекцією повідомлено ТОВ «Аерок», що висновки Акта перевірки залишено без змін в частині донарахувань податку на прибуток та податку на додану вартість, а в частині заниження податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб висновки Акта будуть переглянуті (щодо відшкодування коштів на відрядження працівнику підприємства ОСОБА_6.) (т.12 а.с.187-193).
На підставі Акта перевірки позивача, з урахуванням результатів розгляду заперечень, 29 травня 2015 року ДПІ прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0000952201/2376, яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку на прибуток юридичних осіб на 1631569 грн. за основним платежем і на 815785 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.114);
- №0000972201/2373, згідно якого збільшено грошове зобов'язання із податку на прибуток юридичних осіб на 1276523 грн. за основним платежем і на 319131 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.115);
- №0000942201/2374, яким збільшено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 3722134 грн. за основним платежем і на 1861067 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.116);
- №0000962201/2375, згідно якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10158450 грн. (т.1 а.с.117);
- №0005591702/2370, яким збільшено грошове зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб у сумі 19840,65 грн. за основним платежем і на 14374,47 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.121).
Стосовно податкових повідомлень-рішень №0000952201/2376, №0000942201/2374 та №0000962201/2375 від 29 травня 2015 року, суд зазначає наступне.
Названі повідомлення-рішення винесені на підставі висновків податкового органу про завищення витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування на загальну суму 18745654,56 грн., в тому числі: за 2013 рік - 8587204,56 грн., за І квартал 2014 року - 1903954 грн., за І півріччя 2014 року - 3826785 грн., за 3 квартали 2014 року - 6373120 грн., за 2014 рік - 10158450 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на 3722134 грн.
Такі висновки обґрунтовано констатацією податковим органом відсутності фактичного здійснення господарської діяльності позивача із ТОВ «Ариал», ТОВ «Віст Груп Лімітед», ТОВ «Осмос Трейд», ТОВ «Компані Плазма», ПП «Електронні маркувальні системи», ТОВ «Протер», ТОВ «Франківські сучасні технології» (ТОВ «Спецконсалт»), ТОВ ТПФК «Теркон», ТОВ «Укр-Паллет», ПП «Торгсервіс-2001» та ТОВ «Союз-торг-2005». Ці твердження обумовлені посиланням на відомості із Акта ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві №125/22-1/14331605 від 27 червня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ариал» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 1 березня 2013 року по 31 березня 2013 року»; Акта ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві №671/26-55-22-07/14331605 від 1 серпня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ариал» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 1 травня 2013 року по 30 червня 2013 року»; Акта ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 12 вересня 2014 року №4096/26-58-22-08-11/38050901 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Віст Груп Лімітед» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Готіка ЛТД», ТОВ «Пак Плюс 2012», ТОВ «Спрінфудс Торг», ТОВ «Регістан ЛТД» та ТОВ «АСТОРГ ЦЕНТР за період з 1 січня 2013 року по 31 липня 2014 року»; Акта ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 30 жовтня 2014 року № 1059/3-26-50-22-03-38315129 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Осмос Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) при проведенні господарських операцій з контрагентами за період 1 жовтня 2012 року по 31 липня 2014 року»; Акта ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 7 жовтня 2014 року №5010/20-31-22-03-07/36226451 «Про результати документальної позапланової виїзної перевір ТОВ «Компані «Плазма» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року»; Акта ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 2 грудня 2014 року №3439/2204/31261622 «Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Електронні маркувальні системи» щодо дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ «Ньюкост Менеджменте», ТОВ «Фінанс Рілейшнз Груп» та ТОВ «Фармхауз» за липень 2014 року, ТОВ «Будактив-ТМ», ТОВ «Флоренція Груп» за серпень 2014 року»; Акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 12 серпня 2014 року №1837/26-59-22-08/38688187 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Протер» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період грудень 2013 року, січень, лютий та травень 2014 року», податкової інформації ДПІ у м. Івано-Франківську ДФС у Івано-Франківській області від 9 лютого 2015 року №722/7/09-15-22-04-45/751 ТОВ «ФРАНКІВСЬКІ СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» по взаємовідносинам з контрагентами за період з 1 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року»; Акта ДПІ в Амур-Ннжньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 7 жовтня 2014 року №2578/04-61-22-3/21866643 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ТПФК «ТЕРКОН» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Кіпаріс-Груп» за період з 1 квітня 2013 року по 31 травня 2013 року»; службової записки Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 30 квітня 2015 року №51/31-536 щодо можливої відсутності реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Укр-Паллет», ПП «Торгсервіс-2001» і доводами про відсутність за місцем знаходження ТОВ «Ариал», ТОВ «Протер», ТОВ «Франківські сучасні технології». Також зазначено, що ТОВ «Аерок» не надано до перевірки по відносинам із ТОВ «Ариал», ТОВ «Віст Груп Лімітед», ТОВ «Осмос Трейд», ТОВ «Компані Плазма», ПП «Електронні маркувальні системи», ТОВ «Протер», ТОВ «Франківські сучасні технології» (ТОВ «Спецконсалт»), ТОВ ТПФК «Теркон» документів на підтвердження транспортування товару, а у наданих товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам із ТОВ «Укр-Паллет», ПП «Торгсервіс-2001» та ТОВ «Союз-торг-2005» у графі «Відомості про вантаж» не вказано кількість місць, масу брутто, код та клас вантажу, не заповнено графи «Відомості про вантажно-розвантажувальні операції» і «Транспортні послуги, що надаються автомобільним перевізником». Вказано і те, що згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Укр-Паллет» та ПП «Торгсервіс-2001» за період перевірки для контрагентів-покупців не зареєстровано жодної податкової накладної, оскільки сума податку на додану вартість за такими податковими накладними менше 10000 грн., тому стверджено неможливість ідентифікації придбаного товару.
У зв'язку із цим, Інспекцією констатовано, що ТОВ «Аерок» занижено податок на прибуток на загальну суму 1631568,86 грн., в тому числі за 2013 рік на 1631568,86 грн., та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 10158450 грн., в тому числі за І квартал 2014 року на суму 1903954 грн., за І півріччя 2014 року на суму 3826785 грн., за 3 квартал 2014 року на суму 6373120 грн., за 2014 рік на суму 10158450 грн.; а також, що товариством завищено податковий кредит на загальну суму 3722134,00 грн. за період, який перевірявся.
Стосовно операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю «Ариал».
Судом з'ясовано, що ТОВ «Ариал» (постачальник) поставило ТОВ «Аерок» (покупець) за усним договором підшипники, комплект гільз насоса ТА-40 та шнек до насоса ТА-53 на загальну суму 25932 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 4322 грн., на підтвердження чого товариство надало завірені копії видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень про перерахування коштів на рахунки названого контрагента, а також відомості про використання придбаного товару на виробництві позивача та акти списання (т.1 а.с.124-131).
Щодо операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю «Віст Груп Лімітед».
У ході розгляду справи встановлено, що ТОВ «Віст Груп Лімітед» (постачальник) поставляло ТОВ «Аерок» (покупець) за усною домовленістю киянки гумові. На підтвердження факту придбання та отримання такого товару позивачем надано копії наступних документів:
- видаткові накладні на загальну суму 15255,77 грн., у тому числі податок на додану вартість - 2542,62 грн. (т.1 а.с.133-142, 144, 146, 148-149);
- товарно-транспортні накладні на засвідчення транспортування товару (т.1 а.с.143, 145, 147, 150-163);
- податкові накладні на загальну суму 15255,77 грн., у тому числі податок на додану вартість - 2542,62 грн. (т.1 а.с.164-177);
- банківську виписку на підтвердження проведення розрахунків (т.12 а.с.238).
Стосовно операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю «Осмос Трейд».
Як з'ясовано під час розгляду справи, ТОВ «Осмос Трейд» (постачальник) поставило ТОВ «Аерок» (покупець) за усним договором мішалку у кількості 1 шт. на загальну суму 18354 грн., у тому числі податок на додану вартість - 3059 грн., на підтвердження чого товариство надало копії видаткової накладної, податкової накладної, платіжного доручення та акта прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (т.1 а.с.179-182).
З приводу операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю «Компані Плазма».
11 листопада 2013 року між ТОВ «Аерок» (покупець) та ТОВ «Компані Плазма» (постачальник) укладено договір поставки №11-11-01 (т.1 а.с.184-185), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти та сплатити вартість товару, по найменуванню, кількості, якості, вартості відповідно до специфікацій до цього договору. Поставка товару може здійснюватися однією або декількома партіями. На кожну партію товару сторони передають наступні документи: рахунок - фактуру, податкову накладну, видаткову накладну. Поставка товару здійснюється в строки, визначені в кожній специфікації по кожній партії товару. Постачальник вважається таким що виконав поставку за цим договором в момент, вказаний у специфікації. Приймання - передача товару по кількості та якості здійснюється у відповідності з Інструкціями №П-6 від 15 червня1965 року та №П-7 від 25 квітня 1966 року. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання повноважними представниками сторін відповідних видаткових накладних. Розрахунки за товар здійснюються покупцем на підставі отриманого рахунку-фактури на умовах згідно специфікацій до договору.
У специфікації №1 до договору поставки №11-11-01 від 11 листопада 2013 року обумовлено найменування, кількість, ціну та вартість товару (т.1 а.с.185зв.).
З метою підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду завірені належним чином копії наступних документів:
- видаткові накладні (т.1 а.с.186,193);
- податкові накладні (т.1 а.с.187-188, 194);
- платіжні доручення на засвідчення оплати (т.1 а.с.189-190);
- товарно-транспортна накладна (т.1 а.с.191);
- акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (т.1 а.с.192).
Щодо операцій із Приватним підприємством «Електронні маркувальні системи».
8 січня 2014 року між ТОВ «Аерок» (покупець) та ПП «Електронні маркувальні системи» (постачальник) укладено договір постачання №002 (т.2 а.с.2), за умовами якого постачальник зобов'язується систематично постачати і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю певний товар (принтери та картриджі), а покупець - приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Товар повинен бути поставлений покупцю не пізніше 4-х днів з моменту отримання попередньої оплати на поточний рахунок постачальника в розмірі 100 % згідно виставленого рахунку. Постачання здійснюється на умовах СРТ м. Березань Київської області. Перехід права власності на товар відбувається в момент отримання його покупцем від постачальника з одночасним врученням товаророзпорядних документів: рахунка-фактури, видаткової накладної, податкової накладної. Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки.
На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду завірені належним чином копії видаткових накладних, податкових накладних, платіжного доручення, експрес-накладної, актів прийому-передачі, накладних-вимог (на засвідчення використання у господарській діяльності товариства) (т.2 а.с.3-33).
Стосовно операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю «Протер».
28 березня 2014 року між ТОВ «Аерок» (покупець) та ТОВ «Протер» (продавець) укладено договір №АБ-0225/14 (т.2 а.с.35-36), за умовами якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця комплект гільз до насосу ТА 40 у кількості 1 (однієї) штуки, а покупець - прийняти продукцію і оплатити її на умовах договору. Ціна продукції зазначається в рахунку-фактурі і становить 15120 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 2520 грн. Строк поставки товару - 3 робочих дні з моменту оплати. Продавець зобов'язується повідомити покупця про готовність продукції та її відвантаження. Разом з продукцією продавець зобов'язаний передати покупцю видаткову накладну та рахунок-фактуру. Оплату продукції покупець здійснює на умовах 100% передоплати з моменту виставлення рахунку-фактури. Оплата проводиться у національній валюті України на банківські реквізити продавця, зазначені у договорі. Якість продукції, яка є предметом цього договору, повинна відповідати технічним умовам та державним стандартам, прийнятим для такого виду продукції. Доставка здійснюється автомобільним транспортом продавця і за його рахунок. Продукція поставляється покупцеві на умовах СРТ, м. Обухів, вул. Промислова, 6, склад покупця згідно Міжнародних правил тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС-2010». Разом із продукцією покупцю надаються наступні документи: видаткова накладна, податкова накладна, рахунок-фактура.
З метою підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду завірені належним чином копії наступних документів:
- видаткові накладні (т.2 а.с.37, 41-43);
- податкові накладні (т.2 а.с.38, 44-46);
- платіжне доручення (т.2 а.с.39);
- накладна вимога на засвідчення використання товарів у господарській діяльності для ремонту насосу (т.2 а.с.40).
За операціями із Товариством з обмеженою відповідальністю «Франківські сучасні технології» (ТОВ «Спецконсалт»).
22 жовтня 2014 року між ТОВ «Аерок» (покупець) та ТОВ «Спецконсалт» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №АБ-0541/14 (т.2 а.с.48-49), за умовами якого продавець зобов'язується доставити та передати у власність покупця комплектуючі частини до пневмовинтових насосів ТА-14, ТА-53. Якість товару повинна відповідати стандартам, технічним умовам виробника та паспорту. Оплата за поставлений товар здійснюється у наступному порядку, якщо інший порядок оплати не вказаний в специфікаціях до договору: попередня оплата у розмірі 70% від суми, що вказується в специфікаціях до договору протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату товару; решта суми у розмірі 30% - протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки товару. Поставка товару здійснюється на умовах EXW - склад компанії «Нова Пошта» відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010 за адресою: Київська область, м. Обухів, пров. Заводський, 3, відділення №1, якщо інший порядок поставки не вказується в специфікаціях.
На підтвердження виконання умов вказаного договору і придбання броньованої втулки до насосу Та-14 позивачем подано до суду завірені належним чином копії видаткової накладної, податкової накладної, платіжного доручення про оплату, а також акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та накладної вимоги на засвідчення використання придбаного товару для комплектації агрегату насосного ТА-14 (т.2 а.с.50-54).
З приводу операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю ТПФК «Теркон».
Як встановлено під час розгляду справи, ТОВ ТПФК «Теркон» (постачальник) поставило ТОВ «Аерок» (покупець) за усним договором шаблон колієвимірювальний ЦУП-2Д у кількості 1 шт. на загальну суму 2640 грн., у тому числі податок на додану вартість - 440 грн.
З метою підтвердження факту придбання, отримання такого товару і його використання у власній господарській діяльності позивачем надано копії видаткової накладної, податкової накладної, платіжного доручення, товарно-транспортної накладної, а також накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, (т.2 а.с.56-59, т.13 а.с.3).
Стосовно операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр-Паллет».
24 грудня 2012 року між ТОВ «Аерок» (покупець) та ТОВ «Укр-Паллет» (постачальник) укладено договір №АБ-0609/12 (т.2 а.с.61-62), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти піддони дерев'яні у порядку та на умовах, визначених договором, а також оплатити їх вартість. Постачальник підтверджує, що товар належить йому на праві власності. Товар, що постачається повинен відповідати характеристикам, визначеним у ТУ покупця. Покупець приймає товар відповідно до умов, визначених у ТУ покупця, що додаються до договору та становлять його невід'ємну частину. У випадку невідповідності товару характеристикам, визначеним у ТУ покупця або виявлення товару непридатним до використання, покупець має право не приймати товар та повернути його постачальнику. Поставка товару здійснюється на наступних умовах - передача товару здійснюється на складі покупця за адресою: м. Березань, вул. Войкова, 44-а, та місто Обухів, вул. Промислова, 6; найменування, асортимент, кількість, дата поставки кожної партії товару, ціна товару зазначаються покупцем у відповідній заявці. Замовлення направляється постачальнику не пізніше, ніж за 3 (три) календарних дні до бажаної дати завантаження товару на електронну пошту постачальника europoddon@inbox.ru. Постачальник надсилає покупцю письмове підтвердження про прийняття замовлення та умов замовлення - протягом однієї доби з моменту отримання замовлення; мінімальна кількість однієї разової поставки товару становить 640 піддонів; розвантаження товару здійснюється за рахунок та силами покупця на складі покупця; транспортування товару на склад покупця здійснюється автомобільним транспортом постачальника; постачальник при передачі товару покупцю передає також відповідним чином оформлені документи: рахунок-фактуру, накладну на відвантаження, податкову накладну; за умови відповідності товару характеристикам, визначеним у ТУ покупця, уповноважений представник покупця підписує накладну на відвантаження та передає один її екземпляр уповноваженому представнику постачальника. Загальна вартість договору складає 9500000 грн., в тому числі податок на додану вартість 20% - 1583333,33 грн. Оплата вартості товару здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів після отримання товару на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури. Розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі у національній валюті України.
У додатку №1 до договору №АБ-0609/12 від 24 грудня 2012 року обумовлено, що вартість товару становить 38 грн., в тому числі податок на додану вартість 6,33 грн. за 1 (один) піддон (т.2 а.с.62зв.).
На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду завірені належним чином копії наступних документів:
- видаткові накладні разом із товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.65-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-250, т.5 а.с.1-32);
- податкові накладні (т.5 а.с.33-250, т.6 а.с.1-43);
- банківську виписку на засвідчення проведення оплати (т.12 а.с.225-235).
За операціями із Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз-торг-2005».
21 лютого 2013 року між ТОВ «Аерок» (покупець) та ТОВ «Союз-торг-2005» (постачальник) укладено договір №АБ-0152/13 (т.6 а.с.61-62). Умови поставки та перелік документів, які надаються покупцю, є аналогічними як і у договорі №АБ-0609/12 від 24 грудня 2012 року укладеним між ТОВ «Аерок» та ТОВ «Укр-Паллет».
У додатку №1 до договору №АБ-0152/13 від 21 лютого 2013 року обумовлено, що вартість товару становить 39,50 грн., в тому числі податок на додану вартість 6,58 грн. за 1 піддон (т.6 а.с.62зв.).
З метою підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду завірені належним чином копії наступних документів:
- додаткова угода №1 від 27 грудня 2013 року (т.6 а.с.63);
- видаткові накладні (т.6 а.с.64, 66, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106);
- товарно-транспортні накладні (т.6 а.с.65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107);
- податкові накладні (т.6 а.с.108-129);
- виписка з банку про перерахування коштів (т.12 а.с.195-196).
Щодо операцій із Приватним підприємством «Торгсервіс-2001».
29 листопада 2013 року ТОВ «Аерок» (покупець) та ПП «Торгсервіс-2001» (постачальник) укладено договір №АБ-0703/13 (т.7 а.с.45-46). Умови поставки та перелік документів, які надаються покупцю є аналогічними як і у договорі №АБ-0609/12 від 24 грудня 2012 року укладеним ТОВ «Аерок» із ТОВ «Укр-Паллет».
У додатку №1 до договору №АБ-0703/13 від 29 листопада 2013 року обумовлено, що вартість товару становить 40,56 грн., в тому числі податок на додану вартість 6,76 грн. за 1 піддон (т.7 а.с.46зв.).
З метою підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до суду завірені належним чином копії наступних документів:
- видаткові накладні разом із товарно-транспортними накладними (т.7 а.с.55-250а, т.8 а.с.1-250, т.9 а.с.1-250, т.10 а.с.1-250, т.11 а.с.1-26);
- податкові накладні (т.11 а.с.27-250, т.12 а.с.1-113);
- банківську виписку (т.12 а.с.208-215).
Перед укладанням досліджуваних договорів, з метою запобігання укладенню правочинів із недобросовісними суб'єктами господарювання, товариство «Аерок» здійснило низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «Ариал», ТОВ «Віст Груп Лімітед», ТОВ «Осмос Трейд», ТОВ «Компані Плазма», ПП «Електронні маркувальні системи», ТОВ «Протер», ТОВ «Франківські сучасні технології» (ТОВ «Спецконсалт»), ТОВ ТПФК «Теркон», ТОВ «Укр-Паллет», ПП «Торгсервіс-2001», ТОВ «Союз-торг-2005», зокрема, позивачем отримано копії свідоцтв про реєстрацію платниками податку на додану вартість щодо ТОВ «Союз-торг-2005», ПП «Торгсервіс-2001», ТОВ «Компані Плазма», ТОВ «Осмос Трейд», ПП «Електронні маркувальні системи», ТОВ «Укр-Паллет»; витяг з реєстру платників податку на додану вартість щодо ТОВ «Спецконсалт»; копії свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи стосовно ТОВ «Союз-торг-2005», ТОВ «Компані Плазма»; копії довідок з ЄДРПОУ щодо ТОВ «Союз-торг-2005», ТОВ «Компані Плазма», ТОВ «Укр-Паллет»; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ «Союз-торг-2005», ПП «Торгсервіс-2001», ТОВ «Спецконсалт», ТОВ «Осмос Трейд», ПП «Електронні маркувальні системи», ТОВ «Укр-Паллет»; витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ПП «Торгсервіс-2001» та ТОВ «Укр-Паллет»; копії довідок про взяття на облік платниками податків ТОВ «Компані Плазма» та ТОВ «Укр-Паллет»; копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Компані Плазма» (т.12 а.с.146-180).
При цьому, як зазначено у письмових поясненнях позивача (т.12 а.с.140-144), перевірка таких контрагентів як ТОВ «Ариал», ТОВ «Віст Груп Лімітед», ТОВ «Протер» ТОВ ТПФК «Теркон», здійснювалась товариством відповідно до вимог внутрішніх локальних актів, згідно яких для оцінки контрагентів використовувалась інформація, отримана з відкритих джерел, у тому числі з наступних ресурсів: 1. реєстрація контрагента в якості юридичної особи/фізичної особи-підприємця: сайт http://ігс.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html з пошуком по найменуванню або коду в ЄДРПОУ контрагента; 2. реєстрація контрагента в якості платника податку на додану вартість: http://minrd.gov.ua/reestr, інформація про анульовані свідоцтва з податку на додану вартість міститься на сайті http://minrd.gov.ua/anulir; 3. по базі даних судових рішень всіх інстанцій України на сайті http://revestr.court.gov.ua/ на предмет стягнення заборгованості; 4. порушення справ про банкрутство досліджується за допомогою правової бази «ЛІГА ЗАК0Н»; 5. перевірка контрагента на предмет наявності в нього ліцензії, що підлягають оформленню в обов'язковому порядку, здійснюється на сайті http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeLR.html; 6. перевірка акціонерних товариств проводиться на сайті http://www.smida.gov.ua/db/emitent/search. Статус реєстрації та відомостей про юридичну особу в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних вище контрагентів був підтверджений, в онлайн-реєстрах на сайті податкової служби «Реєстр платників податків», «Реєстр платників податку на додану вартість», а також на вкладці «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» - вся інформація про вказаних вище контрагентів була підтверджена, такі контрагенти взяті на облік в податковому органі в якості платників податків, включаючи податок на додану вартість, податкового боргу перед ДПІ названі контрагенти не мали.
На підтвердження наявності у позивача складських приміщень, товариством «Аерок» подано копії договору купівлі-продажу нерухомого майна (комплексу) від 8 жовтня 2010 року, витягу про державну реєстрацію прав №27911026 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно (індексний номер: 23211951 від 19 червня 2014 року), з яких вбачається, що у власності ТОВ «Аерок» перебуває нерухоме майно за адресами: Київська область, місто Обухів, вул. Промислова, 6, та Київська область, м. Березань, вул. Войкова, 44а (т. 12 а.с.239-242).
Також, товариством надано витяг із журналу обліку транспорту та приклади скрінів відеозапису, як доказ фактичної доставки піддонів на підприємство позивача та використання їх у господарській діяльності такого суб'єкта господарювання (т.13 а.с.5-38).
Як доказ відображення операцій позивача із названими вище контрагентами у бухгалтерському обліку подано картки рахунку 631 за січень 2013 року - грудень 2014 року у розрізі кожного контрагента (т.13 а.с.40-91).
Товариством надано і зведену інформацію у табличному вигляді за операціями із перерахованими вище контрагентами у розрізі кожної податкової і видаткової накладних, відповідних їм транспортних і платіжних документів (т.12 а.с.194,197-207,216-224,236-237)
З метою засвідчення використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача, надано акти на списання матеріалів, що були витрачені на пакетування блоків, зведені відомості по пакувальним матеріалам, оборотно-сальдові відомості по рахунку 204, накладні на переміщення, лімітно-забірні карти (т.6 а.с.130-191, т.13 а.с.92-250, т.14 а.с.1-250, т.15 а.с.1-196, т.16 а.с.1-250, т.17 а.с.1-250, т.18 а.с.1-89).
У судовому засіданні 23 вересня 2015 року у якості свідків були допитані директор ПП «Торгсервіс-2001» і колишній директор ТОВ «Укр-Паллет» ОСОБА_10, а також директор ТОВ «Союз-торг-2005» ОСОБА_11.
Так, ОСОБА_10 повідомив, що у період із грудня 2012 року по грудень 2013 року займав посаду директора ТОВ «Укр-Паллет», вказав, що у цей час постійно таке товариство перебувало у договірних відносинах із ТОВ «Аерок», при цьому, договори, інші первинні документи, а також податкові накладні від імені ТОВ «Укр-Паллет» підписувалися ним особисто. Вказав, що у подальшому ТОВ «Укр-Паллет» було продано іншому власнику і змінило своє місцезнаходження на місто Донецьк, у зв'язку із чим він перейшов на роботу до ПП «Торгсервіс-2001», спочатку юристом, а потім - директором. Також підтвердив факт укладення та виконання ПП «Торгсервіс-2001» договору від 29 листопада 2013 року №АБ-0703/13 із ТОВ «Аерок».
Крім того, ОСОБА_10, як директором ПП «Торгсервіс-2001», подано письмові пояснення, в яких зазначено, що на момент укладення договору із ТОВ «Аерок» юридичне місцезнаходження ПП «ТОРГСЕРВІС-2001» було наступним: АДРЕСА_1. В подальшому фактичне та юридичне місцезнаходження ПП «ТОРГСЕРВІС-2001» змінилось на м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 3 (на засвідчення наявності за вказаною адресою офісного приміщення надано копію договору суборенди №23/12-1 від 23 грудня 2013 року укладеного з ТОВ «Віта груп» (т.19 а.с.72-73)). Зазначав, що господарська діяльність ПП «ТОРГСЕРВІС-2001» здійснювалась згідно зареєстрованих видів економічної діяльності: основний вид діяльності 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; інші: оптова торгівля фруктами й овочами, оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, консультування з питань комерційної діяльності, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки. Стверджував, що підприємство мало всі технічні можливості для виробництва дерев'яних піддонів, а саме: виробниче приміщення (пункт виготовлення та дозборки) у смт. Ріпки, Чернігівської області, що підтверджується договором оренди нерухомого майна (договір №1 від 2 січня 2014 року) (т.19 а.с.69-71), необхідний персонал - дев'ять чоловік, що видно із поданої підприємством «ТОРГСЕРВІС-2001» звітності 1-ДФ та копіями трудових книжок (т.19 а.с.76-94, 97-106), мало у власності автомобіль DAF 95 СВ 0515 BE та причіп Jumbo СВ 8094 XT для транспортування товарів, в тому числі і піддонів, а також сировину - заготовку для піддонів, яку товариство отримувало від ТОВ «БАТ ТРЕЙД ГРУП» і ПП «ПРОМ-ТЕХ СНАБ», відображуючи ці операції в обліку; також отримувало лісопродукцію (пиловник та техсировину) від суб'єктів підприємницької діяльності, які перебували на третій групі оподаткування. На підтвердження наявності у підприємств «Укр-Паллет» і «Торгсервіс-2001» трудових ресурсів ОСОБА_10 надав копії трудових книжок ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_12 (т.19 а.с.97-106).
Також, подано і письмові пояснення ОСОБА_10 стосовно періоду роботи на посаді директора ТОВ «Укр-Паллет», у яких вказано, що поставку піддонів ТОВ «Укр-Паллет» здійснювало товариству «Аерок» протягом 2013 року на підставі договору №АБ-0609/12 від 24 грудня 2012 року. Повідомив, що у цей період підприємство було зареєстровано за адресою: місто Чернігів, вул. Одинцова, 17а, кв. 405; господарська діяльність проводилась згідно зареєстрованих видів економічної діяльності: основний вид діяльності 46.90 неспеціалізована оптова торгівля. Загальна чисельність працюючих становила 8 осіб. Зазначив, що товариство мало у власності автомобіль DAF та напівпричіп СВ 6199 ХТ, якими і здійснювало доставку піддонів товариству «Аерок». Крім того, товариство «Укр-Паллет» мало складські приміщення у м. Чернігові та приміщення дозборки у смт. Ріпки, Чернігівської області, що підтверджується відповідними договорами оренди (т.19 а.с.107-110), а також виробниче приміщення (пункт виготовлення та дозборки) у смт. Ріпки Чернігівської області; сировину для виготовлення піддонів підприємство отримувало від фізичних осіб та суб'єктів підприємницької діяльності, які не були платниками податку на додану вартість.
ОСОБА_10 надав суду і засвідчені копії довідок ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві за результатами проведення зустрічної звірки ПП «Торгсервіс» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Аерок» №564/26-57-22-05-10/35606211 від 15 липня 2014 року за період із 1 березня 2014 року по 31 березня 2014 року (т.19 а.с.54-60) та №390/26-57-22-04-10/35606211 від 22 травня 2014 року за період із 1 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року (т.19 а.с.61-68), з яких вбачається, що за результатами проведення звірок розбіжностей по взаємовідносинах, як і будь-яких порушень податкового законодавства - не встановлено.
Допитаний у якості свідка директор ТОВ «Союз-торг-2005» ОСОБА_11 повідомив, що таке товариство дійсно перебувало у договірних відносинах із ТОВ «Аерок» і виконувало зобов'язання за договором №АБ-0152/13 від 21 лютого 2013 року, також зазначив, що він особисто підписував як сам такий договір, так і інші первинні документи та податкові накладні на виконання названого договору. У судовому засіданні ОСОБА_11 надав засвідчені копії договорів купівлі-продажу лісопродукції, які укладалися ТОВ «Союз-торг-2005» з ДП «Малинський лісгосп АПК» Житомирського обласного комунального лісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» (т.19 а.с.111-114) та із ДП «Радомишльський лісгосп АПК» (т.19 а.с.115-116) на підтвердження придбання продукції для виконання зобов'язань перед ТОВ «Аерок».
Крім того, представники позивача повідомили суд, що перебували у договірних відносинах із ТОВ «Ариал», ТОВ «Віст Груп Лімітед», ПП «Електронні маркувальні системи», ТОВ «Протер» і отримували товар від таких контрагентів у період, який підлягав перевірці, але і у інших місяцях, відмінних від тих у яких Інспекцією констатовано відсутність фактичного здійснення господарської діяльності, при цьому, документальне оформлення операцій було аналогічним періодам у яких стверджено порушення, однак ДПІ не донарахувала податкових зобов'язань. Підстави такого представники відповідача пояснити не змогли.
Надаючи правову оцінку обставинам справи щодо цієї частини вимог, суд зазначає таке.
За визначенням у пункті 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів і послуг місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкових накладних).
За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За нормами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).
Платники податку на прибуток, об'єкт, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом 3 Податкового кодексу України.
За правилами статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
За визначенням у підпункті 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати у розумінні цього кодексу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником).
До складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно із підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.
За нормами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З метою встановлення факту здійснення господарських операцій судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення цих операцій; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності їх учасників; зв'язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.
Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків для визначення витрат з метою оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту із податку на додану вартість; податковий кредит та валові витрати вважається сформованим правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та підтверджують їх здійснення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні»).
Витрати для цілей визначення податкового кредиту із податку на додану вартість і об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту із податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймається податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.
Наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішеннями суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише підставу для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності платнику податків його контрагентом ніякі товари не постачались.
Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованим. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентами. Тобто, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновки про результати діяльності його контрагентів або висновки Актів про неможливість проведення зустрічної звірки його контрагентів без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим платником податку.
Суд враховує і вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Судом з'ясовано, що позивачем вжито необхідних заходів щодо перевірки наявності податкової правосуб'єктності у своїх контрагентів та їх спроможності виконувати зобов'язання за відповідними договорами.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент вчинення та виконання господарських договорів ТОВ «Ариал», ТОВ «Віст Груп Лімітед», ТОВ «Осмос Трейд», ТОВ «Компані Плазма», ПП «Електронні маркувальні системи», ТОВ «Протер», ТОВ «Франківські сучасні технології» (ТОВ «Спецконсалт»), ТОВ ТПФК «Теркон», ТОВ «Укр-Паллет», ПП «Торгсервіс-2001» та ТОВ «Союз-торг-2005» були належним чином зареєстрованими юридичними особами, мали право укладати правочини, були зареєстровані платниками податку на додану вартість, мали право виписувати податкові накладні.
Щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних по відносинам із ТОВ «Ариал», ТОВ «Віст Груп Лімітед», ТОВ «Осмос Трейд», ТОВ «Компані Плазма», ПП «Електронні маркувальні системи», ТОВ «Протер», ТОВ «Франківські сучасні технології» (ТОВ «Спецконсалт»), ТОВ ТПФК «Теркон», то сама собою наявність або відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Тим більше, податковий орган не зміг спростувати перевезення придбаної у названих контрагентів позивачем власними силами, а також із використанням послуг підприємства «Нова пошта», зважаючи на незнаний обсяг таких товарів.
Стосовно тверджень податкового органу у Акті перевірки позивача щодо наявності недоліків у товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам із ТОВ «Укр-Паллет», ПП «Торгсервіс-2001» та ТОВ «Союз-торг-2005», зокрема, щодо того, що у графі «Відомості про вантаж» не вказано кількість місць, маса брутто, код та клас вантажу, не заповнено графу «Відомості про вантажно-розвантажувальні операції», не заповнена графа «Транспортні послуги, що надаються автомобільним перевізником», то вони, самі по собі, не можуть бути доказами того, що відповідна господарська операція не відбулась, тим більше, що інші дані, зокрема ідентифікуючі перевізника, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункт навантаження, пункт розвантаження, автомобіль, вантаж, містяться у таких транспортних документах, а із наявних у матеріалах справи доказів видно, що відповідні поставки дійсно мали місце.
Щодо тверджень Інспекції про нереєстрацію податкових накладних за операціями ізТОВ «Укр-Паллет» і ПП «Торгсервіс-2001» у Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд враховує, по-перше, що у силу положень пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України обов'язковій реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають ті накладні, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень, а у досліджуваному випадку усі такі податкові накладні містили суму податку на додану вартість меншу за 10000 гривень; по-друге, як з'ясовано судом, у таких операціях податкові накладні оформлювалися по кожній партії поставок, а не шляхом дроблення, як-то повідомлено представниками ДПІ.
Стосовно службової записки Обухівського міжрайонного відділу Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області від 30 квітня 2015 року №51/31-536, адресованого начальнику ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області, то суд наголошує, що вона містить виключно припущення про можливі порушення податкового законодавства товариством «Аерок» у відносинах із ТОВ «Укр-Паллет», ПП «Торгсервіс-2001» і ніякими доказами не підкріплюється, більше того, у такому документі висловлено прохання перевірити відповідну інформацію, а не на його підставі донарахувати податкові зобов'язання.
Судом також встановлено, що податкові накладні та первинні документи за операціями позивача із вказаними вище контрагентами відповідають вимогам чинного законодавства. Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку таких документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам Інспекція суду не надала.
Щодо вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі стосовно надання відомостей про порушені кримінальні провадження щодо посадових осіб контрагентів ТОВ «Аерок» або ж наявності судових вироків стосовно таких осіб, представники відповідача у судовому засіданні повідомили про відсутність таких фактів.
За наведених обставин вбачається, що твердження податкового органу про безтоварність операцій позивача із ТОВ «Ариал», ТОВ «Віст Груп Лімітед», ТОВ «Осмос Трейд», ТОВ «Компані Плазма», ПП «Електронні маркувальні системи», ТОВ «Протер», ТОВ «Франківські сучасні технології» (ТОВ «Спецконсалт»), ТОВ ТПФК «Теркон», ТОВ «Укр-Паллет», ПП «Торгсервіс-2001» та ТОВ «Союз-торг-2005» ґрунтуються на припущеннях, відповідачем не доведено відсутності операцій із придбання продукції, а доводи позивача про дійсність правочинів належними доказами не спростовуються.
За недоведеності відповідачем того, що контрагентами позивача товари не поставлялись, висновки податкового органу є безпідставними.
Таким чином, доводи податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток та завищення податкового кредиту із податку на додану вартість і завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток - у ході судового розгляду не підтвердились.
У той же час суд, на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності, встановив, що факт здійснення операцій із поставки товарів, оплати їх вартості, використання у господарській діяльності товариства «Аерок», відображення у податковому та бухгалтерському обліку підтверджується документально; такі операції спричинили реальні зміни у майновому стані позивача та відповідають основному виду його діяльності; надані позивачем докази є переконливими для твердження про реальність господарських операцій.
Враховуючи викладене, суд резюмує, що податкові повідомлення-рішення №0000952201/2376 від 29 травня 2015 року, №0000962201/2375 від 29 травня 2015 та №0000942201/2374 від 29 травня 2015 року підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0000972201/2373 від 29 травня 2015 року, суд зазначає таке.
Назване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі тверджень податкового органу про заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1276523 грн. (за І квартал 2014 року - на 196105 грн., за II квартал 2014 року -на 1080418 грн.) та ненарахування штрафної санкції в розмірі 319130,75 грн. (за І квартал 2014 року в розмірі 49026,25 грн., за II квартал 2014 року в розмірі 270104,50 грн.).
Як зазначено на сторінці 76 Акта перевірки, ТОВ «Аерок» подано до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2014 року та І півріччя 2014 року з порушенням заповнення: за І квартал 2014 року та за І півріччя 2014 року в рядку 13 «Зменшення нарахованої суми податку» відображено - І квартал 2014 року - 2193768 грн., І півріччя 2014 року - 3274186 грн., а необхідно було задекларувати І квартал 2014 року - 1997663 грн., І півріччя 2014 року - 1997663 грн. Констатовано, що у зв'язку із цим платником безпідставно завищено зменшення нарахованої суми податку за результатами останнього календарного (звітного) податкового періоду рядок 16 декларації з податку на прибуток на: І квартал 2014 року - 196105 грн., II квартал 2014 року - 1080418 грн. Платником було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2014 року та виправлено помилку в рядку 13 та 16, але в рядку 24 не відображено збільшення податкового зобов'язання в сумі 196105 грн. та суму штрафних санкцій. Аналогічно подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року, якою уточнено показники, але не відображено в рядку 24 збільшення податкового зобов'язання в сумі 1276523 грн. та в рядку 28 суму штрафних санкцій. Тому податковим органом зроблено висновок, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерок» порушено вимоги підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14, пункту 50.1 статті 50, підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (т.1 а.с.76-77).
У судовому засіданні та письмових поясненнях від 29 липня 2015 року (т.18 а.с.106-108) представники позивача зазначили, що TOB «Аерок» за результатами роботи за періоди: 1 квартал 2014 року, 1 півріччя 2014 року, 9 місяців 2014 року, 2014 рік отримало збиток, що було відображено в декларації на прибуток за відповідні періоди в рядку 7, а саме, за 1 квартал 2014 року задекларовано в рядку 7 - 90,8 млн. грн. збитку, за 1 півріччя 2014 року - 110,9 млн. грн. збитку, за 9 місяців 2014 року - 45,9 млн. грн. збитку, за 2014 рік - 88,2 млн. грн. збитку. Рядок 7 розраховується наступною арифметичною дією: всі доходи (рядок 1) мінус всі витрати (рядок 4) дорівнює рядку 7. Стверджували, що при поданні уточнюючих декларацій значення рядків 1, 4 та 7 не змінювалось і ТОВ «Аерок» не коригувало ані доходи, ані витрати, ані результат.
Зазначили, що підприємство має право зменшити отриманий прибуток на деякі інші виплати, які вказує в рядках 9-13. Рядок 13 додатково розшифровується в додатку ЗП. У цьому випадку рядок 13 додатку ЗП дорівнює рядку 13.7, та далі переноситься в рядок 13 декларації на прибуток, в рядку 13.7 вказана сума авансового внеску із податку на прибуток, яке підприємство сплатило в 2014 році.
Також пояснили, що із першого кварталу 2014 року вступила в дію нова форма декларації на прибуток, затверджена наказом Міністерства доходів та зборів від 30 грудня 2013 року №872. У зв'язку із тим, що в першому кварталі 2014 року нарахування та сплата авансових внесків із податку на прибуток відбувались на підставі декларації за 2012 рік та на підставі декларації за 2013 рік при заповненні в перший раз нової форми декларації на прибуток товариство звернулось до інспектора з обліку податку на прибуток з проханням роз'яснити, яку саме суму необхідно вказати у відповідному рядку, на що отримало відповідь у телефонному режимі про необхідність зазначення суми авансових внесків податку на прибуток, які підприємство сплатило в 1 кварталі 2014 року. Так, у першому кварталі 2014 року ТОВ «Аерок» сплатило 2193768,26 грн. авансових внесків із податку на прибуток, що й відобразило в декларації на прибуток у рядку 13, а за перше півріччя 2014 року - 3274186 грн., що також відобразило у рядку 13 декларації з податку на прибуток.
Вказали, що у подальшому у листопаді 2014 року в телефонному режимі від працівників податкової інспекції надійшло прохання здати уточнюючі декларації податку на прибуток з зазначенням в декларації не сплаченої, а нарахованої суми податку на прибуток, що ТОВ «Аерок» й виконало.
Наголошували, що оскільки сума нарахованого податку менше за суму сплаченого податку, тому ніяких додаткових зобов'язань зі сплати податку на прибуток в цьому випадку не виникло, оскільки суми, вказані в рядках 07 «Об'єкт оподаткування», 14 «Податок на прибуток за звітний період», 16 «Податок на прибуток, нарахований за останній податковий період» як у первинно поданих деклараціях із податку на прибуток, так і в уточнюючих варіантах таких документів мають або від'ємне значення (збиток), або нуль. У той же час, рядок 24 заповнюється у випадку збільшення податкового зобов'язання та має назву «Збільшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється», а рядок 25 має назву «Сума штрафу при відображенні недоплати у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що подається за звітний (податковий) період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання», однак підприємство не має недоплати ні за один звітний період 2014 року, а заповнювати рядки 24 та 25 необхідно лише у випадку збільшення податкових зобов'язань.
Також звертали увагу, що ТОВ «Аерок» згідно норм законодавства протягом 1-2 кварталів 2014 року заплатило авансові внески з податку на прибуток, якими не змогло скористатись в 2014 році в зв'язку з тим, діяльність підприємства була збитковою.
Судом досліджено засвідчені копії податкових декларацій із податку на прибуток підприємства ТОВ «Аерок» за перший квартал 2014 року та за півріччя 2014 року (т.6 а.с.193-196,203-206), а також уточнюючі податкові декларації із податку на прибуток підприємства позивача за той самий період (т.6 а.с.198-201,208-211), які подавалися до ДПІ і прийняті податковим органом. Із аналізу таких документів податкової звітності вбачається, що збільшення податкових зобов'язань із податку на прибуток за наслідками подання уточнюючих податкових декларацій у випадку, який розглядається, - не відбулось.
За визначенням у підпункті 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За приписами пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Таким чином, платник податку зобов'язаний доплатити суму податкових зобов'язань і штрафних санкцій за наслідками подання уточнюючих розрахунків лише за умови, коли при поданні уточнюючих документів податкової звітності має місце факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.
У випадку, який розглядається, із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що при поданні уточнюючих декларацій із податку на прибуток ТОВ «Аерок» за перший квартал 2014 року та за півріччя 2014 року заниження податкових зобов'язань із такого податку не мало місця.
У ході розгляду справи суд неодноразово витребовував у податкового органу докази збільшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється за наслідками подання уточнюючих декларацій. Разом із тим, жодних доказів, як і пояснень із цього приводу ДПІ не надала. При цьому, доводи позивача про правомірність відображення показників в уточнюючих деклараціях Інспекцією не спростовано, як і не доведено факт заниження податкових зобов'язань у відповідному періоді.
У зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку, що твердження податкового органу про заниження ТОВ «Аерок» податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1276523 грн., в тому числі по періодах І квартал 2014 року на суму 196105 грн., II квартал 2014 року на суму 1080418 грн. та не нарахування штрафної санкції в розмірі 319130,75 грн., в тому числі по періодах І квартал 2014 року в розмірі 49026,25 грн., II квартал 2014 року в розмірі 270104,50 грн. у ході судового розгляду не підтвердились, є безпідставними і спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Враховуючи викладене, суд резюмує, що податкове повідомлення-рішення №0000972201/2373 від 29 травня 2015 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Із приводу податкового повідомлення-рішення №0005591702/2370 від 29 травня 2015 року, суд зазначає наступне.
На сторінках 145-146 Акта перевірки вказано, що за договором із ОСОБА_17 підприємство орендувало протягом 2013-2014 років квартиру за адресою: АДРЕСА_2 для проживання технічного директора ТОВ «Аерок» ОСОБА_18. Орендна плата за місяць становила 3294,12 грн., податок на доходи фізичних осіб з доходу за оренду житла за ставкою 15 відсотків утримувався та перераховувався до бюджету в повному обсязі. Вказано, що працівнику підприємства позивача, який проживав у такій квартирі, надано додаткове благо у вигляді вартості використання житла за період роботи з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року в сумі 79058,88 грн., але податок на доходи фізичних осіб з працівника підприємства ОСОБА_18 не утримувався та не перераховувався до бюджету. Констатовано, що таке порушення призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 16192,56 грн.
Крім того, на сторінці 147 Акта зазначено, що в порушення вимог підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України відповідно до звітів про використання коштів наданих на відрядження або під звіт директору підприємства ОСОБА_19 відшкодовано кошти за авіаквитки без первинних документів (наказу керівника підприємства про відрядження; відмітки уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює; запрошення сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податків; укладеного договору чи контракту; документів що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводилися за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку) в загальній сумі 19183,70 грн., а саме: від 15 липня 2013 року №87 в сумі 1518,67 грн. (авіаквиток до м. Мінськ); від 14 жовтня 2014 року №95 в сумі 2535 грн. (авіаквиток до м. Мінськ); від 26 серпня 2014 року №87 в сумі 2361,98 грн. (авіаквиток Мінськ - Київ); від 10 березня 2014 року №26 в сумі 2219,44 грн. (авіаквиток до м. Мінськ); від 28 червня 2014 року №82 в сумі 1961 грн. (авіаквиток Київ - Мінськ); від 18 червня 2014 року №80 в сумі 6471,75 грн. (авіаквиток Санкт-Петербург - Москва); від 27 травня 2013 року №70 в сумі 2115,86 грн. (Москва - Київ).
Також вказано, що у порушення вимог підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України працівникам підприємства відшкодовано кошти по авансових звітах за придбані алкогольні напої, а саме: від 3 грудня 2013 року №146 працівнику підприємства ОСОБА_19 у сумі 1569 грн., з них за алкогольні напої на суму 286,96 грн.; від 25 грудня 2014 року №111 працівнику підприємства ОСОБА_20 відшкодовано кошти за алкогольні напої в сумі 1588,70 грн.; від 23 травня 2014 року №49 працівнику підприємства ОСОБА_19 відшкодовано кошти за алкогольні напої в сумі 400 грн. Стверджено, що відповідні суми не включені до сукупного місячного оподаткованого доходу працівника підприємства, чим порушено підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі - 3648,09 грн.
На підставі таких висновків, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005591702/2370 від 29 травня 2015 року, згідно якого ТОВ «Аерок» збільшено грошове зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб у сумі 19840,65 грн. за основним платежем і на 14374,47 грн. за штрафними санкціями.
Представники позивача, у свою чергу, повідомили, що ТОВ «Аерок» нарахувало додаткове благо ОСОБА_18 в повному розмірі та перерахувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб із такого додаткового блага у розмірі 16192,80 грн.
На підтвердження зазначеного позивачем надано картку рахунку 6411, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ за перший, другий, третій четвертий квартали 2013-2014 років із доказами їх прийняття податковим органом та акти звірки з ДПІ (т.6 а.с.212-250, т.7 а.с.4-8, т.18 а.с.115-141).
З таких документів вбачається, що ОСОБА_18 нараховано додаткове благо в розмірі 79166,67 грн. та перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у розмірі 16214,88 грн.
Крім того, у судовому засіданні представники позивача стверджували, що вказані документи надавалися податковому інспектору під час проведення перевірки.
Також судом досліджено примірник довідки з ДПІ в Обухівському районі про доходи громадянина ОСОБА_18 за період із 1 квітня 2008 року по 31 грудня 2014 року, з якої вбачається, що згідно відомостей з центральної бази Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_18 отримував заробітну плату та інші доходи у вигляді додаткового блага, та податок на доходи був повністю нарахований та перерахований в бюджет (т.18 а.с.142-145).
У той же час, представники відповідача у судовому засіданні не змогли пояснити у зв'язку із чим та на підставі яких документів зроблено висновки у Акті перевірки про неутримання і неперерахування податку із доходу ОСОБА_18 отриманого як додаткове благо.
Стосовно тверджень податкового органу про відшкодування директору підприємства ОСОБА_19 коштів за авіаквитки без первинних документів, у зв'язку із чим констатовано порушення вимог підпункту 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 Податкового кодексу України, то представники позивача пояснили, що ОСОБА_19 не перебував у відрядженнях у зазначених в Акті перевірки датах та такі витрати товариством не включалися до зменшення податку на прибуток. Стверджували, що авіаквитки на загальну суму 19183,70 грн. є додатковим благом, наданим ОСОБА_19, а податок із доходів фізичних осіб було утримано із суми названого додаткового блага і перераховано до бюджету, що підтверджується карткою рахунку 6411, звітами за формою 1ДФ за перший, другий, третій четвертий квартали 2013-2014 років та актами звірки з ДПІ (т.6 а.с.212-250, т.7 а.с.4-8, т.18 а.с.117-141).
Перераховані вище документи досліджено судом, за результатами чого встановлено, що ОСОБА_19 було надано додаткове благо на загальну суму 323584,28 грн., з якого утримано податок з доходів фізичних осіб.
Крім того, судом досліджено і примірник довідки з ДПІ в Обухівському районі про доходи громадянина ОСОБА_19 за період із 1 січня 2008 року по 31 березня 2015 року, з якої вбачається, що ОСОБА_19 отримував заробітну плату та інші доходи у вигляді додаткового блага, а податок на доходи фізичних осіб з таких доходів нарахований та перерахований до бюджету (т.19 а.с.3-6).
Представники відповідача у судовому засіданні не змогли пояснити і те, на підставі яких документів зроблено висновки про неутримання і несплату податку із доходу ОСОБА_19, отриманого як додаткове благо, а також зазначили, що такі документи у податкового органу - відсутні.
Щодо компенсації витрат за алкогольні напої працівникам ОСОБА_19 і ОСОБА_20, то представники позивача зазначили, що товариство «Аерок» не включало до витрат алкогольні напої, а тому такі твердження Інспекції є безпідставними. Стверджували, що алкогольні напої були оприбутковані на склад товариства і у подальшому списані на проведення представницьких заходів.
На підтвердження своїх доводів позивачем надано авансові звіти №146 від 3 грудня 2013 року, №111 від 25 грудня 2014 року, №49 від 23 травня 2014 року, акт на проведення фуршету від 23 травня 2014 року, акти списання від 31 грудня 2014 року, копії фіскальних чеків тощо.
У цій частині спірних відносин представники ДПІ у судовому засіданні також не змогли пояснити на підставі яких доказів зроблено висновки у Акті перевірки.
У Акті перевірки позивача також вказувалось на факт відшкодування коштів за проживання під час відрядження у сумі 2020 грн. працівнику підприємства ОСОБА_6 без підтверджуючих документів (т.1 а.с.93). Проте, за наслідками розгляду заперечення на Акт перевірки, ДПІ констатувала, що товариством підтверджено відповідні витрати (т.12 а.с.182зв.).
У відповідності до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
За правилами підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
У силу положень пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
За приписами підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
За нормами абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
За визначенням у підпункті 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
За змістом пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
У відповідності до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
За положеннями пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу тощо.
З огляду на викладене, суд констатує, що висновки Інспекції про заниження податкового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб не відповідають фактичним обставинам справи та у ході судового розгляду не підтвердились.
У зв'язку із цим, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005591702/2370 від 29 травня 2015 року.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Суд зазначає, що у цьому випадку податковий орган не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 487,20 грн. згідно платіжного доручення №5016 від 5 червня 2015 року, доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Керуючись статями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0000952201/2376 від 29 травня 2015 року, №0000972201/2373 від 29 травня 2015 року, №0000942201/2374 від 29 травня 2015 року, №0000962201/2375 від 29 травня 2015 року, №0005591702/2370 від 29 травня 2015 року.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерок» судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скрипка І.М.