15 березня 2012 р. Справа № 27802/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Дубровицької міжрайонної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року у справі за позовом Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Зарічненський держспецлісгосп до Дубровицької міжрайонної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення, -
14.01.2010 року представник Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Зарічненський держспецлісгосп звернувся до суду з адміністративним позовом до Дубровицької міжрайонної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення Дубровицької МДПІ № 0000901551/0 від 28.12.2009 р. про донарахування податкового зобов'язання в сумі 23889 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається те, що податковим органом під час визначення податкового зобов'язання було порушено пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ та визначено податкове зобов'язання поза межами 1095 днів, що минули після подання декларації. Додатково зазначає, що сплачена до бюджету 31850 грн. є частиною прибутку підприємства, а не нараховані дивіденди. Крім того, представники позивача зазначають про те, що в 2007 р. податковим органом проводилася комплексна перевірки, за результатами проведення якої порушень при нарахуванні та сплаті єдиного податку не виявлено.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції від 28 грудня 2009 року за №0000901551/0 на суму 6 300,00 грн., з яких 2100,00 грн. - основного платежу та 4200,00 грн. - штрафних санкцій визнано протиправним та скасовано. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Представник Дубровицької міжрайонної податкової інспекції постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що Дубровицькою міжрайонною державною податковою інспекцією проведену камеральну перевірку податкової звітності з єдиного податку Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Зарічненський держспецлісгосп». За результатами перевірки складено акт № 116 - 15/3245509 від 14 грудня 2009 року, яким встановлено в рядку 6 розрахунку сплати єдиного податку не визначались та не нараховувались авансові внески з цього податку в сумі 7 963 грн. (розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за 2006 рік подано до податкового органу 12.01.07 та зареєстровано за № 7000). На підставі матеріалів перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення - рішення від 28.12.09 № 0000901551/0 на суму 23 889,00 грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку не оскаржувалось. Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний її початок. Згідно з п.п. 15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» строки давності починають обраховуватись з дня фактичного подання декларації, в нашому випадку перебіг строку позовної давності почав обраховуватись з дня фактичного подання розрахунку по єдиному податку до податкового органу, тобто, з 12 січня 2007 року та закінчувався 11 січня 2010 року. Крім того податковим органом проводилась камеральна перевірка розрахунку сплати єдиного податку за 2006 рік, який поданий до податкового органу 12 січня 2007 року за результатами якої платнику і визначено податкове зобов'язання.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянтів у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В оспорюваній постанові суд першої інстанції виходив з того, що 14.12.2009 року складено акт № 116/15/32451509 камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Зарічненський держспецлісгосп (надалі - ДП СЛАП "Зарічненський держспецлісгосп») за 2006 рік. За наслідками проведеної перевірки було встановлено, що ДП СЛАП «Зарічненський держспецлісгосп» порушено пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, що призвело до несплати авансових платежів по єдиному податку в сумі 7963 грн.
На підставі акту перевірки заступником начальника Дубровицької МДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000901551/0 від 28.12.2009 р. про донарахування податкового зобов'язання в сумі 23 889 грн. в т.ч. 7963 грн. основного платежу та 15 926 грн. застосованих штрафних санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи ДП СЛАП «Зарічненський держспецлісгосп» на протязі 2006 р. подавалися до Дубровицької МДПІ декларації з податку на прибуток з визначенням дивідендів та прирівняних до них платежів, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами. За 1 кв. 2006 р. декларацію подано 10.05.2006 р. вх. № 2396, сума нарахованих дивідендів - 2200 грн.; 2 кв. 2006 р., декларацію подано 28.07.2006 р. вх. № 3970, сума нарахованих дивідендів - 500 грн.; З кв. 2006 р., декларацію подано 08.11.2006 р. вх. № 5987, сума нарахованих дивідендів - 5 700 грн.; 4 кв. 2006 р., декларацію подано 01.02.2007 р. вх. № 7671, сума нарахованих дивідендів - 23450 грн.
Відповідно до пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР - крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.
Якщо згідно із законодавством цей податок є складовою частиною єдиного податку (спеціального торгового патенту). то особа - платник такого єдиного податку (спеціального торгового патенту) зобов'язана при виплаті дивідендів нараховувати та сплачувати до бюджету, до якого зараховується такий єдиний податок (вартість спеціального торгового патенту) внесок за правилами, встановленими цим підпунктом для сплати авансового внеску з податку на прибуток, без права застосування норм підпункту 7.8.3 цього пункту.
В деклараціях з податку на прибуток за 2006 р. підприємством самостійно зазначено в рядку 21 - “дивіденди та прирівняних до них платежів, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами" суми коштів, що сплачені до державного бюджету.
В той же час в рядку 20 - “авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних платежів" показники відсутні.
Вказане прямо суперечить вимогам пп. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та призвело до заниження податкових зобов'язань по єдиному податку за 2006 р. на суму 7963 грн.
Враховуючи той факт, що при виплаті дивідендів платник податку зобов'язаний попередньо перерахувати до бюджету авансові платежі у зв'язку з такою виплатою, застосування стосовно ДП СЛАП “Зарічненський держспецлісгосп" штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-111 є правомірним.
В той же час, відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III - За винятком випадків,, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання.
Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення, яким визначено позивачу податкове зобов'язання прийняте 28.12.2009 р., декларація з податку на прибуток за 3 кв. 2006 р. подана до податкового органу 08.11.2006 р.
Протягом законодавчо передбачених 1095 днів з моменту подання декларації за 3 кв. 2006 р. податковий орган не скористався своїм правом на визначення податкового зобов'язання ДП СЛАП «Зарічненський держспецлісгосп». Як наслідок, є не обґрунтованим застосування штрафних санкцій в сумі 4200 грн.
Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Дубровицької МДПІ № 0000901551/0 від 28.12.2009 р. слід скасувати на суму 6300 грн., з яких 2100 грн. основного платежу та 4200 грн. - штрафних санкцій.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, виніс постанову у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п, 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Дубровицької міжрайонної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2010 року у справі № 2а-118/10/1770 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді С.П. Нос
ОСОБА_1