Головуючий у 1 інстанції - < Суддя першої інстанції >
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
05 серпня 2011 року справа №2а/0570/8380/2011
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Губської Л.В.
суддів Арабей Т.Г. , Геращенка І.В.
при секретарі: Варчук О.М.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_2 (довіреність від 14.02.2011р.),
представника відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 27.07.2011р.),
представника третьої особи: ОСОБА_4 (довіреність від 07.04.2011р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги ОСОБА_5 державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Донецьку та Державної податкової адміністрації України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Донбасаеро” до ОСОБА_5 державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Донецьку, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна податкова адміністрація України, про скасування повідомлення,
Товариство з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Донбасаеро” звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_5 державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування повідомлення, визнання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з цього податку за січень 2011 р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що повідомленням від 09.03.2011 р. № 9117/10/15-16-23/4 відповідачем відмовлено позивачу в праві на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Підставою для відмови став розрахунок загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформований позивачем за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг за даними податкових накладних, яку податковий орган визначив у 307,593%. Позивач не погоджується з рішення відповідача та вказує, що податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2011 р. позивачем задекларована сума, яка підлягала бюджетному відшкодуванню, в розмірі 677854 грн. Відповідачем було повідомлено позивача листами від 04.03.2011 р. про наявність розбіжностей між податковим кредитом, сформованим позивачем за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг за даними податкових накладних в сумі 6898,48 грн. По розрахункам позивача, показник такої розбіжності складає 1,0177%, тобто є меншим ніж розмір 10%, передбачений пп. 200.19.4 п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України, за наявності якого платник податків не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Крім того, позивач зазначав, що в порушення п. 200.21 ст. 200 Податкового кодексу України податковий орган не надав позивачу розрахунків розбіжностей та детальної інформації, з якої він виходив, визначаючи коефіцієнт розбіжностей на рівні 307,593%. Позивачем було оскарження рішення відповідача до ДПА в Донецькій області, а в подальшому - до ДПА України. Рішенням від 13.05.2011 р. ДПА України відмовила у задоволенні скарги позивача. Проте, в порушення п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України третьою особою це рішення було прийняте не у 20-денний термін. Тому позивач вважає, що у відповідності до п.56.9 ст. 56 Податкового кодексу України його скарга була задоволена. Просив скасувати повідомлення від 09.03.2011 р. № 9117/10/15-16-23/4, визнати його право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до податкової декларації з цього податку за січень 2011 р.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2011 р. провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права ТОВ „Авіакомпанія „Донбасаеро” на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до податкової декларації з цього податку за січень 2011 р. було закрито, а постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року решта позовних вимог задоволена в повному обсязі.
Відповідач і третя особа, не погодившись з таким судовим рішенням, подали апеляційні скарги, в яких просять постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних скарг посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянти зазначають, що розрахунок розбіжностей був виконаний в автоматичному режимі відповідно до Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. № 42. Показник таких розбіжностей склав 307,593%, тому позивачу було правомірно відмовлено у праві на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість. В подальшому відповідачем була проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного податку на додану вартість за січень 2011 р. і в ході цієї перевірки встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв»язку з чим позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 677854 грн.
В судовому засіданні представники відповідача і третьої особи доводи апеляційних скарг підтримали і просили задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечував.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Донбасаеро” зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 17.12.2007 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32329513, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100262714, перебуває на податковому обліку в ОСОБА_5 державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку.
Відповідач ОСОБА_5 державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України повноваження.
18.02.2011 р. позивачем подана до СДПІ податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2011 р., в якій у рядку 25.1 задекларована сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 677854 грн. Разом з податковою декларацією позивачем до податкового органу були надані розрахунок коригувань сум податку, довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заява про повернення суми бюджетного відшкодування із зазначенням такої суми в розмірі 677854 грн., розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 11-28). Листами від 04.03.2011 р. відповідач повідомив позивача про наявність розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг за даними податкових накладних в розмірі 6898,48 грн. (а.с. 29-32). Повідомленням від 09.03.2011 р. № 9117/10/15-16-23/4 відповідач відмовив позивачу у праві на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, оскільки позивач не відповідає критеріям, визначеним п. 200.19 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: відсоток загальної суми розбіжностей до суми податку на додану вартість, задекларованої платником до відшкодування складає 307,593% (а.с. 33).
17.03.2011 р. позивачем була подана скарга на вказане повідомлення до ДПА в Донецькій області (а.с. 34-35), яка рішенням про результати розгляду скарги від 01.04.2011 р. залишена без задоволення (а.с. 36-38). 07.04.2011 р. позивачем була подана скарга до ДПА України на спірне повідомлення та рішення про результати розгляду скарги ДПА в Донецькій області (а.с. 39-41). Рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 13.05.2011 р. скарга позивача залишена без задоволення (а.с. 43-45).
Порядок надання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначається п. п. 200.18 - 200.21 ст. 200 Податкового кодексу України, а також Порядком визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.11 №42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції У і 31.01.11 за № 136/18874 (надалі-Порядок).
Відповідно до п. 200.20, п.200.21 ст.200 Податкового кодексу України, порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом державної податкової служби. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі. У разі невідповідності за висновком органу державної податкової служби платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити платника податку про відповідне рішення .
Відповідно до п.4 Порядку № 42 визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режим
Згідно з п.5 Порядку за результатами проведення автоматизованої звірки відповідності даних платника критеріям на автоматичне відшкодування центральний орган державної податкової служби формує два переліки платників податку:
- перелік платників податку, що відповідають критеріям, визначеним в Кодексі, та мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ;
- перелік платників податку, які не відповідають критеріям, визначеним в Кодексі, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ.
Відповідно до п.6 Порядку зазначені переліки доводяться до відома та використання в роботі відповідним органам державної податкової служби.
Згідно з п.7 Порядку, орган державної податкової служби повідомляє платника податку про невідповідність критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування за формою згідно з додатком до Порядку, яка формується на підставі даних переліку платників податку, які не відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ.
Відповідно до п.п.3.4 п.З Порядку, загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування. Для формування зазначеного критерію використовуються дані, відображені платником податку в додатках до податкової декларації з ПДВ звітного періоду: Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ. Коефіцієнт розбіжностей визначається як співвідношення загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування у поточному звітному періоді.
Підпунктом 200.19.4 п.200.19 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов»язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не повинна перевищувати 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянтів, що відповідачем правомірно було направлено ТОВ «Авіакомпанії «Донбасаеро» повідомлення про невідповідність критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування від 09.03.11 № 9117/10/15-16-23/4, у зв'язку з тим, що на підставі автоматичного режиму перевірки критеріїв на автоматичне бюджетне відшкодування виявлено загальну суму розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, яка перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.
Крім того, сторонами підтверджено, що СДШ у період з 23.03.11 по 21.04.11 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року, в ході якої встановлено, що на порушення п.200.4 ст. 200 ПКУ позивачем надано податкову декларацію з податку на додану вартість та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображена у податковій декларації за січень 2011 року, але перевіркою не підтвердилось факт сплати частини залишку від'ємного значення, у зв'язку з чим позивачу відмовлено у надані бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 677854 грн. та винесено податкове повідомлення - рішення, яке в теперішній час оскаржується позивачем у судовому порядку.
Судова колегія також погоджується з доводами апелянтів стосовно безпідставного висновку суду першої інстанції щодо порушення СДПІ п.200.18 ст.20 ПКУ в частині непроведення камеральної перевірки позивача, оскільки така перевірка, відповідно до вимог зазначеної статті, проводиться відносно платників, які відповідають критеріям, визначеним Порядком №42.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідач довів суду правомірність своїх дій, а суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови.
Постанова в повному обсязі складена 05 серпня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статями 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_5 державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Донецьку та Державної податкової адміністрації України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року в адміністративній справі №2а/0570/8380/2011 - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року в адміністративній справі №2а/0570/8380/2011 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „Донбасаеро” до ОСОБА_5 державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Донецьку, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна податкова адміністрація України, про скасування повідомлення, - відмовити в повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Колегія суддів: Л.В. Губська
ОСОБА_6
ОСОБА_7