Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
27 жовтня 2011 року справа №2а-4487/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Ляшенка Д.В.
суддів Ястребової Л.В. , Юрко І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області та Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго” на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 р. у справі № 2а-4487/11/1270, за позовом Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго” до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області, про скасування припису,-
1 червня 2011 року ЛМКП "Теплокомуненерго" звернулось до суду з позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області, про визнання протиправним та скасування припису № 53 від 28.01.2011р., яким позивачу приписано припинити порушення прав гр. ОСОБА_2, який мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. 30 років Перемоги 25/37, у частині неправомірного нарахування виплат за ненадані послуги.
В обґрунтування позову підприємство зазначило, що відповідач не може втручатися у його діяльність так як позивач не є виконавцем послуг і споживачем не дотримані вимоги порядку відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.
Тобто має місце факт самовільного відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.
Постановою суду 1 інстанції позов задоволений.
Відповідач та позивач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, звернулись до суду з апеляційними скаргами, в яких просили постанову суду скасувати і прийняти нову постанову.
Представники сторін за викликом до суду не прибули.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
За результатами проведеної перевірки відповідачем 28 січня 2011 року винесено припис за № 53, яким зобов'язано Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" припинити порушення прав громадянина ОСОБА_2, який мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. 30 років Перемоги 25/37, у частині неправомірного нарахування виплат за ненадані послуги, припинити нарахування виплат за ненадані послуги громадянину ОСОБА_2 за вказаною вище адресою, провести перерахунок за ненадані послуги з центрального опалення за вказаною вище адресою, з моменту письмового звернення останнього до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" та проінформувати управління про вжиті заходи до 28 лютого 2011 року (а.с.8).
Луганське міське комунальне підприємство "Теплокомуненерго" є виконавцем послуг споживачам згідно статті 1 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХП "Про захист прав споживачів", а тому відповідач мав передбачені законом повноваження на проведення перевірки позивача та відповідно до ст. 26 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХП "Про захист прав споживачів" мав повноваження виносити суб'єкту господарювання - Луганському міському комунальному підприємству "Теплокомуненерго" приписи про припинення встановлених перевіркою порушень прав споживачів.
Закон України від 02 червня 2005 року № 263 З-IV "Про теплопостачання" визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання. Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 3 Закону).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно із статтею 30 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги" державне регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги базується, серед іншого, на принципі відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості.
Споживач відповідно до частини 1 статті 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги", зокрема, має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством, та на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року № 151 "Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості", визначено механізм проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості. Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, предметом діяльності яких є надання послуг (далі -виконавці) і фізичних та юридичних осіб (далі - споживачі), яким надаються послуги.
Обов'язок суб'єктів господарювання провести перерахунок встановлено лише у виключних випадках, встановлених порядком, і розширеному тлумаченню не підлягають, а саме, - у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних.
Згідно із підпунктом 9 пункту 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживач має право, серед іншого, на звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт.
Пунктом 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, закріплено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630).
На виконання пункту 25 Правил № 630 наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, затверджений Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання.
Згідно із пунктом 2.5 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи.
По закінченні робіт, відповідно до пункту 2.6 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2005 року за № 1478/11758, складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.
Тобто, відключення від центрального опалення окремих квартир чи приміщень без відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання будинку в цілому чинним законодавством не передбачено.
Внесенням відповідних змін наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 та постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 законодавча можливість індивідуального відключення від систем центрального опалення не передбачена, а відповідне право може бути реалізоване лише у разі від'єднання усього будинку.
В ході судового розгляду справи встановлено, що громадянин ОСОБА_2 який мешкає за адресою: м. Луганськ, вул. 30 років Перемоги 25/37, здійснив від'єднання своєї квартири від централізованого опалення, при цьому будинок, в якому знаходиться його квартира, від централізованого опалення не відключався. Таке відключення від мережі централізованого опалення є протиправним, а тому прирівнюється до самовільного. Зазначене дає підстави стверджувати про відсутність обов'язку позивача вчиняти будь-які дії, пов'язані з таким відключенням.
Тобто, неотримання послуги внаслідок самовільного відключення споживача не може ототожнюватись з ненаданням послуг з вини теплопостачальної організації, а відтак не може бути підставою для перерахунку.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Управління у справах захисту прав споживачів у Луганській області та Луганського міського комунального підприємства “Теплокомуненерго” на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 р. у справі № 2а-4487/11/1270- залишити без задоволення , а постанову суду без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.