Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
25 травня 2011 року справа №2а-7422/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. ОСОБА_2, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Компанієць І.Д.
суддів
ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретаря судового засідання Костроміної Г.С.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9що діють на підставі довіреностей;
відповідача: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_2 на підставі довіреностей,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», Головного контрольно-ревізійного управління в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року по справі №2а-7422/11/1270 за позовом відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» до Головного контрольно-ревізійного управління в Луганській області про скасування вимоги Головного контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 14.09.2010 року за № 12-05-14-14/8768,-
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року позовні вимоги з урахуванням уточнень, відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» до Головного контрольно-ревізійного управління в Луганській області про скасування вимоги Головного контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 14.09.2010 року за № 12-05-14-14/8768 вимог задоволені частково.
Скасовані окремі пункти вимоги Головного контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 14.09.2010 року за № 12-05-14-14/8768, а саме:
- пункт 5, стосовно нестачі 12980 тон рядового вугілля граничною зольністю 49,9 % на загальну суму 11 816,08 тисячі грн.;
- пункт 6, стосовно нарахування та виплати надбавок за високі досягнення в праці по ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельнікова»;
- пункт 7, стосовно нарахування та виплати надбавки за високу професійну майстерність по ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельнікова» - 301,26 тисячі грн., ВП «Шахта «Новодружеська» - 67,61 тисячі грн. та ВП «Шахта «Привільнянська» - 47,87 тисячі грн.;
- пункт 8, стосовно порушень з боку ВП «Шахта «Новодружеська» та ВП «Шахта «Привільнянська» за 2008 рік вимог ст. 8 Закону України «Про відпустки».
- пункт 14, стосовно порушень при складанні та затвердженні штатного розпису ВП «Шахта «ім. Г.Г. Капустіна».
В решті позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
З судовим рішенням не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги послався на те, що суд при скасуванні п.п.5,6,7,8,14 вимоги Головного КРУ в Луганській області порушив норми матеріального права, не врахував усі обставини справи, на підстави яких були зазначені порушення з боку відокремлених підрозділів ВАТ «Лисичанськвугілля» в зазначених пунктах вимоги.
Позивач в апеляційній скарзі просить змінити постанову суду першої інстанції- скасувати пункт 9 вимоги Головного КРУ в Луганській області щодо нестачі 265 одиниць саморятівників ШСС-1У по ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» на 60.5 тис, грн., та в цій частині задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та наполягали на її задоволенні. Заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача.
Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача, просили скасувати постанову суду першої інстанції, відмовивши в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши за матеріалами справи наведені у скаргах доводи в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Лисичанськвугілля» є юридичною особою, зареєстровано державним реєстратором Луганської міської ради від 21.04.2004 року за № 1 381 120 0000 000049 (том 1, аркуші справи 20-25).
Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області відповідно до пункту 2.31 Плану роботи Головного КРУ України на II квартал 2010 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2008 року по 31.03.2010 року у ВАТ «Лисичанськвугілля» та його відокремлених підрозділів.
Ревізія проведена з 05.05.2010 року по 30.07.2010 року, за результатами складено ОСОБА_5 ревізії від 30.07.2010 року № 05-21/023.
На підставі акту ревізії від 30.07.2010 року № 05-21/023 позивачу висунута вимога від 14.09.2010 року за № 12-05-14-14/8768 щодо усунення порушень, виявлених в результаті ревізії (том 1 аркуші справи 14-19).
Так, пунктом 5 вимоги КРУ зазначено, що дослідженням наявності некондиційного вугілля на ВП «Шахта «Привільнянська» встановлено нестачу 12980 тон рядового вугілля граничною зольністю 49,0 % на загальну суму 11816,08 тис. грн., у зв'язку з чим представники відповідача вимагали стягнути з винної особи нестачу на суму 23632,17 тис. грн. в порядку та в розмірах встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України, «Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року за № 116.
Відповідно до ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.
Згідно з ст.131 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.
Відповідно до комісійного акту щодо обстеження складу № 2 ВП «Шахта «Привільнянська» від 21.07.2010 року на предмет визначення кількості та якості вугілля, яке зберігається на складі було встановлено наявність 12578 тон вугілля зольністю 58,6%, що також підтверджується і іншими комісійними актами щодо обстеження зазначеного складу від 05.02.2010 року (згідно яких змінювалась лише кількість та якість вугілля) (том 2 аркуш справи 222, том 3 аркуші справи 100-102).
На підставі актів відбору об'єднаної проби палива на складі ВП «Шахта «Привільнянська» від 21.07.2010 року також підтверджується наявність кількості вугілля (12980 тон) на зазначеному складі (том 2 аркуші справи 224, 227).
Кількість та якість вугілля на зазначеному складі постійно змінювались, що підтверджується додатком 37 стосовно відвантаження рядового вугілля іншим підприємствам та організаціям, який підписаний провідним контролером-ревізором КРВ м. Рубіжне ОСОБА_11, посвідченнями про якість вугілля за № 252, 253, актами маркшейдерського заміру вугілля на 21.07.2010 року, на 05.02.2010 року, на 01.02.2010 року, на 01.01.2010 року, на 01.12.2009 року, на 01.11.2009 року, на 01.10.2009 року, на 25.09.2009 року, на 01.09.2010 року, протоколами випробувань № 2 від 05.02.2010 року, виробничими показниками якості вугілля від 01.02.2009 року, від 01.01.2010 року та інформацією про якість відвантаженого вугілля (том 2 аркуші справи 225, 226, 228-230, 199-217, том 3 аркуші справи 85, 89-97, 109-112).
Актами маркшейдерського заміру вугілля на 21.07.2010 року, на 05.02.2010 року, на 01.02.2010 року, на 01.01.2010 року, на 01.12.2009 року, на 01.11.2009 року, на 01.10.2009 року, на 25.09.2009 року та на 01.09.2010 року (зворотній бік актів) було встановлено, що вугільна продукція у приблизній кількості 12980 тон зберігалась під відкритим небом на двох складах (склад № 1 - вугільному складі, склад № 2 - аварійному складі ВП «Шахта «Привільнянська»), що підтверджується відповідними ескізами та не заперечується представниками відповідача (том 3 аркуші справи 89-96 зворотній бік).
На підставі зазначеного, судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції про фактичне встановлення завищення граничного рівня зольності вугілля на зазначених складах з допустимого 49% до некондиційного 58,6%, а не факт нестачі вугілля на складах ВП «Шахта «Привільнянська».
ВП «Шахта «Привільнянська» намагалась вирішити питання щодо збагачення рядового вугілля в кількості 12980 тон із зольністю 59,9% на збагачувальних фабриках ВАТ «Лисичанськвугілля», що підтверджується листом від 22.02.2010 року за № 01/164-а. Проте, це питання з технічних причин вирішити не вбачалось можливим (лист від 05.03.2010 року № 97) (том 3 аркуші справи 105, 106).
З метою з'ясування причин завищення зольності вугілля на зазначеному складі наказом генерального директора ВАТ «Лисичанськвугілля» від 03.02.2010 року за № 35/1 «Про обстеження вугільних складів ВП «Шахта «Привільнянська» та ВП «Шахта «Новодружеська» зобов'язано створити комісію із залученням до обстеження фахівців ДП «Укрвуглеякість». Наказом директора ВП «Шахта «Привільнянська» від 05.02.2010 року за № 162, з метою з'ясування причин завищення зольності вугілля на зазначеному складі було створено комісію із залученням фахівця ДП «Укрвуглеякість» для з'ясування якості вугілля (том 3 аркуші справи 129-131).
З висновків оцінщика стосовно вартості вугілля в кількості 12980 тон, яке знаходиться на балансі ВП «Шахта «Привільнянська» ВАТ «Лисичанськвугілля» свідчить, що справедлива вартість зазначеного вугілля складає 2 312 861,00 грн. (кваліфіковане свідоцтво оцінщика серії МФ № 629 від 01.11.2003 року) (том 3 аркуші справи 103-104).
Згідно довідки КРУ від 23.07.2010 року ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ВП «Шахта «Привільнянська» за 2008-2009 роки та перший квартал 2010 року при дослідженні питання бухгалтерського обліку рядового видобутого вугілля порушень з боку позивача щодо нестачі вугілля в кількості 12980 тон або інших порушень щодо обліку зазначеного вугілля виявлено не було (том 3 аркуші справи 54-60).
Таким чином, псування якості вугілля (підвищення зольності вугілля) на зазначених складах ВП «Шахта «Привільнянська» у зв'язку із впливом ряду зовнішніх об'єктивних факторів не може бути кваліфіковано відповідачем як фактична нестача вугілля.
На підставі наведеного суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність пункту 5 вимоги відповідача стосовно нестачі в наявності некондиційного вугілля на ВП «Шахта «Привільнянська» в кількості 12980 тон рядового вугілля граничною зольністю 49,0 % на загальну суму 11816,08 тис. грн.
Пунктом 6 вимоги КРУ встановлено, що при нарахуванні надбавок за високі досягнення в праці по ВП «Шахта «Мельникова», в порушення вимог п.1 додатку №7 до Колективного договору, п.9.5 Галузевої угоди та ст. 5 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-Р працівникам шахти при не виконанні плану товарної вугільної продукції в грошовому виразі зайво нараховано та виплачено надбавку за високі досягнення у праці, що призвело до втрат на загальну суму 433,58 тис. гривень.
На незаконно нараховану надбавку зайво нараховано страхових внесків до державних цільових фондів на загальну суму 215,49 тис. грн., у зв'язку з чим КРУ зобов'язало відшкодувати зазначені порушення.
Пунктом 7 вимоги КРУ встановлено, що в порушення вимог п.5 додатку №6 Колективного договору, п.9.5 Галузевої угоди та ст. 5 Закону України «Про оплату праці» за період з 01.05.2008 року по 01.04.2010 року при відсутності економії фонду працівникам відокремлених підрозділів ТОВ «Лисичанськвугілля» зайво нараховано та виплачено надбавку за високу професійну майстерність, що призвело до втрат на загальну суму 416,74 тис. гри., у тому числі: ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» - 301,26 тис. грн., ВП «Шахта «Новодружеська» - 67,61 тис. грн., ВП «Шахта «Привільнянська» - 47,87 тис. гривень.
На незаконно нараховану надбавку було зайво нараховано страхових внесків до державних цільових фондів на загальну суму 207,01 тис. гри., у зв'язку з чим КРУ зобов'язало відшкодувати зазначені порушення.
Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною і галузевими (регіональними) угодами.
Згідно пункту 9.5. Галузевої угоди між ОСОБА_12 вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості з доповненнями і змінами (угода) форми і системи оплати праці: норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та цією угодами (том 1 аркуші справи 117, 118).
Пункт 9.15.9. цієї угоди передбачає нарахування і виплата заробітної плати підприємством, відособленим підрозділом повинна проводитись в межах скоригованого розрахункового фонду оплати праці за відповідний період. У випадках перевищення фактичного фонду оплати праці в звітному місяці над величиною скоригованого розрахункового фонду оплати праці даного місяця по вуглевидобувних підприємствах, відособлених підрозділах, які мають державну підтримку на покриття витрат із собівартості товарної продукції, виплата суми перевищення може проводитись за наявності дозволу сторони Власників (роботодавців), тобто ОСОБА_12 вугільної промисловості України (том 1 аркуші справи 117, 118).
Стаття 16 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачає, що умови Колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.
Колективним договором між адміністрацією і профспілковою організацією ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» на 2007-2009 роки передбачені надбавки за високі досягнення в праці за умови виконання плану виробництва в межах скоригованого фонду оплати праці і надбавки за професійну майстерність, хоча відповідно додатку № 24 Угоди передбачено надбавки за високі досягнення в праці до 50% посадового окладу і надбавки за професійну майстерність без будь-яких обмежень, що свідчить у даному випадку про погіршення умов оплати праці працівникам, а відтак є недійсною вимогою відповідно до положень ст. 16 КЗпП України.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про оплату праці» - норми Колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою угодою, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватися тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більше 6-ти місяців. Колективний договір на ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» був укладений у березні 2007 року, а відповідні надбавки нараховувалися починаючи з 2008 року.
Виплати зазначених надбавок були проведені з дозволу ОСОБА_12 вугільної промисловості України, про що свідчать протоколи засідань комісії з розгляду перевитрати фонду оплати праці за травень і червень 2008 року, за липень і серпень 2008 року; за вересень і 9 місяців 2008 року; за жовтень, листопад, грудень і 2008 рік; за квітень, травень 2010 року; за січень-березень і 3 місяці 2010 року та лист заступника директора департаменту з фінансово-економічних питань ОСОБА_13 (том 1 аркуші справи 107-116, 127).
Нарахування та виплати відповідних надбавок працівникам шахти підтверджуються відомостями згідно наказів ВП ВАТ «Лисичанськвугілля» від 30.11.2009 року № 1363, від 29.01.2010 року № 184, від 26.02.2010 року № 330, від 31.03.2010 року № 454, від 30.05.2008 року № 789, від 23.05.2008 року № 770, від 30.05.2008 року № 788, від 12.06.2008 року № 911, 17.06.2008 року № 912, від 27.06.2008 року № 917, від 29.07.2008 року № 1168, від 29.07.2008 року № 1169, від 29.07.2008 року № 1170, від 29.09.2008 року № 1452, від 28.10.2008 року № 1579, від 10.08.2009 року № 969, від 31.08.2009 року № 987, від 17.08.2009 року № 979, від 12.08.2009 року № 1079, від 30.09.2009 року № 1082, від 29.09.2009 року № 1075, від 28.10.2009 року № 1214, від 20.10.2009 року № 1211, від 30.10.2009 року № 1246, від 30.10.2009 року № 1243, від 23.10.2009 року № 1238, від 10.11.2009 року № 1341, від 08.11.2009 року № 1337, від 28.11.2009 року № 1346, від 27.11.2009 року № 1343, від 30.11.2009 року № 1367, від 10.12.2009 року № 1484, 03.12.2009 року № 1439, від 07.12.2009 року № 1479, від 31.12.2009 року № 1487, від 31.01.2010 року № 196, від 29.01.2010 року № 192, від 29.01.2010 року № 191, від 29.01.2010 року № 182, від 28.01.2010 року № 164, від 28.01.2010 року № 162, від 26.01.2010 року № 151, від 26.02.2010 року № 329, від 26.02.2010 року № 331, від 12.02.2010 року № 316, від 13.02.2010 року № 317, від 25.02.2010 року № 297, від 10.02.2010 року № 300, від 25.02.2010 року № 318, від 26.03.2010 року № 421, від 31.03.2010 року № 460, від 30.03.2010 року № 442, від 30.03.2010 року № 448, від 31.03.2010 року № 463, листами про надання дозволу на нарахування відповідних надбавок від 02.12.2009 року № 1427, від 03.02.2010 року № 150, від 02.03.2010 року № 304 (том 2 аркуші справи 44-185, 233-250).
Положення про порядок встановлення и виплати надбавок керівникам, спеціалістам та службовцям ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» за високі досягнення у праці (додаток № 7 до колективного договору) передбачає, що надбавки за високі досягнення у праці до посадових окладів керівникам, спеціалістам та службовцям шахти встановлюються на підставі генеральної, галузевої угоди, керуючись ст.8 та 16 Закону України «Про оплату праці», ст.97 КЗпП України. Згідно з пунктом 4 зазначеного положення встановлення надбавок здійснюється наказом директора шахти (том 1 аркуш справи 128).
Відповідно до Положення про порядок встановлення надбавок к тарифним ставкам кваліфікованим робітникам, які зайнятті на особливо відповідальних роботах за високу професійну майстерність на ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» (додаток № 6 до колективного договору) з метою посилення матеріальної зацікавленості робітників до підвищення рівня кваліфікації, постійного вдосконалення якості праці, підвищення якості виконуємо робіт на підставі тарифної угоди вводиться як мотиваційних механізм надбавка за професійну майстерність (том 1 аркуші справи 129, 130).
На підставі другого абзацу пункту 5 цього положення надбавки за професійну майстерність виплачуються за рахунок економії по фонду оплати праці.
На підставі зазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність висновку посадових осіб відповідача про порушення в частині виплат надбавок працівникам шахти без економії фонду оплати праці, оскільки цей висновок був зроблений без врахування комплексного аналізу положень інших актів, які регламентують виплати відповідних надбавок зазначеної категорії працівникам, а саме: ст.15 Закону України «Про оплату праці», положення генеральної і галузевої (регіональна) угод, ст.16 КЗпП України та інші нормативно-правові акти з цього приводу.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування пунктів 6 та 7 вимоги КРУ.
Пунктом 8 вимоги КРУ передбачено, що ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та здійсненні виплат заробітної плати працівникам за час відпустки по ВП Шахта «Новодружеська» та ВП «Шахта «Привільнянська», за 2008 рік було встановлено, що в порушення вимог ст.8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року № 505/96-ВР (із змінами), в розрахунок відпускних була включена надбавка за професійну майстерність внаслідок чого, працівникам шахт було зайво нараховано та сплачено відпускних всупереч законодавству, що призвело до втрат на загальну суму 23,11 тис. грн., у тому числі: ВП «Шахта «Новодружеська» - 9,44 тис. грн., ВП «Шахта «Привільнянська» - 13,67 тис. грн.
На суму зайво нарахованих відпускних було зайво нараховано та перераховано внесків до державних цільових фондів на загальну суму 11,46 тис. грн.
Статтею 8 Закону України «Про відпустки» передбачено щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці та її тривалість.
Так, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається: 1) окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України; 2) працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Тобто, зазначеною статтею не передбачено будь яку заборону чи обмеження при нарахуванні доплат, виплат та інших грошових нарахувань.
Пунктами 9.5, 9.15.9 Галузевої Угоди між ОСОБА_12 вугільної промисловості України зазначено, що у випадках перевищення фактичного фонду оплати праці у звітному місяці над величиною скоригованого розрахункового фонду оплати праці даного місяця по вугледобувних Підприємствах, відособлених підрозділах, які мають державну підтримку на покриття витрат із собівартості товарної продукції, виплата суми перевищення, може проводитись за наявності дозволу Сторони Власників. Дозволи від ОСОБА_12 вугільної промисловості, у вигляді протоколів засідань комісії з розгляду випадків перевитрат фонду оплати праці були надані представниками позивача у судовому засіданні, які вже були проаналізовані та дослідженні судом про наданні правової оцінки правомірності пунктів 6 та 7 вимоги КРУ.
Факт нарахування надбавки за високу професійну майстерність в розрахунок відпускних працівникам шахт виник внаслідок проведення доплат до відпускних у зв'язку з тим, що направлення працівників шахт у відпустки здійснюється відповідно до графіку відпусків, а саме 10, 15, 20, 25 числа місяця.
На підставі викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що КРУ не дотримався вимог пункту 35 «Порядку проведення інспектування державною ревізійною службою», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550, а саме: не обґрунтував власну методологію у вищезазначеному питані з обов'язковим посиланням на відповідні норми законів чи інших нормативно-правових актів, які регламентують відповідні правовідносини.
Судова колегія погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції і вважає, що нарахування та здійснення виплат заробітної плати працівникам за час відпустки по ВП «Шахта «Новодружеська» та ВП «Шахта «Привільнянська» за 2008 рік та включення надбавки за професійну майстерність в розрахунок відпускних на загальну суму 23,11 тис. грн., у тому числі: ВП «Шахта «Новодружеська» - 9,44 тис. грн., ВП «Шахта «Привільнянська» - 13,67 тис. грн. були здійснені з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Пунктом 14 вимоги КРУ встановлено, що ревізією правильності складання та затвердження штатних розписів було виявлено, що ВП «Шахта «ім. Г.Г. Капустіна» в порушення вимог наказу Мінвеглепрому України від 14.12.2007 року № 2166/03/04-01 «Про затвердження типових структур управління, штатних розкладів і нормативів чисельності керівників, фахівців та службовців державних підприємств, акціонерних товариств з видобування вугілля, вугільних шахт» була введена посада помічника директора з правових питань, замість посади провідного юрисконсульта, у зв'язку з чим було проведено витрат на утримання понаднормативної одиниці у межах фонду оплати праці на загальну суму 7,92 тис. грн.
Відповідно до листа - роз'яснення ОСОБА_12 праці та соціальної політики України від 27.06.2007 року № 162/06/187-07 штатний розпис - це документ який встановлює для відповідного підприємства, установи, організації структуру, штати та посадові оклади працівників.
Штатний розпис містить назву посад, чисельність персоналу та оклади по кожній посаді.
Затвердження керівником підприємства штатного розпису здійснюється шляхом видання локального нормативного акту (наказу), який буде встановлювати кількість працівників кожної професії із розподілом штатних одиниць по структурним підрозділам підприємства.
Згідно з ст.64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розпис.
Штатний розпис ВП «Шахта «ім. Г.Г. Капустіна» на 2010 рік затверджений в.о. генерального директора - головою правління ВАТ «Лисичанськвугілля» ОСОБА_14 та його введено в дію з 01.06.2010 року (том 3 аркуш справи 61).
Відповідно до пункту 1 штатного розпису ВП «Шахта «ім. Г.Г. Капустіна» (керівництво та апарат при керівництві) була введена посада помічника директора з правових питань із встановленим посадовим окладом - 2471 грн. (том 3 аркуш справи 61 зворотній бік).
Згідно листа ОСОБА_12 вугільної промисловості України від 14.12.2007 року за № 2165/03/04-01 з метою приведення структур і штатів державних підприємств у відповідність з сформованими організаційно - технічними умовами виробництва, існуючими способами управління і організаційними формами управлінської праці тощо при розробці та затвердженні штатних розкладів перший заступник міністра ОСОБА_15 рекомендував брати за основу типові структури управління, штатні розклади і нормативи численності керівників, фахівців і службовців державних підприємств.
Відповідно до п.1.10 зазначеного листа найменування посад (заступників керівника, головних фахівців, провідних фахівців) за напрямами діяльності відповідно до специфіки діяльності встановлюється керівником державного підприємства, в межах затвердженої кількості по кожній посади і в цілому по підприємству (том 3 аркуш справи 167).
Як вбачається з пояснень начальника відділу організації праці, заробітної плати та планування ОСОБА_16 та заступника директора з економіки ОСОБА_17 наявність посади помічника директора з правових питань обумовлена тим, що окрім ведення позовно - претензійної та правової роботи також здійснюється робота по веденню та обліку договорів підприємства, яка не входить до коло обов'язків провідного юрисконсульта. Зазначена посада була введена на шахті згідно наказу № 308 від 01.03.2007 року (том 2 аркуші справи 40-43).
Постановою КМУ від 26.11.2008 року за № 1040 «Про затвердження загального положення про юридичну службу ОСОБА_12, іншого органу виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій» зазначено, що основним завданням юридичної служби є організація правової роботи, яка спрямована на правильне застосування, попередження порушень вимог чинного законодавства, а також представництво інтересів підприємства в судах (том 2 аркуші справи 40-43).
ОСОБА_12 вугільної промисловості України від 14.12.2007 року за № 2165/03/04-01 щодо впровадження типових структур та штатних розписів на державних підприємствах вугільної промисловості носить лише рекомендаційних характер, оскільки він не зареєстрований в органах юстиції, а відтак він не є нормативно - правовим актом, який містить в собі положення, які б були обов'язкові для виконання з боку позивача.
За таких обставин з урахуванням особливостей юридичної діяльності на шахті, вимог ст.64 Господарського кодексу України та пункту 1.10 листа ОСОБА_12 вугільної промисловості України від 14.12.2007 року за № 2165/03/04-01, суд першої інстанції правильно зазначив, що позивач мав право ввести до свого штатного розпису посаду помічника директора з правових питань, а відтак, обґрунтовано визнав пункт 14 вимоги КРУ неправомірним та скасував його.
Пунктом 9 вимоги КРУ передбачено, що при проведенні в ході ревізії, інвентаризацій основних засобів, товарно - матеріальних цінностей, встановлено нестачу основних засобів на загальну суму 306,91 тис, грн., у тому числі: 4 одиниць транспортних засобів по ВП «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» на 169,01 тис. грн.; комбайна 1К101У по ВП «Шахта «Новодружеська» на 77.40 тис. грн. та 265 одиниць саморятівників ШСС-1У по ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» на 60.5 тис, грн., у зв'язку з чим стягнути з винних осіб нестачу на загальну суму 306.91 тис. грн. в порядку та розмірах встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України, постановою КМУ віл 22.01.1996 року №116, з яких в порядку. визначеному вказаною постановою, перерахувати в дохід Державного бюджету 124,46 тис. гривень.
Саморятівники шахтні ізолюючі ШСС-1У дійсно обліковуються в бухгалтерському обліку як МНМА, але бухгалтерський облік і списання саморятівників має відповідні відмінності від інших МНМА, тому що вони відносяться до засобів індивідуального захисту (далі - ЗІЗ).
Саморятівники призначені для захисту органів дихання гірників під час підземних аварій, пов'язаних з виділенням негідної для дихання атмосфери. Бухгалтерський облік ЗІЗ (саморятівники, ліхтарі), згідно прийнятої на Підприємстві облікової політиці, признаються МНМА та обліковуються на рахунку 112, с нарахуванням 100 % зносу при їх введенні в експлуатацію.
Саморятівники повинні відповідати високому критерію захисту органів дихання працівників і згідно з Інструкцією з експлуатації саморятівників, п. 8.2, не допустима будь яка деформація їх корпусу, (порушення герметичності, вдавлення більше 15 мм та пробиття корпусу, несправність замка, відсутність пломби або плечового ременя). Такий саморятівник повинен бути вилучений із експлуатації незалежно від строку його служби і замінений на інший (том 1 аркуші справи 60-71).
Забраковані із-за механічних пошкоджень, негерметичності та після закінчення строку служби саморятівники, повинні бути списані.
Списання 313, як саморятівників так і ліхтарів відбувається згідно наказу ОСОБА_12 статистики України за № 145 від 22.05.1996 року по формі МШ-8 «ОСОБА_5 на списання малоцінних та швидкозношувальних предметів».
Саморятівники, які списані, можуть бути використані для учбових цілей. Списані саморятівники (використані та не використані (не гідні для учбових цілей), підлягають знищенню (п.11.1 розділу 11 Інструкції з експлуатації саморятівників). Відбраківка, списання та знищення саморятівників на шахті повинна виконуватися спеціалізованою комісією, в яку входять службові особи, обов'язки яких - нагляд за додержанням безпеки праці робітників шахти; зам. директора з охорони праці, майстра лампової, представників ВГСО, гірничої інспекції.
У відокремленому підрозділі «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» працює спеціалізована комісія (наказ № 647 від 30.04.2008 року), яка створена згідно з вимогами Інструкції з експлуатації саморятівників. В своїй роботі комісія додержувалась вказівок, викладених в розділі 11 «Знищення забракованих та використаних саморятівників» вищезазначеної Інструкції, затвердженої ОСОБА_12 вугільної промисловості СРСР від 16.01.1984 року і узгодженої Держнаглядохоронпраці за № 512.02.30-29.52.1 від 22.05.2002 року; наказу Мінстата за № 145 від 22.05.1996 року.
На основі викладеного та згодами, наданими шахті державною податковою інспекцією в м. Лисичанську (№ 6680/24 від 23.04.08р., № 18022/24 від 13.11.08р., № 985224 від 09.07.09р.) відбувалося списання саморятівників (том 1 аркуші справи 86-101).
Тобто, ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» при списанні ЗІЗ діяв у відповідності з вимогами Інструкції з експлуатації саморятівників та наказу № 145 Мінстату від 22.05.1996 року і не отримувало від ВАТ «Лисичанськвугілля» додаткові дозволи на списання та знищення саморятівників.
Факт списання саморятівників ШСС- 1У (акти на списання по ф.МШ-8 від 12.05.2008 року, від 02.12.2008 року, від 11.08.2009 року) спеціалізованою комісією в кількості 543 шт. на суму 147347,38 грн. протягом 2008 року - 1-го кварталу 2010 року по відокремленому підрозділі «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» підтверджено висновками ревізорів та не заперечувалося сторонами.
Після вибраковки та списання, саморятівники рахуються на забалансовому рахунку 02 «ОСОБА_5 на відповідальному зберіганні» в кількісному виразі до моменту їх знищення (згідно Інструкції з експлуатації саморятівників та протоколам засідання комісії про відображення списаних саморятівників на відповідальному зберіганні, затвердженими директором шахти та узгодженими із заступником генерального директора з охорони праці ОСОБА_18) та надходять для учбових цілей в «димову камеру». У майстра лампової знаходиться зошит, в якому ведеться облік цих саморятівників. Після того, як за допомогою бракованих саморятівників в «димовій камері» проведено навчання, вони підлягають знищенню.
За наслідками проведеної у ході ревізії інвентаризації, складено інвентаризаційні описи, які підписано усіма членами інвентаризаційної комісії. Тобто, інвентаризаційними комісіями підтверджено факти недостачі та наявності (лишків) вказаних товарно-матеріальних цінностей.
Крім того, інвентаризаційні описи товарно - матеріальних цінностей від 26.05.2010 року та від 02.06.2010 року (матеріально - відповідальна особа ОСОБА_1) та протокол засідання центральної інвентаризаційної комісії ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» ВАТ «Лисичанськвугілля» від 02.06.2010 року було підписано усіма членами інвентаризаційної комісії без будь - яких заперечень або зауважень відносно проведення інвентаризації та затверджено директором ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» ОСОБА_19 (том 2 аркуші справи 4-25).
Отже, усі члени інвентаризаційної комісії підписавши вищевказані документи погодилися з результатами проведеної інвентаризації.
Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи позивача, що члени інвентаризаційної комісії підписали зазначені акти інвентаризації не усвідомлюючи результати ревізії та не вникаючи в їх суть внаслідок їх надуманості та непідтвердженості. У зв'язку з чим, не прийняв до уваги протоколи засідання центральної інвентаризаційної комісії ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» від 03.06.2010 року та інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей від 03.06.2010 року, оскільки вони були зроблені вже після зазначеної інвентаризації (том 1 аркуші справи 72-85, 103-106).
Суд першої інстанції вірно зазначив, що матеріально - відповідальна особа ОСОБА_20 своїм підписом у інвентаризаційних описах засвідчила, що «всі цінності перелічені у інвентаризаційних описах комісією перевірені у натурі в моїй (нашій) присутності та занесені в опис у зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, що перелічені в опису знаходяться на моєму відповідальному збереженні» (том 2 аркуші справи 13-20).
Згідно протоколу засідання центральної інвентаризаційної комісії ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» ВАТ «Лисичанськвугілля» від 02.06.2010 року члени комісії постановили: «залишки оцінити та оприбуткувати як безхозні, нестачу віднести на субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» до встановлення винних осіб» (том 2 аркуші справи 22, 23).
Провідним бухгалтером по обліку матеріальних цінностей ОСОБА_21 було складено бухгалтерську довідку за червень 2010 року , відповідно до якої вартість списаних у 2008 - 2009 роках ліхтарів СГД-5 в кількості 770 одиниць на суму 149946,60 грн. та саморятівників ШСС-1У в кількості 278 одиниць на суму 147347,38 грн. відновлено по бухгалтерському обліку, що відображено наступними проводками: по дебету субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» у кореспонденції з кредитом субрахунку 442 «Непокриті збитки» та по дебету субрахунку 442 «Непокриті збитки» у кореспонденції з кредитом субрахунку 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» (том 2 аркуші справи 21).
Розмір збитків (шкоди) від недостачі під час проведення ревізії було правомірно розраховано відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року за № 116.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується, що висновки ревізії зроблені в пункті 9 вимоги КРУ в частині нестачі 265 одиниць саморятівників ШСС-1У по ВП «Шахта «ім. Д.Ф. Мельникова» на 60.5 тис, грн., виходячи з документального та фактичного контролю та норм чинного законодавства.
За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
З огляну на викладене апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», Головного контрольно-ревізійного управління в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 20211 року по справі №2а-7422/11/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року по справі №2а-7422/11/1270 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена та підписана колегією суддів 30 травня 2011 року.
Головуючий cуддя І.Д.Компанієць
Судді М.Г.Сухарьок
ОСОБА_4