29 березня 2012 р. Справа № 81238/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.10.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В позові ОСОБА_1 покликається на те, що 22 травня 2009 року о 10 год. 00 хв. в м. Новоселиця Чернівецької області інспектором ДПС ОСОБА_2 відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 2 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Вважає дії органів ДАІ незаконними, тобто такими, які не відповідають правилам дорожнього руху. Так, 22 травня 2009 року він рухався на автомобілі марки «Форд Транзіт», державний номер НОМЕР_1 в м. Новоселиця Чернівецької області. Попутно рухався автомобіль зі швидкістю до 30 км/год., який постійно пригальмовував до 10-20 км/год., швидкість якого він вимірював за показами свого спідометра. На його світловий сигнал фар даний водій ввімкнув правий поворот і уступив йому дорогу, при цьому не зупиняючись. Після цього він здійснив об'їзд даного автомобіля, ще при цьому виїхав двома лівими колесами на зустрічну смугу та пересік суцільну лінію. Не вважає свої дії обгоном, об'їздом перешкоди та у відповідності до ПДР України, а саме розділ 34 додаток 2 - як виняток дозволяється перетинати суцільну лінію і здійснювати об'їзд поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше 30 км/год. Інспектор ДПС, на його прохання догнати та допитати в якості свідка даного водія, відмовився це зробити. У зв'язку із тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові по справі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на докази, вважає дії інспектора ДПС незаконними. Просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії СЕ № 061939 від 22 травня 2009 року.
Оскаржуваною постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.10.2009 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що працівник ДАІ: не здійснив спробу відібрання пояснень у водія автомобіля, що рухався перед транспортним засобом позивача, з метою встановлення наявності чи відсутності даного факту, шляхом передачі по рації або іншим засобом зв'язку інформації іншим працівникам ДАІ для зупинки даного автомобіля і отримання відповідної інформації від нього; самостійно відібрати дані пояснення у даного водія, позивач не мав змоги, бо останній був зупинений працівником ДАІ, та й не мав на це право; ніяким чином не обґрунтував у постанові мотивів відхилення заявлених моїх тверджень; не обґрунтував відмови у задоволенні мого клопотання про необхідність зупинення водія даного транспортного засобу; ніяк не відобразив у постанові про адміністративне правопорушення тверджень і мотивів їх відхилення.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи в позові ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був ознайомлений, копія протоколу була ним отримана, про що свідчать його особисті підписи, ці обставини позивач підтвердив в ході судового розгляду.
Як вбачається з самої постанови та з пояснень позивача, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відбулося з участю позивача ОСОБА_1 і його права, передбачені ст.268 КпАП України не порушені.
Факт вчинення правопорушення позивачем, також підтверджується його особистими поясненнями в протоколі про адміністративне правопорушення від 22.05.2009 року, в яких позивач підтверджує, що під час здійснення обгону автомобіля «Москвич» виїхав на смугу зустрічного руху, пересікши суцільну лінію, яку перетинати забороняється.
Факт обгону поодинокого транспортного засобу, що рухався із швидкістю менше 30 км/год., нічим не підтверджується.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, що10 год. 05 хв. 22 травня 2009 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Форд Транзіт» порушив правила обгону із виїздом на смугу зустрічного руху, чим допустив порушення п.14.6 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Дане правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 22 травня 2009 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Форд Транзіт», державний номер НОМЕР_1, рухаючись в м. Новоселиця Чернівецької області, порушив правила обгону, який здійснив з виїздом на смугу зустрічного руху, чим порушив п. 14.6 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122 ч. 2 КУпАП.
22 травня 2009 року інспектором ДПС 1-го взводу ДПС роти ДПС при управлінні ДАІ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_2 була винесена постанова серії СЕ № 061939 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 430 грн., що підтверджується копією постанови.
Посвідченням водія серії СЕВО238278, позивач ОСОБА_1 має право керування транспортним засобом. Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ІСС № 169726 видно, що власником автомобіля марки «Форд Транзіт», державний номер НОМЕР_1 являється ОСОБА_3.
Згідно довіреності серії ВКТ № 510888 від 25 жовтня 2008 року ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_4 або ОСОБА_5, ОСОБА_6 продати автомобіль марки «Форд Транзіт», державний номер" 02242 МС.
Із довіреності від 04 березня 2009 року видно, що ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 представляти інтереси ОСОБА_3 щодо автомобіля марки «Форд Транзіт» державний номер НОМЕР_1, в тому числі з правом керування за наявності посвідчення водія відповідної категорії.
З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був ознайомлений, копія протоколу була ним отримана, про що свідчать його особисті підписи, ці обставини позивач підтвердив в ході судового розгляду.
Як вбачається з самої постанови та з пояснень позивача, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відбулося з участю позивача ОСОБА_1 і його права, передбачені ст.268 КпАП України не порушені. Факт вчинення правопорушення позивачем, також підтверджується його особистими поясненнями в протоколі про адміністративне правопорушення від 22.05.2009 року, в яких позивач підтверджує, що під час здійснення обгону автомобіля «Москвич» виїхав на смугу зустрічного руху, пересікши суцільну лінію, яку перетинати забороняється.
Факт обгону поодинокого транспортного засобу, що рухався із швидкістю менше 30 км/год., нічим не підтверджується.
Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення позову немає, оскільки дійсно позивачем ОСОБА_1 було порушено п. 14.6 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вищенаведеними доказами, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08.10.2009 року у справі № 2а-1177/08 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.Б. Заверуха
ОСОБА_7