Головуючий у 1 інстанції - Бондаренко Н.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
26 жовтня 2011 року справа №2а-1781/11/1231 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Радіонової О.О.
суддів Нікуліна О.А. , Жаботинської С.В.
розглянувши у письмовому Управління Пенсійного фонду України
провадженні апеляційні скарги в м.Стаханові Луганської області
ОСОБА_2
на постанову Стахановського міського суду Луганської області
від 07 липня 2011 року
по адміністративній справі № 2а-1781/11/1231
за позовом ОСОБА_2
до Управління Пенсійного фонду України
в м.Стаханові Луганської області
про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання зробити нарахування доплати до пенсії, як дитині війни,-
ОСОБА_2 звернувся до Стахановського міського суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов про визнання неправомірною бездіяльності відповідача по невиплаті з 26.10.2010р. та дії з відмови у виплаті підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та зобов»язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни з 26.10.2010р. і в подальшому у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком (а.с.1-2)
Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 07 липня 2011 року позовні вимоги задоволені частково, визнана бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області щодо не донарахування позивачу підвищення до пенсії за період з 26.10.2010р. по 18.06.2011р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірною та зобов»язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 26.10.2010р. по 18.06.2011р. з урахуванням фактично отриманих сум (арк. спр. 12-14).
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, відповідно до статті 6 якого дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, натепер є чинним і діє.
ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити резолютивну частину постанову, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі та справу розглянути за його відсутності ( а.с.19).
В обґрунтування скарги посилається на те, що постанова КМУ не може змінювати положення Закону, оскільки Закон є актом більш високої юридичної сили
Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі (арк. спр. 18-18).
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що підстав для застосування мінімального розміру пенсії, передбаченого статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для визначення розміру підвищення пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» немає.
Крім того, з боку відповідача порушень законодавства не допущено, оскільки кошти на виплати, які вимагає позивач не тільки не перераховані до УПФУ в м. Стаханові, а й не закладені у Законі України «Про Державний бюджет України».
Сторони у судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія ухвалила здійснити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (арк. спр.3-4).
Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України від 18 листопада 2004 року № 2195-4 «Про соціальний захист дітей війни» (далі - Закон №2195-4).
Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач повинен був здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії відповідно до наведеної норми закону, але цього не здійснював.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії позивачу не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону № 2195-4.
Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнені прикінцеві положення пункту 4 певним змістом, яким серед іншого установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Зазначені норми набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19 червня 2011 року, оскільки опубліковані в газеті «Голос України» за 18 червня 2011 року № 110(5110).
З огляду на наведені норми та обставини справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду про задоволення позовних вимог за період з 26.10.2010р. по 18.06.2011р.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 2, 24, 160, 167, 184, 195, 197, пунктом 1 статті 198, статтею 200, частиною 1 статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 07 липня 2011 року у адміністративній справі № 2а-1781/11/1231- залишити без задоволення.
Постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 07 липня 2011 року у адміністративній справі № 2а-1781/11/1231за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання зробити нарахування доплати до пенсії, як дитині війни - залишити без змін.
Ухвала складена та підписана колегією суддів 26 жовтня 2011 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя О.О.Радіонова
Судді О.А. Нікулін
ОСОБА_4