28 березня 2012 р. Справа № 9622/10
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області про зобов'язання провести нарахування та виплату недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
11 червня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради (надалі - УПСЗН Дрогобицької міської ради) здійснити їй перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 рр. та стягнути з відповідача пов'язану із цим недоплату у розмірі 4426,99 грн., а також зобов'язати відповідача виплачувати їй таку допомогу до досягнення дитини трирічного віку.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 жовтня 2009 року вказаний позов задоволено частково, визнано неправомірними дії УПСЗН Дрогобицької міської ради при призначення позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та вирішено зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплатити їй недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 03 вересня до 31 грудня 2007 року з врахуванням виплачених сум. Крім того, з місцевого бюджету м. Дрогобича на користь ОСОБА_1 присуджено судові витрати у розмірі 44,27 грн. Решта позовних вимог залишено без розгляду.
У поданій апеляційній скарзі відповідач УПСЗН Дрогобицької міської ради просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову, якою повністю відмовити у задоволенні заявлених позивачкою вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та неповноту з'ясування істотних обставин справи. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що воно належним чином виконало свій обов'язок щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною у 2007 році. Просить врахувати, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування. Стверджує, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення не були враховані положення бюджетного законодавства України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Частково задовольняючи вимоги позивачки ОСОБА_1, суд виходив із того, що вона як особа, яка здійснює догляд за дитиною, має право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України, положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено і обмежено право на отримання зазначеної виплати у 2007 році. Розмір отриманої позивачкою щомісячної допомоги по догляду за дитиною у період з 03 вересня по 31 грудня 2007 року суперечить вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» і має обчислюватися виходячи із законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Обов'язок щодо виплати позивачці пов'язаної із цим заборгованості слід покласти на УПСЗН Дрогобицької міської ради. Понесені позивачкою судові витрати присуджуються з місцевого бюджету м. Дрогобича у розмірі 44,27 грн.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, частково відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Встановлено, що позивачка є матір'ю, яка у 2007 році здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку і була застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому відповідно до вимог ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у редакції, що була чинною на час виникнення та існування спірних правовідносин у 2007 році, мала право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму.
При цьому апеляційний суд вважає, що на підставі ч. 7 ст. 9 КАС України при вирішенні даного спору вимоги ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» слід застосовувати у сукупності із приписами ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а спірна допомога повинна обчислюватися у розмірі законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими було зупинено на 2007 рік дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді нею позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З матеріалів справи видно, що відповідач не наполягав на застосуванні строку звернення позивачкою до адміністративного суду.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 у частині нарахування та виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною за період з 29 листопада 2007 року, тобто з виникнення у неї права на цю допомогу, до 31 грудня 2007 року у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
При цьому апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність покладення обов'язку з нарахування і виплати спірної допомоги саме на УПСЗН Дрогобицької міської ради в силу вимог ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом першої інстанції безпідставно присуджено до стягнення на користь позивачки судовий збір за позовними вимогами майнового характеру, сплату якого у справах цієї категорії законом не передбачено.
Таким чином, оскільки під час розгляду даного публічно-правового спору у частині задоволення вимог позивачки судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області задовольнити частково.
Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 жовтня 2009 року у справі № 2а-6340/09 у частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 скасувати і прийняти у цій частині нову постанову, якою вимоги позивачки задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 29 листопада до 31 грудня 2007 року.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської ради Львівської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 29 листопада до 31 грудня 2007 року з урахуванням проведених у цей час виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити з місцевого бюджету м. Дрогобича Львівської області на користь позивачки ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.
У іншій частині постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 жовтня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Сапіга
ОСОБА_2