Головуючий у 1 інстанції - Кочанова П.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
04 листопада 2011 року справа №2а/0570/15175/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Губської Л.В.
суддів Арабей Т. Г. , Чебанова О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року в адміністративній справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства «Торгівельний Дім «Бест» про стягнення адміністративно- господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені,-
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, обґрунтувавши позовні вимоги тим, що відповідач в порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не працевлаштував необхідну кількість інвалідів і тому підлягає відповідальності. На підприємстві у 2010 році відсутні штатні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, в той час повинен працювати 1 інвалід, отже відповідач не виконав норматив по створенню необхідної кількості робочих місць по працевлаштуванню інвалідів, за що йому була нарахована адміністративно - господарська санкція в розмірі 5477,78 грн., яка відповідачем не сплачена, тому на підставі ч. 2 ст. 20 Закону та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", порушення термінів сплати, тягне за собою нарахування пені, яка складає 206,64 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з цим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів. Крім того, в законодавстві України не міститься жодного положення про звільнення підприємства від адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу працевлаштування інвалідів у зв'язку з тим, що інваліди не направлялись на підприємство.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, тому, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України,справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, підзвітне і підконтрольне йому та утворюється для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України.
Згідно покладених на нього завдань Фонд здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за своєчасним перерахуванням сум адміністративно-господарських санкцій, що надходять від підприємств, за недодержання ними цього нормативу.
Відповідач, Дочірнє підприємство «Торгівельний Дім «Бест», зареєстровано як юридична особа, включене до ЄДРПОУ.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 19 вказаного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та покладається відповідальність за незабезпечення наведених нормативів на керівників відповідних підприємств.
Так, ч. 1 ст. 19 Закону визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 с січня 2007 року №70 на виконання вказаного Закону затверджено Порядок подання підприємствами . установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання наведених вимог законодавства відповідачем вживалися заходи по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів: зокрема, протягом 2010 року до відповідного центру зайнятості подавалися звіти про наявність вакансій для інвалідів (а.с.22-30), а також у січні 2010 року в газеті «Горняк» було розташовано оголошення про працевлаштування на постійну роботу фармацевтів, провізорів та інвалідів цих спеціальностей (а.с.31).
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції відносно того, що обов'язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування, в той час, як обов'язок по організації працевлаштування інвалідів та пошуку підходящої роботи для них, відповідно до ст. 9 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» та ст. 18-1 Законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», покладено на центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, державну службу зайнятості.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про неможливість покладення відповідальності на відповідача за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, оскільки ним вжито всі можливі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року в адміністративній справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дочірнього підприємства «Торгівельний Дім «Бест» про стягнення адміністративно- господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені, - залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року - залишити без змін
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів: Л.В. Губська
ОСОБА_2
ОСОБА_3