Головуючий у 1 інстанції - Бугера О.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
03 серпня 2011 року справа №2а-3355/10/1213 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Нікуліна О.А.
суддів Радіонової О.О. , Жаботинської С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та представника позивача ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. луганська від 01 грудня 2010 року по справі № 2а-3355/10/1213 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області під час нарахуванням та перерахунку пенсії військовослужбовця в заниженому розмірі, призначенні та перерахунку пенсії інваліду 2 групи, що постраждав внаслідок аварії на ЧАЕС, -
У жовтні 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання незаконними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області під час нарахуванням та перерахунку пенсії військовослужбовця в заниженому розмірі, призначенні та перерахунку пенсії інваліду 2 групи, що постраждав внаслідок аварії на ЧАЕС.
Постановою Ленінського районного суду м. луганська від 01 грудня 2010 року по справ № 2а-3355/10/1213 Позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області про визнання незаконними дій та стягнення недоотриманої пенсії - задоволено частково, а саме:
поновлено строк на звернення до суду із позовом для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.07.2010 року по теперішній час;
визнано дії Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області в частині відмови в нарахуванні виплати ОСОБА_3 додаткової пенсії за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними;
зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Луганській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_3 додаткову пенсію у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 липня 2010 року.
у задоволенні решти позовних вимог - ОСОБА_3 відмовити за необґрунтованістю.
З постановою суду першої інстанції не погодилися представник позивача та відповідач та звернулися з апеляційними скаргами на неї, в яких зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважають, що постанова підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, що підтверджується відповідним посвідченням №007218 виданого 04.12.1992 року та відповідно до вкладки до посвідчення №007218 діє безстроково.
Відповідно до копії посвідчення №025958 ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи і має право на пільги встановлені для ветеранів війни, інвалідів війни /а.с.12/. Згідно до посвідчення №6461 від 24.09.2011 року отримує пенсію згідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ з 21.10.1987року /а.с.12/
Згідно до довідки МСНС №020274 позивачу з 26.11.1991 року другу групу інвалідності безстроково /а.с. 14/. Позивач перебуває на обліку у відповідача.
30.07.2010 року №2346/В-14 позивачу було надано відповідь згідно до якої відмовлено в проведенні перерахунку/а.с. 15/.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Луганській області позивачу не виплачується пенсія згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Більш того ст. 7 Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається за їх вибором одна пенсія. Відповідно до постанови Правління пенсійного Фонду України № 11-2 від 27.06.2002р. головні управління Пенсійного Фонду України, в тому числі і Головне управлінням Пенсійного Фонду України в Луганській області, здійснюють призначення ( перерахунок) лише пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам, які мають право на пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Призначення пенсій за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюють районні управління Пенсійного Фонду України, які згідно постанови Правління Пенсійного Фонду України № 8-2 від 30.04.2002р. є самостійними юридичними особами, хоч і підвідомчими Головним управлінням в областях. Постановою Правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином з заявою про призначення державної пенсії за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу слід було звертатися до управління Пенсійного Фонду України за місцем його проживання, а не до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області. Тому позовні вимоги саме до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області щодо про зобов'язання нарахувати та виплачувати пенсію згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як інваліду війни 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Що стосується вимог щодо перерахунку та виплати позивачу додаткової пенсії у відповідності до ст. 50 Закону України" Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 53 цього Закону додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю виплачується в повному обсязі незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Відповідно до ч.3 ст. 67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 ЗУ №796-7, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Позивачу виплачувалася пенсія по інвалідності 2 групи у розмірі 80 % від грошового забезпечення та щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 20% від прожиткового мінімуму, розмір яких відповідач визначав не виходячи з мінімальної пенсії встановленої законом.
Верховна Рада України своїм п. 28 розділу 2 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів від 28.12.2007 року №107-6 внесла зміни до ст. 50, ч.4 ст. 54 та ст. 67 Закону, а саме ч. 4 ст. 54 викладено в такій редакції "у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АВС у 1986 році по 2 групі інвалідності 200 відсотків прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, а ч.3 ст. 67 в такій "максимальний розмір пенсій призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій встановлених законодавством) не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсій за віком встановленої абз.1 ч.1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Конституційний Суд України своїм рішенням №10-рп/2008 від 22.05.2008 року по справі №1-28/2008 року керуючись ст. 147, 150, 152 Конституції України та ст. ст. 45, 51, 61, 63, 65 ЗУ "Про Конституційний Суд України", вирішив п.2 визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення п.28 розділу 2 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів яким внесено зміни до ст. 50, 54, 67 ЗУ №796-7.
Пункт 6 Рішення Конституційного Суду України в цих справах має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними
Пункт 7 Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України остаточним і не може бути оскарженим.
Відповідач всупереч ст. 50 та 67 ЗУ "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не проводив та не проводить перерахунок додаткової пенсії за заподіяну шкоду здоров'ю встановлену в ст. 50 вищезазначеного закону.
Також слід звернути увагу, на оглядовий лист Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008 року №1406/100/13-08 про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку) яким встановлено, що виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру додаткової пенсії учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АВЗ застосуванню підлягає 4.1 ст. 50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином відмова Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, щодо перерахунку додаткової пенсії позивача по справі з врахуванням ст. 50 та ст. 67 Закону №796-7 є протиправною такою, що порушує права позивача та суперечить Конституції та законам України.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить з 1 липня 709 грн..
Отже розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю має бути та повинна була бути значно вищою, а ніж нарахована та нараховувалась відповідачем.
Відповідно до статті 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; змінити постанову суду; скасувати її та прийняти нову постанову суду; скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та представника позивача ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. луганська від 01 грудня 2010 року по справі № 2а-3355/10/1213 - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. луганська від 01 грудня 2010 року по справі № 2а-3355/10/1213 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий О.А.Нікулін
Судді О.О.Радіонова
ОСОБА_4